РІВНЕНСЬКОМУ ПРИРОДНОМУ ЗАПОВІДНИКУ – 25 РОКІВ!!!

На території Західного Полісся, у Рівненській області, розташований мальовничий куточок Поліського краю - Рівненський природний заповідник, якому цьогоріч виповнюється 25 років, який був створений 3 квітня 1999 р. У 70-80 роках 20 століття створили спочатку 4 заказники, які в кінці 90-х років стали основою і ядром Рівненського природного заповідника. Заповідник є найбільшою природоохоронною установою Рівненської області, площею понад 42 тис. га.. Територія складається з чотирьох великих окремих масивів, а саме: “Сомине”, “Сира Погоня”, “Переброди” та “Білоозерський” та шести природоохоронних науко-дослідних відділень (Старосільське, Північне, Більське, Грабунське, Карасинське, Білоозерське) в двох північних адміністративних районах області (Сарненському та Варашському). Безпосередньо до заповідної території прилягає 26 населених пунктів. Кожен з масивів є великим лісоболотним угіддям з унікальними, непорушеними антропогенною діяльністю природними комплексами. Усі 4 масиви Рівненського природного заповідника внесені до списку водно-болотних угідь міжнародного значення згідно Рамсарської конвенції.

Перші десять років існування заповідника знадобилися на становлення та початок активної природоохоронної, наукової та еколого-освітньої діяльності. Протягом наступних років усі підрозділи заповідника орієнтувалися на виконання напрацьованих завдань та активний розвиток діяльності. Період 2014-2024 років можна назвати спробою виходу на міжнародну арену, а також періодом розширення та урізноманітнення видів діяльності.

Одним з основних завдань заповідника є охорона та збереження унікальних природних комплексів на його території. Їх виконання покладено на службу охорони природно-заповідного фонду, що налічує 75 працівників. Першочергові завдання - профілактика та недопущення всіх видів порушень вимог природоохоронного законодавства, як – от: незаконні порубки та пошкодження дерев і чагарників, порушення грунтового покриву та гідрологічних об’єктів в наслідок незаконного видобутку бурштину, незаконного полювання та заїзду авто– й мототранспорту та ін., а ще- профілактичні протипожежні заходи, локалізація і гасіння лісових і торфових загорянь.

Відповідно до матеріалів звітів за останні 5 років, службою охорони ПЗФ вдалося вилучити 6 мотопомп різних конструкцій,1 автомобіль. У середньому за рік складаємо 25 протоколів за фактами незаконних порубок і пошкоджень дерев та чагарників, стільки ж щодо незаконних заїздів авто- та мототранспорту на територію заповідника, вилучена 1 одиниця вогнепальної зброї.

Для забезпечення виконання основних завдань служби охорони є в наявності 6 патрульних і 5 пожежних автомобілів, 3 трактори з грунтообробним обладнанням. Останніми роками в природоохоронних науково-дослідних відділеннях встановлено сучасні пункти спостереження за виникненням пожеж у лісових і болотних масивах.

Основними ж проблемами в діяльності служби охорони є матеріально- технічне забезпечення її підрозділів, зокрема зношеність автомобільного парку та постійний дефіцит паливно- мастильних матеріалів.

Проте, незважаючи на всі проблемні питання, працівники добросовісно виконують свої службові обов’язки. Також постійно проводять профілактичні рейди з недопущенням незаконного видобутку бурштину на території заповідника. Так, вдалося припинити масовий розмив організованими групами грунтового покриву та гідрологічних об’єктів.

Окремо хочеться згадати значний внесок служби охорони заповідника, що дозволяє отримувати якісні первинні дані та результати дослідження фонових та рідкісних видів. Працівники наукового відділу розробили спеціальні анкети для проведення обліків, проводяться відповідні навчання особового складу служби охорони, розповсюдили визначники. Це дозволило синхронізувати комплексні дослідження по всій території заповідника. Таким методом проводяться зимові обліки ссавців, обліки журавля, тетерукових птахів, денних хижаків та сов. Це дозволяє отримувати реальну щорічну картину стану популяцій облікових видів. Також для моніторингу біорізноманіття активно використовуються сучасні засоби, зокрема мобільні додатки, що підвищує достовірність отриманої інформації. Всі отримані результати спостережень заносяться в базу даних, що є основою при формуванні Літопису природи.

Окремим великим напрямком роботи заповідника є науково-дослідна діяльність. Чому вона важлива з поміж інших, запитаєте ви? Тому що, вся історія і подальше існування заповідника почалась із наукових досліджень, без них ніхто б не створив нас. За 25-ти літній час існування заповідника багато чого відбулось у науковій сфері,  багато подій, здобутків та і невдач. Щоб це перелічити потрібно не один формат такого видання. Однак, спробуємо про головне. Основним здобутком є те що, заповідник створив осередок науки, що вивчає природу Рівненського Полісся і не тільки. Завдяки цьому за 25 років вдалось реалізувати близько 150 наукових тем, приймати участь у ряді міжнародних, національних проектів, грандів, підготовлено 24 томи Літопису природи, де це все вміщено. Наші науковці мають значний розвиток у міжнародній співпраці. А саме з колегами країн таких як: Польща, Словаччина, Чехія, Франція, Німеччина, Великобританія, Естонія, США, Китай тощо. Наразі заповідник співпрацює із провідними науковими установами Академії наук України, освітніми закладами, громадськими організаціями, установами, підприємцями тощо. Завдяки тісній співпраці із колегами-однодумцями вдалось вивчити багато питань, що стосуються стану природних комплексів Полісся, а головне на основі цього реалізувати ряд природоохоронних заходів для поліпшення стану довкілля. За результатами 25 річної діяльності ми знаємо про існування в заповіднику понад 2000 видів фауни, понад 1500 видів флори. Заповідник охороняє 103 види фауни і 54 види флори, що занесені до Червоної книги України, 270 видів фауни і 109 видів рослин мають міжнародне значення і 37 з них глобальне. В заповіднику виділено 13 рідкісних природних комплексів, що охороняються Зеленою книгою України, а також Бернською конвенцією. Вся ця рідкісна складова дала науковцям підстави включити всі 4 масиви заповідника до водно-болотних об’єктів міжнародного значення, що охороняються Рамсарською конвенцією, включення до Смарагдової мережі. І повертаючи до початку, все це не можливо без науковців які це встигли реалізувати, незважаючи на стан економічного забезпечення, браку кваліфікованих і мотивованих кадрів. Незважаючи на це ми стараємось не відставати від сучасних тенденцій у науці, тому використовуємо не лише класичні наукові підходи, але й застосовуємо сучасні. До прикладу ми одні із перших в Україні комплексно застосовуємо телеметричні дослідження до вивчення міграції і екології хижих птахів, хижих звірів – рисі європейської, застосовуємо сучасні засоби дистанційного зонування землі тощо. У підсумку для пересічного громадянина це здається безглуздим та марним, однак вся наукова діяльність направлення на спостереження за довкіллям від якості якого залежить наше життя – це і наявність запасів води, поглинання шкідливих газів, мінімізація поширення шкідливих рослин і тварин, мікроклімат, підтримання генетичного і біологічного різноманіття, їжа та багато чого іншого. Науковці за цим пильнують і докладають своїх зусиль для покращення стану довкілля для природи і людини.

Природно-заповідні установи є центрами організації екологічної освіти, цілеспрямованого впливу на світогляд, поведінку і діяльність населення з метою формування екологічної свідомості та залучення до збереження природної спадщини.

 Еколого-просвітницька діяльність є однією зі складових роботи Рівненського природного заповідника. І основною категорією населення, з якою проводиться робота є учнівська молодь. Зі створенням заповідника тривалий час еколого – освітню роботу виконували працівники наукового відділу заповідника. Паралельно із науковими дослідженнями, проводилися  перші екоосвітні  заходи, такі як лекції для учнів та публікації в місцевих газетах щодо розташування та основних завдань новоствореної установи, її природних багатств, знахідок нових видів тощо.

Важливим етапом у розвитку еколого – освітньої діяльності Рівненського ПЗ стало введення у 2005 році посади екскурсовода. Одним з перших завдань нового працівника стала розробка проекту музейної кімнати та наповнення її інформаційними стендами. Відкриття музею природи дало змогу значно розширити арсенал еколого – просвітніх заходів.

 Починаючи із грудня 2013 року  повноцінно запрацював окремий відділ з еколого - освітньої роботи, що складається з 4 осіб. Серед перших здобутків можна назвати підготовку до друку брошур «Еколого – просвітницький центр Рівненського ПЗ», «Рівненський природний заповідник», «Рослини з Червоної книги України», «Тварини з Червоної книги України», а також розробку макетів стендів з інформацією та його діяльність.

Загалом, впродовж 2005–2024 рр. заповідником було проведено понад 1400     організованих заходів, в яких було залучено понад 36 тис. осіб.       .

У цій сфері дуже добре себе зарекомендувала практика Регіональних років, які оголошуються починаючи з 2013 року. Протягом року проводяться уроки, конкурси, виставки а також збір наукових даних в рамках обраної теми.

Значну увагу до заповідника вдалося привернути проводячи акцію “День знайомства із заповідником”. До програми Дня знайомства входить екскурсія музейною кімнатою або екологічною стежкою, майстер класи та перегляд відео. Учасники отримують маленькі сувеніри на згадку.

Традиційними є заняття присвячені екологічним датам: уроки, лекції, семінари, тематичні вечори, виховні години і конференції. Окремо серед традиційних заходів слід виділити екскурсії. Найчастіше - до Музею природи, а також по екостежці «Білоозерські бори» та екостежці «В гостях у чорного лелеки», яка знаходиться неподалік центральної садиби заповідника. Відвідувачі стежок мають можливість не просто прогулятися, а побачити поєднання різних типів лісу, деякі види рослин і тварин у природі.

З березня 2010 року на хвилі регіонального «Радіо Полісся» розпочато трансляцію екологічної радіопередачі «Природа та людина». Всього записано понад 334 випусків передачі на різноманітні теми екологічного спрямування. Особливим досягненням нашого колективу є те, що починаючи з лютого 2013 року у районній газеті “Сарненські новини” постійно виходила тематична сторінка заповідника “Новини довкілля”, а також окремі замітки.

Сьогодні можемо говорити про багаторічну співпрацю зі Станцією юних натуралістів (м. Рівне), зокрема про науково-пізнавальний табір ЮНЕКО для обдарованих учнів та переможців конкурсів МАН, що діє на території Білоозерського масиву починаючи з 2010 року. За весь період було 10 виїздів, залучено понад 300 осіб. Також маємо великий досвід співпраці з Сарненським педагогічним коледжем. Їхні студенти активно долучаються до еколого - освітніх  заходів, акцій Рівненського природного заповідника.

За 25 років існування заповідника вдалося налагодити тісну співпрацю із районними відділами освіти, навчальними закладами різного рівня (гімназіями, ліцеями, коледжами та університетами), музеями, бібліотеками, громадськими організаціями та державними установами.  

Останніми роками ЕПЦ проводиться активна міжнародна співпраця. Активно беремо  участь у низці міжнародних проєктів: “Створення умов для спільного управління і сталого використання природних ресурсів водно-болотного угіддя “Транскордонна Рамсарська територія “Ольмани-Переброди”; “Водно-болотні угіддя та ліси - охорона чорного лелеки та місць його проживання в прикордонних районах України та Білорусі” (Ciconia nigra L.) та “Полісся-дика природа без кордонів”. Завдяки яким було створено:

Візит-центр, який був створений 21 березня 2019 року, що знаходиться у конторі Північного науково-дослідного відділення Рівненського ПЗ. Тут демонструють фільми та презентації, які містять інформацію про флору та фауну, типові рослинні угрупування, рідкісні види рослин та тварин, загрози та засоби боротьби з ними; відомості з історії створення заповідника. Перегляд фільмів дозволяє відвідувачам познайомитися з цікавими особливостями життя тварин, які практично не можливо побачити під час короткої екскурсії у природу.

Екологічна стежка “В гостях у чорного лелеки”, розроблена Рівненським ПЗ у 2017 році спільно з Страшівським лісництвом Сарненського лісгоспу та Державним природознавчим музеєм НАН України (м. Львів). На стежці відвідувачі можуть побачити основні лісоутворюючі породи дерев, рослини притаманні для зони Полісся, штучну гніздівлю лелеки чорного, боброві загати, сліди диких тварин. Протягом всього періоду  проведено 19 екскурсій, залучено 483 осіб.

За період існування  заповідника усі підрозділи не зважаючи на труднощі та ситуацію в країні якісно виконують свою роботу. І ми всі разом працюємо в напрямку реалізації основних завдань поставлених перед заповідником.

 

Підготував:

відділ з еколого-освітньої роботи

                                                                                                   Рівненського природного заповідника

     Результати конкурсу «Підгодуй та сфотографуй зимового птаха»

    Конкурс проходив з 15 січня по 11 лютого 2024 року, організатором був Рівненський природний заповідник за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства.

    Мета конкурсу: зацікавити та привернути увагу населення до зимуючих птахів Рівненщини. Цього року він проходив в два етапи.

І етап конкурсу «Як ми допомагаємо птахам взимку»

Для участі в І етапі потрібно було відзняти відео процесу виготовлення годівнички, розміщення її в себе на подвір’ї, в саду, на підвіконні та процесу підгодівлі зимових птахів. А також надіслати відео на електронну адресу заповідника. В цьому етапі конкурсу прийняли участь 52 учасники. Можна впевнено заявити, що конкурс вийшов на новий рівень, оскільки цьогоріч до конкурсу долучилися представники з Рівненської, Львівської, Миколаївської та Одеської областей. Роботи 6 учасників не підлягали умовам конкурсу, тому до уваги не приймалися. Відео-роботи були розміщені на сторінці Рівненського природного заповідника в соціальній мережі фейсбук, де протягом місяця відбувалося голосування. Усі учасники проявили свою креативність, творчі задуми у виготовленні годівничок, а також застосовували поетичні вміння та знання про те як правильно допомагати птахам взимку. За результатами оцінки та аналізу вподобань, що проводила попередньо створена комісія, обрано трійку лідерів.

Отож, нашими призерами у І етапі конкурсу у 2024 році стали:

  І МІСЦЕ – Вихованці Гощанського ЗДО «Малятко», Гощанський район, Рівненська область.

   ІІ МІСЦЕ – Учні 2 класу Глинського ліцею Здолбунівської міської ради Рівненської області.

   ІІІ МІСЦЕ - Гайдим Артем Віталійович с.Обірки, Сарненський р-н, Рівненська обл.

         ІІ етап конкурсу «Фотополювання».

Для участі у ІІ етапі конкурсу потрібно було якісно сфотографувати найбільшу кількість птахів та надіслати нам.

         Цьогоріч, до участі зголосилися 18 учасників. Учасникам вдалося сфотографувати 40 видів птахів, а саме: омелюха, галку, снігура, сороку, яструба малого, голуба сизого, горобців: хатнього та польового, грака, синицю велику, синицю блакитну, лебедя шипуна, крижня, вівсянку звичайну, крука, горлицю садову, дятла малого, повзика, чикотня, синицю чорну, сойку, куріпку сіру, жайворонка чубатого, лелеку білого, дятла великого, дрозда чорного, вільшанку, зяблика, зеленяка, чижа лісового, синицю чубату, гаїчку, золотомушку жовточубу, костогриза, щиглика, шишкаря ялинового, пугача, глушця, сову бородату. З них 3 види занесені до Червоної книги України це – пугач, глушець та сова бородата. Найчастіше вдалося зафіксувати горобців, снігурів, вівсянок, синиць великих, сорок, омелюхів, голубів та чикотнів. Всі ці птахи є типовими представниками зимової фауни Рівненської області.

         Призерами ІІ етапу конкурсу «ФОТОПОЛЮВАННЯ» стали:

   І МІСЦЕ - Лутчин Юлія Іванівна учениця 5-В класу Новояворівського ЗЗСО l-lll ст. №2. Місто Новояворівськ Львівська область.

  ІІ МІСЦЕ – Маринич Софія Юріївна 12 років учениця Заболотської гімназії. Рівненська область Сарненський район с. Заболоття.

 ІІІ МІСЦЕ - Бондарчук Ганна Артемівна, учениця 4-Б класу, Сарненської гімназії №6, м. Сарни Рівненської обл.

         Щиро дякуємо усім учасникам за участь. Призери конкурсу  нагородженні подарунками від організаторів конкурсу.

         Цікавтесь та бережіть природу! Слідкуйте за наступними нашими конкурсами та приймайте активну участь!

 

 

Юлія Костецька,

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

 

                Вони потребують нашої допомоги!!!

Зима – важка пора для птахів. У зимовий період птахи потерпають не тільки від холоду, а від того, що не вистачає їжі. І саме в цей момент потрібно задуматись про друзів наших менших.

Найкращим варіантом для допомоги птахам буде змайстрована своїми руками годівниця. Пернаті охоче злітаються на запропоноване частування, і спостерігати за синичками, снігурами, горобцями та іншими птахами біля годівниці можна годинами. Можна скористатися всіма відомими варіантами - вирізати годівницю з картонного пакета (з-під молока або соку) або пластикової пляшки. Але ця годівниця не буде захищена від вітру і снігу, тому є не найкращим варіантом. Більш витривалою і надійною буде годівниця зроблена із дерева. При виготовленні та встановленні годівниці необхідно дотримуватись певних правил, щоб допомогти птахам, а не навпаки нашкодити їм.

Отож, про, що потрібно пам’ятати:

-                     Не встановлюйте годівницю близько до землі;

-                     Конструкція повинна бути не високою;

-                     Годівниця повинна бути чистою;

-                     Вільний підліт до годівниці;

-                     Тихе і спокійне місце.

У ваших годівницях повинен бути лише правильний корм, а саме:

-                     шматки сушених чи свіжих яблук, гарбуза чи моркви;

-                     сире соняшникове насіння;

-                     насіння гарбуза, дині, кавуна, ріпака;

-                     в невеликій кількості пшениця, ячмінь, просо, овес;

-                     сало (без солі та спецій).

Годівницю не можна наповнювати:

-  зіпсованими, пліснявими і затхлими продуктами;

-  свіжим білим і чорним житнім хлібом;

-  пшоном;

-  смаженим або солоним насінням;

-  солоним салом;

-  соленими горішками.

Найголовніша умова розміщення годівнички — Вам має бути зручно навідуватись до неї кожного дня або у крайньому випадку через день: підсипати свіжих кормів, чистити від бруду та недоїдків. Так, відповідальне ставлення до годівнички — критично важливе. Пташки дуже добре запам’ятовують місця концентрації кормів. Вивчивши таке місце, вони будуть перевіряти його щодня. У люті морози головна умова виживання птахів — наявність енергії та тепла, яку забезпечує виключно їжа. Кожен рух на морозі змушує птаха витрачати енергію. Якщо ви привчите птахів навідуватись до годівнички, а потім вона у якийсь момент виявиться порожньою, енергію буде витрачено марно, і птаха може загинути. Тому якщо не впевнені, що зможете постійно підгодовувати птахів до відлиги, то краще і не починати.

Тепер ви знаєте, як правильно і чим годувати птахів в зимовий час. Якщо ми допоможемо благополучно перезимувати пернатим, вони сповна порадують нас чарівним співом в теплу пору року.

Давайте разом подбаємо про наших пернатих друзів!!!

 

Тетяна Симончук

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

                                                       
                                                                  УВАГА КОНКУРС

Рівненський природний заповідник за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства оголошує конкурс з нагоди Міжнародного зимового обліку птахів населених пунктів:

 «Підгодуй та сфотографуй зимового птаха»

Конкурс проходитиме з 15 січня по 11 лютого 2024 р в два етапи.

І етап – «Як ми допомагаємо птахам взимку»

Для участі в І етапі конкурсу потрібно:

Ø відзняти відео процесу виготовлення годівнички, розміщення її в себе на подвір’ї, в саду, на підвіконні та процесу підгодівлі зимових птахів. Проявіть свою креативність та реалізуйте творчі задуми, щоб ваша годівничка була особливою;

Ø надіслати на електронну адресу Рівненського природного заповідника (ekoosvitarpz@ukr.net) або в приватні повідомлення сторінки заповідника у Фейсбук (Рівненський природний заповідник Nature Reserve Rivnenskyi). До кожного відео додайте Word документ з датою та місцем зйомки; дані про автора: ПІБ, вік, контактний телефон/адресу; для учнів – навчальний заклад. Вік учасників необмежений.

Відео будуть розміщенні на сторінці заповідника в мережі Фейсбук де відбуватиметься голосування. Попередньо створена комісія буде ретельно перевіряти реальність голосів, тобто від реальних людей та їх сторінок. Штучні голоси та голоси від сторінок, які нещодавно створені без особистої інформації, враховуватися не будуть. Три учасники, які наберуть найбільшу кількість вподобань отримають подарунки.

         ІІ етап – «Фотополювання»

Для участі в ІІ етапі конкурсу потрібно:

Ø    сфотографувати найбільшу кількість зимових птахів.

Ø    надіслати на електронну адресу Рівненського природного заповідника (ekoosvitarpz@ukr.net) або в приватні повідомлення сторінки заповідника у Фейсбук (Рівненський природний заповідник Nature Reserve Rivnenskyi). Кожен учасник повинен додати до фото Word документ з датою та місцем зйомки; дані про автора: ПІБ, вік, контактний телефон/адресу; для учнів – навчальний заклад. Вік учасників необмежений.

Ø  фотографія птаха повинна бути достатньої якості, щоб було зрозуміло який вид птаха там зображений;

Ø   кількість фото від одного учасника не обмежена.

Комісія визначить три учасники, які сфотографують найбільшу кількість видів зимової орнітофауни. Переможці отримають подарунки.

  До конкурсу не допускатимуться роботи з інтернет джерел, роботи свійських, одомашнених птахів, птахів, що утримуються в неволі, а також роботи без дотримання вимог конкурсу.

  Всі переможці будуть нагороджені призами від Рівненського природного заповідника та Франкфуртського зоологічного товариства.

Тож долучайтеся, а ми з нетерпінням чекаємо на ваші роботи!!!

Роботи прийматимуться до 11 лютого 2024 р. включно.

 

e-mail: ekoosvitarpz@ukr.net       

  Ми на Facebook: https://www.facebook.com/RivneReserve

Наш сайт: https://rivnenskyipz.blogspot.com/

координатор конкурсу Юлія Костецька (0988335360)

 

 

До Чехії по досвід

Науковий співробітник Рівненського природного заповідника Лідія Бачук, взяла участь у навчальній поїздці до Чеської республіки спільно з природоохоронцями України.

• Пані Лідія, розкажіть будь ласка хто являється організатором поїздки, і з якою метою вона була організована?

Організаторами цієї навчальної поїздки були Чеська неурядова некомерційна організація “NESEHNUTÍ”. Ця організація допомагає активним людям за кордоном змінювати свої країни на краще. Вони фокусуються на країни східної Європи, переважно на Південний Кавказ та Україну. Особливу увагу приділяють просуненню цінності прав людини, охорони навколишнього середовища, прав тварин. Також підтримують місцеві ініціативи за допомогою консультацій та фінансово. Та Українська природоохоронна група - це доволі відома в Україні природозахисна організація, яка створює заповідні території, працює над покращенням законодавства, виявляє випадки незаконного знищення природи та веде просвітницьку роботу.

Мета візиту, обмін досвідом та кращими практиками у сфері охорони природи, а також вплив євроінтеграційних процесів на природоохоронне законодавство.

• Чи відрізняється наша система природно-заповідного фонду в порівнянні з Чеськими?

Так, певні відмінності є. Наприклад, в Чехії відсутнє таке поняття як природний заповідник. Найбільш цінні території в них входять до складу народних парків. Загалом, державний природно-заповідний фонд Чехії, становить близько 15% території країни та включає 8 категорій охоронних територій і об'єктів: національні парки (Narodni parky) (4), охоронні ландшафтні області (Chráněné krajinné oblasti) (26), державні природні резервати (Statni prirodni rezervace), охоронні місцезнаходження (Chráněné nalezište), учбово-дослідні ділянки (Chraněné studijni plochy), парки і ботанічні сади (Chraněné parky a zahrady), охоронні природні утворення (Chraněné přirodni vytvory).

Управління цими територіями здійснює Агентство охорони природи та ландшафту Чеської Республіки. Охорона різних біологічних видів є одним із ключових завдань агентства. Працівники органу займаються збором та аналізом інформації про поширення та чисельності особливо охоронюваних і зникаючих видів рослин і тварин та відслідковують розвиток груп і популяцій різних видів у заповідних місцевостях. Для окремих видів біоти Агентство розробляє спеціальні плани, метою яких є мінімізація негативних факторів, що спричиняють загрозу зникнення даного виду, та збільшення чисельності популяцій до рівня, необхідного для його постійного існування.

• Яка особливість національних парків у Чехії?

Народні парки Чеської Республіки відіграють важливу роль у загальноєвропейському контексті. Вони представлені у Федерації європейських національних і природних парків, відомих під назвою EUROPARC Federation і беруть участь у ряді професійних заходів цієї загальноєвропейської неурядової природоохоронної організації. Більшість кордону охоронних територій має транскордонний характер і активно співпрацюють зі своїми іноземними партнерами з Німеччини, Австрії, Польщі та Словаччини. Шість чеських великомасштабних особливо охоронюваних територій мають статус біосферних заповідників у рамках глобальної програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» (Білі Карпати, Кривоклатско, Палава, Тршебоньсько, Шумава і Крконоше), а інші включені до мережі особливо заповідних територій в рамках Рамсарської конвенції про охорону водно-болотних угідь

Крім того, народні парки мають чітке зонування:

I Зона («природне ядро») включає екосистеми, близькі до природи (часто мало масштабні особливо охоронних територій), займає 11% загальної площі і застосовується найсуворіший захист.

II. зона («напівприродна охоронна») включає мозаїку наближених до природи і культур екосистем, займає 37% загальної площі. Зусилля в цій сфері спрямовані на покращення її природної цінності, уможливлює щадні форми господарювання.

III. зона («культурний ландшафт») включає керовані культурні екосистеми, займає 41% загальної площі. Він цінний своєю ландшафтно-естетичною цінністю, дозволяє більш інтенсивне землеробство.

IV. зона («крайова житлова») включає в основному поселення та інтенсивне сільське господарювання, займає 11% загальної площі. Це територіальний резерв для розвитку та більш інтенсивних форм господарювання та бізнесу.

• Розкажіть про основні принципи ревайлдингу, як способу відновлення лук. Як це може допомогти нам у післявоєнний період?

Загалом, "Ревайлдинг"– це прогресивний підхід до збереження природи. Він передбачає повернення природних систем до стану, коли природа може дбати про себе сама. В Україні вже тривають подібні проекти, зокрема на території Дунайського біосферного заповідника та у ландшафтному заказнику "Тарутинський степ»

Щодо Чеської республіки, то нам вдалося відвідати природню резервацію Міловіце. Колись тут був військовий район. Коли військові звідси виїхали, тут почали рости завезені трави й кущі, що поступово витісняли рідкісні види квітів і комах. Сьогодні пасовища навколо Міловіце належать до природно-заповідного фонду, нової національної природної пам’ятки, де великі копитні, зокрема зубри, дикі коні живуть вільно. Метою цього проекту є відновлення біорізноманіття за рахунок випасу. Копитних вибирали, спираючись на досвід захисників природи різних країн. Вівці не взяли, бо вони їли б і місцеві рослини. Вже на другий рік експерименту тут з’явилося чимало польових квітів, зокрема й тирлич звичайний.

Повернулися сюди й усілякі комахи. На квітах можна знову помітити синявця конюшинного, якого не бачили тут півстоліття.

Тож вже зараз можемо перейняти чеський досвід для відновлення територій, пошкоджених внаслідок війни.

• А як щодо відновлення торфовищ та водних об’єктів

Так, нам вдалося побачити результати ренатуралізації водних об’єктів. Працівники народного парку Шумава поділилися своїми напрацюваннями в цьому напрямку. Зокрема, їм вдалося викупити діюче торфове родовище та розпочати процес його відновлення. За рахунок польових робіт та використання старих мап, ними було закартовано всі меліоративні канали на цій ділянці. Використовуючи різноманітну техніку, ці канали були ніби «законсервовані». З допомогою волонтерів працівники провели заходи по засадженню території сфагновим мохом. Звичайно прижилася не вся рослинність, проте позитивні результати вже є. Протягом першого сезону вдалося відновити початковий рівень підземних вод та забезпечити накопичення води у цьому районі.

Щодо русел малих річок, то в Чехії проводять заходи по поверненню русел у природні межі, шляхом перекривання і засипання меліоративних каналів. Це також допомагає затримати воду у регіоні.

• Скажіть будь ласка Ви згадували про громадські організації, на скільки активно вони беруть участь у природоохоронних заходах ?

У Чехії існує розмаїття громадських організацій, які діють у різних сферах, таких як соціальна допомога, освіта, охорона навколишнього середовища, права людини, культура, творчість і багато інших. Щодо захисту природи, то нам вдалося поспілкуватися з представниками таких ГО, як «Людина в біді», «Друзі Землі», Чеське орнітологічне товариство, NESEHNUTÍ. Ці товариства проводять різноманітні проекти на захист довкілля. Широко використовуються різні форми подачі інформації - створюють фільми, впроваджують проведення тематичних уроків (вчитель навіть має можливість виграти грант, провівши такий курс для певного класу). Також використовують інформаційні технології шляхом створення мобільних додатків для вивчення кліматичних змін. Представники ГО впроваджують багато проектів, фінансування яких отримують у формі дотацій від Євросоюзу. Наприклад, Чеське орнітологічне товариство викупило землю в заплаві річки площею близько 3 га та створило «Пташиний парк» для підтримки популяцій водоплавних птахів. Регулярно проводяться бесіди з аграріями щодо безпечного для тваринного світу ведення с/г.

Загалом, це був чудовий досвід. Маю надію, що і в Україні вдасться проводити подібну роботу.

Лідія Бачук

Науковий співробітник Рівненського ПЗ

Тетяна Симончук

Фахівець з екологічної освіти.

Фото Лідії Бачук

 В рамках Тижня знайомства із Рівненським природним заповідником працівники заповідника завітали до Старосільський ліцей. Цей навчальний заклад розташований в населеному пункті, що межує з масивом Переброди та масивом Сира Погоня.

Учні мали можливість ознайомитися з історією створення Рівненського ПЗ, його структурою, охоронною, науково-дослідною та еколого-освітньою діяльністю. Цікавинкою для дітей була колекція слідів тварин та кільця, якими кільцюють птахів . А також цікаво для дітей було дізнатися про правила гербаризації рослин. Майстер охорони природи Старосільського ПНДВ розповів про відповідальність за скоєне правопорушення на території ПЗФ (пошкодження вказівних знаків, прохід/проїзд, збір ягід та грибів та інше).

На завершення заходу, учні разом із працівниками зіграли у екологічну гру.

Під час частування запашним чаєм та смаколиками, підвели підсумки зустрічі та обговорили подальшу співпрацю.

Щиро дякуємо керівництву Старосільського ліцею за співпрацю!