Громади дружні до птахів

Щороку у другу суботу травня та жовтня відзначають Всесвітній день мігруючих птахів (World Migratory Bird Day). Цьогоріч на весні свято припадає на 10 травня. Темою у 2025 році Всесвітнього дня мігруючих птахів є: «Створення міст і громад, дружніх до птахів», що має на меті підвищити обізнаність про численні проблеми, з якими стикаються перелітні птахи через діяльність людини та розширення міської забудови.

         Засновниками свята є орнітологи із лабораторії Корнелла США, які у 1993 році запропонували відзначати цю дату. Історичною передумовою установи цього дня стала Міжнародна конвенція з охорони птахів, підписана в 1906 році. Офіційно він був проголошений в 2006-му році Секретаріатом Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водоплавних птахів (AEWA) у співпраці з Секретаріатом Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (CMS), і з тих пір став щорічною міжнародною кампанією.

Метою свята є підвищення обізнаності про необхідність прийняття невідкладних заходів щодо охорони перелітних птахів та середовища їх безпосереднього проживання.

Всесвітній день мігруючих птахів 2025 підкреслить, що кожна громада – міська чи сільська – може відігравати значну роль у підтримці перелітних птахів. Завдяки правильному міському плануванню та впровадженню дружніх до птахів практик, як-от створення здорових середовищ існування, зменшення забруднення та запобігання зіткненням зі скляними вікнами та іншими спорудженими об’єктами, громади можуть значно сприяти добробуту мігруючих птахів.

           Однією з проблем, з якою стикаються птахи є зіткнення зі склом. Поширена помилкова думка, що зіткнення птахів відбувається в основному в гамірних міських пейзажах, наповнених високими хмарочосами та корпоративними скляними будівлями. Правда полягає в тому, що багато зіткнень птахів відбуваються в житлових кварталах. Оскільки мільйони будинків мають великі вікна, патіо-двері та світловідбиваючі поверхні, окремі будинки становлять набагато більший колективний ризик, ніж міські багатоповерхівки. Кожне вікно, незалежно від того, де воно знаходиться, може бути небезпечним.

Чому птахи стикаються зі склом? 

Птахи не бачать вікон. На відміну від людей, вони не можуть покладатися на архітектурні ознаки, такі як двері, щоб змінити маршрут і уникнути зіткнення. Скло порушує їх природну систему орієнтування двома основними способами. Птахи часто не сприймають прозорі вікна як перешкоду, особливо якщо вони бачать крізь інше вікно чи привабливий внутрішній простір. Ще більш небезпечними є світловідбиваючі поверхні (вікна та розсувні двері), які можуть віддзеркалювати небо, дерева чи листя поблизу. Те, що виглядає як відкрита траєкторія польоту, насправді є фатальною ілюзією. Птах, який помічає притулок, їжу чи шляхи евакуації, відображені у скляній поверхні, може несвідомо прискоритися до нього.

Зіткнення птахів здебільшого це невидимі проблеми, але їхній вплив є руйнівним. Часто ці наслідки залишаються непоміченими, оскільки багато птахів не гинуть відразу. Менше 20% гинуть від зіткнення — більшість отримує серйозні, але приховані травми. Частіше птах може спочатку пережити шок. Але у них можуть бути внутрішні кровотечі, крововиливи, переломи, пошкодження черепа, зламані крила. Ці птахи, які відлітають, можуть пізніше вмирати від отриманих травм, далеко від виду удару.

      Є прості практичні рішення, які значно зменшують кількість зіткнень:

1.   Встановіть сітки від комах: у багатьох будинках вже є один із найефективніших засобів відлякування птахів: сітки від комах. Ці сітчасті бар’єри виконують подвійну мету: вони не пропускають комах, а також створюють видиму текстуру, яка сигналізує птахам, що вікно є твердим предметом.

2. Нанесіть зручні для птахів позначки на вікнах: якщо ваші вікна не мають ширм, подумайте про те, щоб додати стрічки, наклейки, фарбу, шнури, тремтіння або мотузки, щоб розбити відблиски. Однак розміщення є ключовим; випадкові наклейки не будуть ефективними, якщо вони не розміщені належним чином.

 Безпечні для птахів міста та громади можливі за умови усвідомлення проблем та простих змін.

         Відзначення Всесвітнього дня мігруючих птахів дає можливість кожному зробити свій внесок у зменшення загроз для птахів та берегти місця їх існування. Це свято має глобальне охоплення та є ефективним інструментом для підвищення рівня обізнаності у всьому світі про їх екологічне значення та необхідність міжнародного співробітництва для їх збереження.

 

 

 

 

Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

«Рівненський природний заповідник, 26 років на захисті унікальних екосистем» 

Заповідники – місце вищої моральної відповідальності, де людина добровільно, з кращими намірами обмежує свої права і свободи заради прав і свобод дикої природи та інших живих істот. Вони виконують ряд духовних функцій – позитивно впливають на моральний клімат суспільства, підтримують рівень добра в світі, реалізують право живої природи на існування, свободу і процвітання, дозволяють людям відновлювати втрачену єдність з природою, ставати чистішими і благороднішими.

Рівненський природний заповідник є еталоном збережених ландшафтів Полісся з його загадковими лісами, непрохідними болотами, спокійними водоймами. 3 квітня – особливий день для всіх, хто любить і шанує природу Полісся. Саме цього дня у 1999 році був створений Рівненський природний заповідник – один із найцінніших природоохоронних об’єктів України. Двадцять шостий рік поспіль стоїть він на сторожі природи завдяки зусиллям його працівників.

Заповідник є найбільшою природоохоронною установою Рівненської області, площею понад 42 тис. га.. з яких понад 50% - ліси та 49,4 % - болотні масиви. Територія складається з чотирьох великих окремих масивів, а саме: “Сомине”, “Сира Погоня”, “Переброди”, Білоозерський та шести природоохоронних науко-дослідних відділень (Старосільське, Північне, Більське, Грабунське, Карасинське, Білоозерське) в двох північних адміністративних районах області (Сарненському та Варашському). Безпосередньо до заповідної території прилягає 26 населених пунктів. Кожен з масивів є великим лісоболотним угіддям з унікальними, непорушеними антропогенною діяльністю природними комплексами. Усі 4 масиви Рівненського природного заповідника внесені до списку водно-болотних угідь міжнародного значення згідно Рамсарської конвенції. Це унікальні території, де збережені одні з найбільших в Україні болотних екосистем, незаймані ліси та рідкісні види рослин і тварин.

Рослинний світ заповідника представлений 1416 видами рослин та грибів. З них 51 вид рослин та 3 види грибів занесені до Червоної книги України, 4 види охороняються Бернською конвенцією, 109 видів – Європейським червоним списком, 65 – на регіональному рівні.

 В рослинному покриві переважають ліси і болота. Серед лісів найбільшу площу займають соснові ліси, подекуди трапляються березово-соснові. Листяні ліси в заповіднику зустрічаються фрагментарно - ліси з участю граба та місцями – дуба, незначні площі займають чорновільхові ліси. В складі болотної рослинності переважають перехідні болота, в меншій мірі верхові, що складають близько 80% всіх боліт заповідника. Низинні болота займають 10-15% площ боліт.

Фауна заповідника налічує 2065 види, проте вивчення видового різноманіття, особливо фауни безхребетних, все ще триває. Серед рідкісних видів тут трапляються 113 видів тварин із Червоної книги України, 173 види з Додатку 2 Бернської конвенції, 35 видів з червоного списку Міжнародного союзу охорони природи.

Заповідник охоплює чотири масиви, кожен з яких унікальний та неповторний за природними умовами.

• “Торфово — болотний масив Переброди” площею 12718 га. Цінністю масиву є те, що основну частину масиву становлять дуже обводнені, важко прохідні болота. В Україні немає жодного іншого болотного масиву такої площі, який би цілком зберіг своєрідну флору та фауну. Це один з найбільших резерватів рідкісних птахів в Україні

• «Болотний масив Сира Погоня» площею 9926 га. Болотний масив є одним із найцінніших для науки болотних масивів України, оскільки лише тут наявний унікальний горбисто — мочажинний болотний комплекс, характерний для боліт тайги.

• «Болотний масив Сомине» площею 10852 га. Болотний масив є частиною найбільшого в Україні болотного масиву Кремінне. Більшу частину угіддя займають осоково—сфагнові болота. На території розташоване також однойменне озеро Сомине з максимальною глибиною 13 м.

• «Біле озеро та болото Коза-Березина» площею 8036,5 га. Підтримують гідрологічний режим у межиріччі Прип'яті, Стоходу та Стиру. Болото Коза та мала річка Березина є реліктовою долиною, якою стікали води під час танення льодовика. Тут представлені всі основні типи болотної рослинності, притаманні болотам Полісся. Важливою складовою угіддя є також карстового погодження озеро Біле з максимальною глибиною 26 м.

Унікальні природні умови Рівненського природного заповідника, естетична привабливість ландшафтів, велике біорізноманіття та наявність багатьох рідкісних видів рослин та тварин зумовили заповідання цього куточка Рівненщини. Проте важливо, щоб не тільки люди, що безпосередньо причетні до благородної справи охорони природи, а й кожен член суспільства від малого до великого, від робітника до людини, що тримає в руках владу, усвідомили важливість збереження природи. Зрозуміли, що всі ми маємо моральний обов’язок перед матір’ю-природою захищати, оберігати її багатства, і не тільки заради власної вигоди (забезпечення майбутніх поколінь матеріальними, естетичними ресурсами тощо), а заради неї самої. Заради того досконалого цілого, частинкою якого ми є.

Не зірви квітку, не зрубай дерево, не зруйнуй гніздо, не вбий заради розваги, не знищ через власну безвідповідальність – ці положення повинні стати заповідями кожного і виховувати їх слід з колиски. Захищати природу заради неї самої, заради збереження кожного клаптика, незалежно від того, корисна, непотрібна чи шкідлива дика природа для людини, незалежно від того, відповідає вона нам добром чи ні – це чи не найвища ціль і завдання кожного свідомого громадянина.

Підготувала:

Тетяна Симончук

фахівчиня з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

                                  

                    Сон – трава: перший вісник весни

З приходом весни природа прокидається від зимового сну, наповнюючи світ яскравими барвами та новими надіями. Тепле сонце зігріває землю, пробуджуючи життя в кожній рослині. Повітря наповнюється ароматами перших квітів та свіжістю талого снігу. Пригріло перше весняне сонечко, у наших лісах з’являються перші вісники весни- тендітні первоцвіти. Пробивши через ґрунтову товщину, а іноді через сніговий килим, вони прийшли вітати весну і людину.

Щороку на масиві Сомине Рівненського природного заповідника зацвітає червонокнижний вид сон розкритий.

Сон розкритий (Pulsatilla pratensis) є одним із перших вісників весни. Ця рослина належить до родини жовтецевих і відома своїми великими синьо – фіолетовими квітками, які з’являються одразу після танення снігу. Сон росте у світлих соснових лісах може зустрічатися на галявинах. Рослина має товсте чорне кореневище, з якого проростають квітконосні стебла з поодинокими квітками на верхівці. Квіти надійно вкриті від заморозків пухнастими листочками. Листки з’являються після відцвітання рослини. Сон розкритий є рідкісним і охороним видом рослинності в Україні. Він занесений до Червоної книги України як вразливий вид, тому потребує особливого захисту через загрозу зникнення. Причини зникнення сону розкритого можуть бути різними наприклад:

знищення місць зростання внаслідок вирубування лісів, надмірний збір квітів для букетів і викопування для озеленення, зміна клімату.

Наявність цього виду підтверджує не лише багатство флори нашого краю, а й підкреслює важливість збереження об’єктів природоохоронного значення. Сон, який можна зустріти у заповіднику, відрізняється своєю унікальною красою та науковою цінністю. Саме тому науковцями проводиться постійний моніторинг зростання популяцій для збереження і охорони даного виду.

Сон розкритий - це унікальний рослинний вид, який має велике естетичне і екологічне значення для Полісся. Охорона цієї рослини вимагає зусиль з боку держави, науковців і суспільства загалом. Тільки спільними зусилями ми зможемо зберегти цей червонокнижний вид та його природне середовище для майбутніх поколінь.

Кожен із нас може внести свій внесок у збереження цього рідкісного виду рослин!

                          Підготувала:

                                                                                         молодший науковий співробітник                                                                                                         Рівненського природного заповідника 

                                                                                                                          Корінець Анастасія

                                                НЕ ПАЛИ!!! ЗБЕРЕЖИ!!!

З настанням теплих весняних днів, люди спалюючи суху траву, влаштовують пожежі, які несуть величезну шкоду.

Випалювання стерні, сухої рослинності призводить до знищення місць гніздування птахів, місць перебування та знаходження тварин, усього видового складу тваринного та рослинного світу. Багато тварин, птахів гинуть або змушені мігрувати в інші місця, порушуючи природний баланс.

Спалювання сухої рослинності знищує мікрофлору ґрунтів, погіршує структуру та збіднює їх; призводить до посилення процесів водної та вітрової ерозії земель, що призводить до деградації ґрунтів та інших негативних наслідків; може призвести до пожеж у лісосмугах та лісах, завдаючи великої шкоди природному середовищу.

Весняні випалювання шкодять не лише довкіллю, але і здоров’ю людини: поширення ракових захворювань, хвороб легень, різного роду алергій та інше.
Суха трава - це безцінне середовище існування для живих організмів створене самою природою. Кожен акт підпалу - це є злочин проти тендітного світу природи.

Відповідальність за порушення

Кожен випадок навмисного підпалу — це злочин проти природи. За нього передбачена адміністративна відповідальність (статті 77 і 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та кримінальна відповідальність (стаття 245 Кримінального кодексу України).

В умовах воєнного стану підпал сухостою може розцінюватися як диверсія (стаття 113 ККУ). Це злочин, який може призвести до позбавлення волі на строк до 15 років або навіть довічного ув’язнення з конфіскацією майна.

Пожежу легше попередити, ніж загасити!

Наш спільний обов’язок - шанобливо ставитись до природи, дотримуватися правил пожежної безпеки та не створювати додаткову роботу рятувальникам.

 

                                                                                                                        

                                                                                                                       
                                                                                                                              Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти

                                                                                                  Рівненського природного заповідника

 

Сова бородата

Всесвітній день дикої природи

    Щороку 3 березня світ відзначає Всесвітній день дикої природи – день, присвячений збереженню біорізноманіття та захисту тварин і рослин у природному середовищі.

    Цей день заснований Генеральною асамблеєю ООН у 2013 році, щоб привернути увагу до проблеми зникнення видів, незаконного полювання та руйнування природних екосистем. Кожен рік він має свою тему, яка підкреслює різні аспекти охорони природи та стійкого співіснування людей і дикої природи.

    Цьогорічне гасло – «Фінансування охорони дикої природи: інвестиції в людей та планету» – нагадує, що збереження природи потребує підтримки кожного.

    Саме тому у Рівненській області найбільшою природоохоронною установою є Рівненський природний заповідник, площею понад 42 тис.га, який складається з чотирьох масивів. Його територія є неповторною і багатою на рідкісні види рослин і тварин. Загалом фауна заповідника нараховує понад 2065 видів тварин. Серед рідкісних видів тут трапляються 110 видів тварин із Червоної книги України, 173 види з Додатку 2 Бернської конвенції, 35 видів з червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Флора заповідника представлена 1416 видами рослин та грибів. З них 51 вид рослин та 3 види охороняються Бернською конвенцією, 109 видів – Європейським червоним списком, 65 – на регіональному рівні.

    Захист дикої природи – це не лише турбота про тварин, а й про майбутнє планети та нас самих.

    Нехай цей день стане нагадуванням про нашу відповідальність перед природою!

Підготувала:

Фахівець з екологічної освіти 

Тетяна Симончук

Результати конкурсу "Фотополювання за зимовими птахами 2025»

З 13 січня по 14 лютого 2025 року проходив конкурс «Фотополювання за зимовими птахами 2025» від Рівненського природного заповідника.

👉Мета конкурсу: зацікавити та привернути увагу населення до зимуючих птахів своєї місцевості.

Для участі у конкурсі потрібно було якісно сфотографувати найбільшу кількість птахів та надіслати на електронну адресу заповідника.

 Цьогоріч, до участі зголосилися 21 учасник, які надіслали 180 світлин з різних куточків України. Навіть були роботи від наших захисників з передової. Учасникам вдалося сфотографувати 64 види птахів, в об’єктиви  потрапили: голуб сизий, голуб-синяк, припутень; дятли: звичайний, малий, сирійський, жовна сива та чорна; сови: вухата та сич хатній; яструб малий; канюк; орлан-білохвіст; боривітер звичайний; баклан великий; пірникоза мала; чипура велика; чапля сіра; крижень; чирянка мала; попелюх; свищ; гоголь; чернь червонодзьоба; турпан; нерозень; лиска; мартини: звичайний, сивий, жовтоногий; рибалочка; плиска біла; дрізд чорний; омелюх; чикотень; дрізд білобровий; вільшанка; синньошийка; зяблик; в’юрок; щиглик; зеленяк; костогриз; снігур; ворона сіра; сорока; грак; галка; крук; сойка, горобці: польовий та хатній; синиці: велика, блакитна, чубата; гаїчки; золотомушка жовчочуба; підкоришник; повзик; лебеді: шипун, чорний; гуски: білолоба, єгипецька; одуд; волове очко.

Більшість учасників  зафіксували звичайні, осілі види типові для своєї місцевості, але деяким вдалося сфотографувати рідкісних представників орнітофауни України. 7 видів, які занесені до Червоної книги України: гоголь, чернь червонодзьоба, нерозень, орлан-білохвіст, дятел білоспинний, голуб- синяк, сорокопуд сірий. А також рідкісного північного мігранта турпана.

Цінними спостереженнями є наявність нетипових на зимівлі видів (перелітних видів, що мають бути в місцях їх постійної зимівлі): одуда, синньошийки, плиски білої. Також зафіксовано:

·        явище раннього розмноження у сови вухатої;

·         представників чужорідних видів птахів, які є нетиповими для нашої природної зони – лебідь чорний та гуска єгипецька.

Окрім конкурсних змагань ми отримали цінні, цікаві та наукові дані, які свідчать про те, що деякі птахи реагують на зміну клімату, тому зафіксовані такі незвичні «аномальні» явища.

Отож, призерами конкурсу «Фотополювання за зимовими птахами 2025»» стали:

І МІСЦЕ - Литвиненко Анастасія Анатоліївна44 роки, м. Київ. Анастасії вдалося зафіксувати 54 видів птахів.

ІІ МІСЦЕ - Симончук Анна Олександрівна 7 років, м. Сарни,  учениця Сарненської гімназії №6. Зафіксовано 10 видів птахів.

ІІІ МІСЦЕ - Ковальчук Діана Романівна 7 років, м. Сарни,  учениця Сарненської гімназії №6. Зафіксовано 9 видів птахів.

Щиро дякуємо усім учасникам за участь!!!

 Призери конкурсу будуть нагородженні подарунками  від Рівненського природного заповідника, а усі учасники отримають грамоти за участь у конкурсі.

 Цікавтесь та бережіть природу! Слідкуйте за наступними нашими конкурсами та приймайте активну участь!

 

 

 

Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти

 Рівненського природного заповідника

 

2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь!

 

Кожного року 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь.

Водно-болотні угіддя – це справжнє природне багатство, яке зберігає унікальні екосистеми, регулює клімат і забезпечує нас чистою водою.

На Поліссі, зокрема в Рівненському природному заповіднику окрім добре відомих озер, річок, заплав, основна кількість води зосереджена в болотах. Болота є природними фільтрами, які очищують воду, зберігають її запаси та запобігають підтопленням. Вони також відіграють ключову роль у поглинанні вуглекислого газу, допомагаючи сповільнити зміни клімату, а також є домівкою для тисячі видів тварин і рослин.

У 2025 році за пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під гаслом "Захист водно-болотних угідь для нашого спільного майбутнього".

В Україні налічується 50 водно-болотних угідь міжнародного значення. Багато цінних водних екосистем входить до складу природно-заповідних територій, зокрема на Рівненщині – Рівненський природний заповідник, який має чотири водно-болотних угіддя міжнародного значення, а саме:

• UA 1402 “Торфово — болотний масив Переброди” площею 12718 га. Цінністю масиву є те, що основну частину масиву становлять дуже обводнені, важко прохідні болота. В Україні немає жодного іншого болотного масиву такої площі, який би цілком зберіг своєрідну флору та фауну. Це один з найбільших резерватів рідкісних птахів в Україні

• UA 2274 Болотний масив Сира Погоня площею 9926 га. Болотний масив є одним із найцінніших для науки болотних масивів України, оскільки лише тут наявний унікальний горбисто — мочажинний болотний комплекс, характерний для боліт тайги.

• UA 2275 Болотний масив Сомине площею 10852 га. Болотний масив є частиною найбільшого в Україні болотного масиву Кремінне. Більшу частину угіддя займають осоково—сфагнові болота. На території розташоване також однойменне озеро Сомине з максимальною глибиною 13 м.

• UA 2281 Біле озеро та болото Коза-Березина площею 8036,5 га. Підтримують гідрологічний режим у межиріччі Прип'яті, Стоходу та Стиру. Болото Коза та мала річка Березина є реліктовою долиною, якою стікали води під час танення льодовика. Тут представлені всі основні типи болотної рослинності, притаманні болотам Полісся. Важливою складовою угіддя є також карстового погодження озеро Біле з максимальною глибиною 26 м.

Захист водно-болотних угідь – це не лише обов’язок екологів, а й справа кожного з нас. Зменшуючи вплив людської діяльності, відновлюючи пошкоджені території та розвиваючи екологічну свідомість, ми можемо зберегти ці важливі екосистеми для майбутніх поколінь.

Давайте цінувати водно-болотні угіддя, захищати їх, і надихати колег, друзів, учнів та інших співвітчизників на дії на захист природи та країни.

                                                                                                                                       ПІДГОТУВАЛА:

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

                                                                                                                                                    Тетяна Симончук

 

Спостереження за птахами – захопливе заняття

         Наближається важлива екологічна подія - Великий зимовий облік птахів, який традиційно проводять щороку в останні вихідні січня.  Метою заходів є привернення уваги громадськості до проблем пернатих, що зимують поруч з нашими домівками.

         Традиція обліковувати птахів народилася в 1900 році у США, коли редактор орнітологічного журналу Френк Чепмен запропонував новий спосіб Різдвяного полювання: вийти з біноклем в руках замість зброї. За його закликом 26 осіб вперше провели цей день разом з пташками, спостерігаючи за ними та вивчаючи їх, радіючи їхньому польоту та свободі. З цього часу обліковування птахів у Різдвяні дні поширилося.

         Щороку зростає кількість людей і в Україні, які цікавляться птахами й прагнуть їм допомогти. Люди намагаються відволіктися від проблем, побуту спостерігаючи за природою. Особливо під час війни це дуже актуально.

         Спостереження за птахами — захопливе заняття, що підвищує обізнаність і розуміння процесів, які відбуваються в дикій природі. Навичок спостережень за птахами та визначення видів у природі набути нескладно. Птахи є представниками найбільш чисельної групи тварин, невід’ємною частиною багатьох екосистем. Вони захоплюють нас своїм різноманітним забарвленням, милозвучними піснями й характером польоту. Спостерігаючи за птахами, можна багато чого дізнатись про їх життя та поведінку, поглибити свої знання про їх видове різноманіття, відволіктися від проблем та просто озернутися навколо.

 А також, поспостерігавши за птахами, використовуючи фотокамеру, можна прийняти участь у конкурсі «Фотополювання за зимовими птахами 2025» від Рівненського природного заповідника (умови конкурсу дивіться в попередньому номері газети, або на сторінці Рівненського природного заповідника в мережі Фейсбук).

         Спостерігайте за птахами, цікавтеся природою та процесами, що відбуваються в ній. Адже, в наш не легкий час це може слугувати як панацея.

 

Юлія Костецька,

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

 

«Хвойні дерева: прикрашають ліс, а не смітник»

Зима приносить чарівний дух свят, а ялинка – один із головних символів Нового року та Різдва. Однак за цією красою ховається значна шкода для природи. Щороку в Україні напередодні свят вирубують мільйони хвойних дерев, щоб вони кілька тижнів прикрашали наші домівки, а після новорічних свят вони опиняються на звалищах.

Вирубування хвойних дерев мають катастрофічні наслідки для екосистем:

• Втрата природного багатства

Лісові насадження є "легенями" нашої планети. Хвойні дерева очищають повітря, затримують вуглекислий газ і створюють сприятливе середовище для життя багатьох видів тварин. Кожна вирубана ялинка чи сосна – це шкода для екосистеми, яка потребує десятиліть для відновлення.

• Шкода для тварин

Ліс – це домівка для багатьох видів тварин. З кожними вирубаними хвойними деревами ми позбавляємо їх природного середовища існування, що призводить до скорочення чисельності видів.

• Вплив на клімат

Ліси відіграють важливу роль у боротьбі зі змінами клімату. Масова вирубка хвойних дерев знижує здатність природи боротися із забрудненням та перегрівом атмосфери.

• Короткочасна користь, довготривала шкода

Зрубане дерево тішить око лише кілька тижнів, після чого його викидають. Утилізація тисячі хвойних дерев створює додаткові відходи.

Сьогодні кожен із нас може долучитися до збереження природи, обравши одну з альтернатив:

• Штучна ялинка або сосна.

Це чудове рішення, яке дозволяє використовувати ялинку протягом багатьох років. Вона буває різної висоти, кольорів та дизайну.

• Створюйте власноруч святкові прикраси.

Замість традиційної ялинки спробуйте зробити декоративне дерево з підручних матеріалів: картону, тканини, гілок, стрічок чи навіть книг. Такі вироби стануть не лише символом свята, а й вашою особистою творчістю.

• Прикрашайте вже зростаючі дерева.

Якщо ви живете в приватному будинку чи поблизу парків, прикрасьте живу ялинку на вулиці. Це створить святкову атмосферу без шкоди природі.

• Ялинка в горщику.

Придбайте ялинку в горщику. Після свят її можна висадити у відкритий ґрунт, тим самим подарувавши дереву друге життя.

• Штучно створені плантації новорічних ялинок.

Кожен може придбати хвойні дерева на спеціально створених плантаціях у лісогосподарських підприємствах, де кожне деревце має спеціальний дозвіл – захисну бирку зі штрих-кодом, що містить інформацію про їх походження, для електронного обліку. Це унеможливлює обіг дерев, злочинно зрубаних браконьєрами.

Напередодні новорічних свят державна охорона ПЗФ Рівненського природного заповідника нагадують про штрафи та покарання, що загрожують порушникам. Відповідно до законодавства України, правопорушення які були здійсненні на території природно-заповідного фонду, а в нашому випадку скоєння незаконної рубки хвойних дерев у заповіднику передбачена кримінальна та матеріальна відповідальність. Кримінальна відповідальність передбачена ст. 246 ККУ, матеріальна законом України «Про природно-заповідний фонд України» та постановою КМУ №575 від 10.05.2022р..

Зокрема, якщо це відбувається в грудні-січні, то за одне хвойне дерево, діаметр якого біля шийки кореня становить до 10 см., треба буде додатково відшкодувати враховуючи індексацію 7157 грн. Якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки, то порушнику чи групі осіб загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 7 років.

Українці, які ставлять на свята у себе вдома живі ялинки, після закінчення святкування завжди думають, як позбутися дерев. Тому нерідко можна побачити хвойні красуні у сміттєвих баках, хоча це суворо заборонено. Що ж робити?

Як можна утилізувати новорічну ялинку:

• Можете знайти котельню, яка працює на деревних відходах, та відвезти туди. Так гори сміття не будуть накопичуватися поряд з будинком у дворі.

• Хвойні дерева, які мають багато хвої та гілок, можна відвезти до ферми чи зоопарку. Вони стануть не лише натуральним кормом, але й будуть корисними для деяких тварин, а птахам слугуватимуть підстилкою.

Хвойна тирса підійде для підживлення саду та городу. А якщо подрібнити її до стану трісок, то можна підсипати нею кущі і рослини. Вона стане чудовим захистом від ерозії ґрунту.

Ми закликаємо кожного долучитися до збереження природи. Обираючи альтернативи зрубаним хвойним деревам, ви робите внесок у захист довкілля та зберігаєте різдвяно-новорічний настрій для майбутніх поколінь. Пам’ятайте, природа – це наш дім, і ми повинні її берегти!

Підготували

Тетяна Симончук

Фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

Сергій Кирилович

Начальник відділу ДО ПЗФ

Рівненського природного заповідника

Використане фото з інтернет джерел