Ніколи не буває пізно

Результати «Підгодуй та сфотографуй зимового птаха»

Війна внесла свої корективи у наше життя. Хоч із запізненням, але ми хочемо вам повідомити що Рівненський природний заповідник за участі знаного орнітолога, члена ради Західного орнітологічного товариства, депутата Сарненської міської ради Олександра Добринського проводив конкурсу «Підгодуй та сфотографуй зимового птаха», метою якого є зацікавити та привернути увагу населення до зимуючих птахів Рівненщини. Цього року конкурс тривав з 17 січня по 13 лютого і проходив в два етапи.

 І етап конкурсу «Як ми допомагаємо птахам взимку».

Для участі в І етапі потрібно було відзняти відео процесу виготовлення годівнички, розміщення її в себе на подвір’ї, в саду, на підвіконні та процесу підгодівлі зимових птахів. А також надіслати відео на електронну адресу заповідника. В цьому етапі конкурсу прийняли участь 45 учасників з Сарненського, Вараського та Рівненського районів. Всі роботи були розміщені на сторінці Рівненського природного заповідника в соціальній мережі фейсбук, де протягом дії конкурсу відбувалося голосування. Усі учасники проявили свою креативність, творчі задуми у виготовленні годівничок, а також застосовували поетичні вміння та знання про те як правильно допомагати птахам взимку. За результатами оцінки та аналізу вподобань, а також виконання усіх умов конкурсу, журі обрало трійку лідерів.

         Отож, нашими призерами у І етапі конкурсу у 2022 році стали:

І МІСЦЕ - Шерстюк Матвій та Шерстюк Тимофій, с. Люхча Сарненського району.

ІІ МІСЦЕ – Матюк Назарій, с. Кам’яне – Случанське Сарненського району.

ІІІ МІСЦЕ - Сидорчук Маргарита та Сидорчук Соломія, с. Кам’яне-Случанське Сарненського району.

         ІІ етап конкурсу «Фотополювання».

Для участі у ІІ етапі конкурсу потрібно було якісно сфотографувати найбільшу кількість птахів та надіслати нам.

         Цьогоріч, до участі зголосилися 22 учасники, роботи двох з них частково відповідали умовам конкурсу. Учасникам вдалося сфотографувати 32 види птахів, а саме: пірникозу малу, чаплю сіру, лебедя шипуна, баклана великого, крижня, чернь червонодзьобу, яструба малого, канюка звичайного, мартина звичайного, дятла великого та сирійського, сича хатнього, голуба сизого, горлицю кільчасту, плиску білу, жайворонка рогатого, волове очко, сойку, грака, галку, сороку, сорокопуда сірого, дрозда чорного, чикотня, синицю велику, гаїчку болотяну, горобців хатнього та польового, снігура, вівсянку звичайну, зеленяка, щиглика. З них 2 види занесені до Червоної книги України це – сорокопуд сірий та чернь червонодзьоба. Найчастіше вдалося зафіксувати горобців, снігурів, вівсянок, синиць великих, сорок та чикотнів. Всі ці птахи є типовими представниками зимової фауни Рівненської області.

         Призерами ІІ етапу конкурсу «ФОТОПОЛЮВАННЯ» стали:

І МІСЦЕ - Шупрудько Кирило, с. Карпилівка (Рокитнівської селищної громади) Сарненського району .

ІІ МІСЦЕ – Пархомчук Оксана, с. Кам’яне-Случанське Сарненського району.

ІІІ МІСЦЕ - Мартинюк Марія Віталіївна, с. Карпилівка (Рокитнівської селищної громади) Сарненського району.

         Щиро дякуємо усім учасникам за участь!!!

         Призери конкурсу нагородженні цінними подарунками від організаторів конкурсу.

         Адміністрація Рівненського природного заповідника щиро дякує депутату Сарненської міської ради Олександру Васильовичу Добринському за надання цінних подарунків переможцям конкурсу.

         Цікавтесь та бережіть природу! Слідкуйте за наступними нашими конкурсами та приймайте активну участь!

 

Юлія Костецька,

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

                 Хамедафна чашечкова

   Найбільш цінними серед представників флори заповіника є рідкісні види. Особливої уваги заслуговує болотний вид — хамедафна чашечкова або торфяниця чашечкова (Chamaedaphne calyculata), тому що цей вид занесений до Червоної книги України, угруповання в яких домінує хамедафна включені до Зеленої книги України і знаходиться в Україні на південній межі свого поширення.

Рослина являє собою чагарник з видовженими еліптичними листками, які на зиму не опадають. Квітки на коротких квітконіжках зібраних в китицю, звисають, мають біле забарвлення.

На даний час в Україні відомо 10 локалітетів, де вона росте, які зосереджені на півночі Полісся. За останніми відомими даними більшість місць зростань або зникли, або зазнали зменшень популяції. Про деякі взагалі протягом багатьох років відомості відсутні.

Важливим для збереження виду є саме Рівненський природний заповідник, оскільки на даний час у заповіднику відомо про існування найбільшої популяції виду в Україні, що зосередилася на півночі Рівненської області в межах масиву Переброди і зростає на площі понад 290,66 га. Рослина цікава, тим, що виконує торфоутворюючу роль в екостемах боліт Полісся, також містить у листках і молодих пагонах речовину, що може викликати отруєння людей і тварин.

 

Науково - дослідний відділ

Рівненського природного заповідника

 

Всесвітній день мігруючих птахів

         Щороку у другі вихідні травня світова природоохоронна спільнота відзначає Всесвітній день мігруючих птахів (World Migratory Bird Day). У 2022 році це свято припадає на 14 травня, який цьогоріч святкується під лозунгом “Приглушіть світло для птахів на ніч”. Засновниками свята є орнітологи із лаболаторії Корнелла США, які у 1993 році запропонували відмічати цю дату. Історичною передумовою установи цього дня стала Міжнародна конвенція з охорони птахів, підписана в 1906 році. Святкування проходить за підтримки Конвенції по мігруючим видам та Африкансько-Азіатської угоди з перелітних птахів. Ці два документи є складовими Екопрограми ООН.

            Щороку мільйони перелітних птахів зазнають впливу від штучного освітлення. Штучне освітлення в усьому світі збільшується щонайменше на 2 відсотки на рік, як відомо, воно негативно впливає на багато видів птахів. Світлове забруднення є значною загрозою для перелітних птахів, виключаючи дезорієнтацію, коли вони літають вночі, що призводить до зіткнень з будівлями, порушує їхні внутрішні годинники або заважає їх здатності здійснювати далекі міграції. Штучне світло також впливає на птахів у сезон розмноження порушуючи годування та інші життєво важливі поведінки.

            Рішення для світлового ураження легкодоступні, необхідно лише у населених пунктах приглушити освітлення будівель під час міграції навесні та восени.

            Зважаючи на загрози та усвідомлюючи важливу роль мігруючих птахів, нам необхідно докласти спільні зусилля у збереженні місць їх існування. Завдяки діяльності мігруючих птахів підтримується баланс екосистеми в цілому. Міграція птахів, є одним із індикаторів біорізноманіття, здоров'я екосистеми, змін клімату.

 

 Ольга Мосійчук

начальник відділу

 еколого-освітньої роботи

                                                                                                 Рівненського природного заповідника