Всесвітній день водно-болотних угідь: чому ці екосистеми мають значення

Щороку, 2 лютого, світ відзначає Всесвітній день водно-болотних угідь, на згадку про підписання в 1971 році Рамсарської конвенції — першої міжнародної угоди про охорону водно-болотних угідь міжнародного значення. Ця угода підкреслює важливість цих природних територій, як середовищ існування для водоплавних птахів та інших організмів, а з часом досягнення Конвенції розширили до збереження всього біорізноманіття й сталого використання цих екосистем.

 Що таке водно-болотні угіддя?

Водно-болотні угіддя — це природні території, які постійно або періодично затоплені водою: болота, торфовища, мілководні озера, річкові заплави, прибережні зони. Вони важливі не лише як середовище життя для великої кількості видів, а й як природні «фільтри» води, природні буфери від повеней, регулятори клімату та джерело прісної води для людей і тварин.

Близько половини усіх видів рослин і тварин живуть, або розмножуються у водно-болотних угіддях, хоча ці екосистеми займають лише близько 6 % суші Землі.

Як фахівець Рівненського природного заповідника, я щодня бачу, наскільки важливими є водно-болотні угіддя Полісся. Болота — це не «порожні» землі, а складні живі системи, які накопичують і зберігають воду, регулюють гідрологічний режим територій, очищують воду та зменшують наслідки кліматичних змін та являються природнім бар'єром, захистом Полісся.

Рівненський природний заповідник — приклад цінності водно-болотних угідь. Він є найбільший природний заповідник у континентальній Україні (площа понад 42 000 га), розташований у північних районах Рівненщини. Велику частину його території займають різноманітні болота та торфовища, які є типовими для українського Полісся.

Екосистеми заповідника підтримують понад 1 500 видів флори і понад 2 000 видів фауни, багато з яких — рідкісні або зникаючі. Серед них — тварини і рослини, які занесені до Червоної книги України та міжнародних списків охорони.

Водно-болотні угіддя виконують функцію середовища існування для численних видів птахів, особливо під час міграції та розмноження. Це робить заповідник важливою частиною мережі природних «островів» біорізноманіття в Поліссі.

Усі чотири масиви заповідника це водно-болотні угіддя міжнародного значення за Рамсарською конвенцією. Це підтверджує не лише національне, а й глобальне значення цих територій для збереження природних процесів і біорізноманіття. 

Водно-болотні угіддя відіграють низку ключових ролей у природі:

·          Біорізноманіття. Ці території підтримують величезну кількість видів тварин і рослин, у тому числі рідкісних і зникаючих.

·   Водний баланс. Вони виступають природними резервуарами води, що допомагає підтримувати водність річок, живити підземні джерела та пом’якшувати наслідки посух і повеней.

·         Регулювання клімату. Болота та торфовища є потужними сховищами вуглецю, ефективно зберігаючи його у ґрунті й допомагаючи пом’якшувати зміни клімату.

·    Очищення води. Рослини та ґрунти водно-болотних угідь природно фільтрують воду, затримують забруднювачі та сприяють якісному водозабезпеченню.

На жаль, водно-болотні угіддя часто зазнають негативного впливу:

·        осушення для сільського господарства,

·        видобуток торфу, бурштину,

·        зміни гідрології та ін.

Ці зміни призводять до втрати біорізноманіття та зниження екологічних функцій, що робить питання охорони таких територій надзвичайно важливим.

У Всесвітній день водно-болотних угідь важливо пам’ятати: ці екосистеми — не тільки домівка для птахів і рослин, а й життєво важлива ланка, що підтримує водний баланс, клімат і здоров’я планети.

 

 

 

 

 

Юлія Костецька,

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

 

 Увага конкурс!!!

Рівненський природний заповідник оголошує конкурс з нагоди Міжнародного зимового обліку птахів населених пунктів: 

 

«Фотополювання за зимовими птахами 2026»

 

Конкурс триватиме з 26 січня по 27 лютого 2026 року включно.

Для участі у конкурсі потрібно:

• сфотографувати найбільшу кількість зимових птахів цьогоріч.

• надіслати на електронну адресу Рівненського природного заповідника ekoosvitarpz@ukr.net. Кожен учасник повинен додати до фото Word документ з датою та місцем зйомки; дані про автора: ПІБ, вік, контактний телефон, адресу; для учнів – навчальний заклад. Вік учасників необмежений.

  

• фотографія птаха повинна бути достатньої якості, щоб було зрозуміло який вид птаха там зображений;

• кількість фото від одного учасника не обмежена.

Комісія визначить три учасники, які сфотографують найбільшу кількість видів зимової орнітофауни. Переможці отримають подарунки.

До конкурсу не допускатимуться роботи з інтернет джерел, роботи свійських, одомашнених птахів, птахів, що утримуються в неволі, а також роботи без дотримання вимог конкурсу.

Всі переможці будуть нагороджені призами від Рівненського природного заповідника та Франкфуртського зоологічного товариства.

Тож долучайтеся, а ми з нетерпінням чекаємо на ваші фото!!!

Роботи прийматимемо до 27 лютого 2026 р. включно.

 

Координатор конкурсу: Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

 
Спостереження за птахами — захопливий шлях до пізнання природи

Наближається важлива екологічна дата - Великий зимовий облік птахів, який традиційно проводять щороку в останні вихідні січня.  Метою заходів є привернення уваги громадськості до проблем пернатих, що зимують поруч з нашими домівками.

         Традиція обліковувати птахів народилася в 1900 році у США, коли редактор орнітологічного журналу Френк Чепмен запропонував новий спосіб Різдвяного полювання: вийти з біноклем в руках замість зброї. За його закликом 26 осіб вперше провели цей день разом з пташками, спостерігаючи за ними та вивчаючи їх, радіючи їхньому польоту та свободі. З цього часу обліковування птахів у Різдвяні дні поширилося.

         Щороку зростає кількість людей і в Україні, які цікавляться птахами й прагнуть їм допомогти. Люди намагаються відволіктися від проблем, побуту спостерігаючи за природою. Особливо під час війни це дуже актуально.

Спостереження за птахами — це простий і водночас надзвичайно цікавий спосіб пізнавати природу, який доступний людям будь-якого віку. Воно не потребує спеціальної підготовки, але розвиває уважність, терпіння та любов до навколишнього світу.

Чому варто спостерігати за птахами?

Птахи є важливою частиною екосистеми та чутливими індикаторами стану довкілля. Спостерігаючи за ними, ми можемо:

• дізнатися більше про біорізноманіття;

• помітити сезонні зміни в природі;

• зрозуміти, як умови середовища впливають на живі організми;

• формувати екологічну свідомість.

Особливо цінним є спостереження за птахами взимку, коли вони потребують нашої уваги й підтримки.

Де і коли краще спостерігати?

Спостереження за птахами можливе майже всюди:

• у дворі чи біля будинку;

• у парках і скверах;

• на шкільному подвір’ї;

• біля лісу чи водойм.

Найкращий час для спостережень — ранкові години, коли птахи найбільш активні. Взимку їх легко помітити біля годівниць.

Як правильно спостерігати за птахами?

Щоб спостереження було корисним і безпечним для птахів, варто дотримуватися кількох правил:

• спостерігати з відстані, не лякаючи птахів.

• не торкатися гнізд і не порушувати спокій пернатих.

• записувати побачені види та їхню кількість.

• за можливості використовувати бінокль або камеру.

• бути терплячим і уважним.

Що можна помітити під час спостережень?

Під час спостереження за птахами можна вивчати:

• зовнішній вигляд і забарвлення;

• поведінку та спосіб живлення;

• взаємодію між птахами;

• пристосування до різних пір року.

Такі спостереження допомагають краще розуміти життя птахів і закони природи. Для дітей спостереження за птахами є чудовою формою навчання. Воно розвиває:

• допитливість;

• спостережливість;

• відповідальність за живу природу;

• любов до довкілля.

Саме з таких простих дій починається усвідомлене ставлення до природи.

Спостереження за птахами — це можливість зупинитися, придивитися до світу навколо й відчути гармонію з природою. Воно об’єднує людей, надихає та нагадує, що турбота про довкілля починається з уваги до найменших його мешканців.

 

Юлія Костецька,

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

 

Лісові красуні – не для сміття

Зима приносить чарівний дух свят, а ялинка – один із головних символів Нового року та Різдва. Однак за цією красою ховається значна шкода для природи. Щороку в Україні напередодні свят вирубують мільйони хвойних дерев, щоб вони кілька тижнів прикрашали наші домівки, а після новорічних свят вони опиняються на звалищах.

Вирубування хвойних дерев  мають катастрофічні наслідки для екосистем:

·        Втрата природного багатства

Лісові насадження є "легенями" нашої планети. Хвойні дерева очищають повітря, затримують вуглекислий газбю. Кожна вирубана ялинка чи сосна – це шкода для екосистеми, яка потребує десятиліть для відновлення.

·        Шкода для тварин

 Ліс – це домівка для багатьох видів тварин. З кожними вирубаними хвойними деревами ми позбавляємо їх природного середовища існування, що призводить до скорочення чисельності видів.

·        Вплив на клімат

Ліси відіграють важливу роль у боротьбі зі змінами клімату. Масова вирубка хвойних дерев знижує здатність природи боротися із забрудненням та перегрівом атмосфери.

·        Короткочасна користь, довготривала шкода

Зрубане дерево тішить око лише кілька тижнів, після чого його викидають. Утилізація тисячі хвойних дерев створює додаткові відходи.

Сьогодні кожен із нас може долучитися до збереження природи, обравши одну з альтернатив:

·        Штучна ялинка або сосна.

Це чудове рішення, яке дозволяє використовувати ялинку протягом багатьох років. Вона буває різної висоти, кольорів та дизайну.

·        Створюйте власноруч святкові прикраси.

Замість традиційної ялинки спробуйте зробити декоративне дерево з підручних матеріалів: картону, тканини, гілок, стрічок чи навіть книг. Такі вироби стануть не лише символом свята, а й вашою особистою творчістю.

·        Прикрашайте вже зростаючі дерева.

Якщо ви живете в приватному будинку чи поблизу парків, прикрасьте живу ялинку на вулиці. Це створить святкову атмосферу без шкоди природі.

·        Ялинка в горщику.

Придбайте ялинку в горщику. Після свят її можна висадити у відкритий ґрунт, тим самим подарувавши дереву друге життя.

·        Штучно створені плантації новорічних ялинок.

Кожен може придбати хвойні дерева на спеціально створених плантаціях у лісогосподарських підприємствах, де кожне деревце має спеціальний дозвіл – захисну бирку зі штрих-кодом, що містить інформацію про їх походження, для електронного обліку. Це унеможливлює обіг дерев, злочинно зрубаних браконьєрами.

Напередодні новорічних свят служба державної охорони ПЗФ Рівненського природного заповідника нагадує про штрафи та покарання, що загрожують порушникам природоохоронного законодавства. Відповідно до законодавчих актів, за правопорушення, які були здійсненні на території природно-заповідного фонду, передбачена кримінальна та матеріальна відповідальність.

У випадку скоєння незаконної рубки хвойних дерев на території заповідника настає кримінальна відповідальність, передбачена ст. 246 ККУ та матеріальна, передбачена законом України «Про природно-заповідний фонд України» та постановою КМУ №575 від 10.05.2022 р. Зокрема, при незаконному вирубуванні або пошкодженні до ступеня припинення росту молодих хвойних та вічнозелених дерев (віком до 41 року) в грудні - січні, доведеться, окрім штрафу, відшкодувати завдані природно-заповідному фонду збитки. За одне зрубане хвойне дерево, діаметр якого біля шийки кореня становить до 10 см, правопорушник буде змушений заплатити близько 7 600 грн. У випадках, якщо ці дії завдали істотної шкоди довкіллю або спричинили тяжкі наслідки, відповідальність посилюється, і порушнику чи групі осіб загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 7 років.

Українці, які ставлять на свята у себе вдома живі ялинки, після закінчення святкування завжди думають, як позбутися дерев. Тому нерідко можна побачити хвойні красуні у сміттєвих баках, хоча це суворо заборонено. Що ж робити?

Як можна утилізувати новорічну ялинку:

·         Можете знайти котельню, яка працює на деревних відходах, та відвезти туди. Так гори сміття не будуть накопичуватися поряд з будинком у дворі.

·         Хвойні дерева, які мають багато хвої та гілок, можна відвезти до ферми чи зоопарку. Вони стануть не лише натуральним кормом, але й будуть корисними для деяких тварин, а птахам слугуватимуть підстилкою.

·         Хвойна тирса підійде для підживлення саду та городу. А якщо подрібнити її до стану трісок, то можна підсипати нею кущі і рослини. Вона стане чудовим захистом від ерозії ґрунту.

Ми закликаємо кожного долучитися до збереження природи. Обираючи альтернативи зрубаним хвойним деревам, ви робите внесок у захист довкілля та зберігаєте різдвяно-новорічний настрій для майбутніх поколінь. Пам’ятайте, природа – це наш дім, і ми повинні її берегти!

 

Підготували:

Тетяна Симончук

Фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

Сергій Кирилович

Начальник відділу ДО ПЗФ

Рівненського природного заповідника

Використане фото з інтернет джерел

 

Всесвітній день мігруючих птахів

    Щороку у другу суботу травня та жовтня відзначають Всесвітній день мігруючих птахів (World Migratory Bird Day). Цьогоріч восени свято припадає на 11 жовтня. Темою у 2025 році Всесвітнього дня мігруючих птахів є: «Створення міст і громад, дружніх до птахів», що має на меті підвищити обізнаність про численні проблеми, з якими стикаються перелітні птахи через діяльність людини та розширення міської забудови.

Засновниками свята є орнітологи із лабораторії Корнелла США, які у 1993 році запропонували відзначати цю дату. Історичною передумовою установи цього дня стала Міжнародна конвенція з охорони птахів, підписана в 1906 році. Офіційно він був проголошений в 2006-му році Секретаріатом Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водоплавних птахів (AEWA) у співпраці з Секретаріатом Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (CMS), і з тих пір став щорічною міжнародною кампанією.

Метою свята є підвищення обізнаності про необхідність прийняття невідкладних заходів щодо охорони перелітних птахів та середовища їх безпосереднього проживання.

Всесвітній день мігруючих птахів 2025 підкреслює, що кожна громада – міська чи сільська – може відігравати значну роль у підтримці перелітних птахів. Завдяки правильному міському плануванню та впровадженню дружніх до птахів практик, як-от створення здорових середовищ існування, зменшення забруднення та запобігання зіткненням зі скляними вікнами та іншими спорудженими об’єктами, громади можуть значно сприяти добробуту мігруючих птахів.

Безпечні для птахів міста та громади можливі за умови усвідомлення проблем та простих змін. Відзначення Всесвітнього дня мігруючих птахів дає можливість кожному зробити свій внесок у зменшення загроз для птахів та берегти місця їх існування. Це свято має глобальне охоплення та є ефективним інструментом для підвищення рівня обізнаності у всьому світі про їх екологічне значення та необхідність міжнародного співробітництва для їх збереження.

 

 

Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

 

                            Мертва деревина - важлива складова екосистеми

 

Будь-який ліс у його природному стані – це система, яка існує завдяки взаємодії різних її складових. Це не лише деревостан, а й ґрунтовий покрив, відкриті галявини, тварини, гриби та інші організми. Однак часто у цьому ланцюгу ми забуваємо про не менш важливий компонент лісової екосистеми – мертву деревину.

Старі стовбури, дупла, корені та пеньки відіграють ключову роль у збереженні біорізноманіття лісів, їх відновленні та стійкості до кліматичних змін. Тож, очищаючи ліс від мертвої деревини, ми знищуємо його.

Що таке мертва деревина?

Мертвою деревиною називають мертві дерева (ті, що лежать, або ще стоять) та їх частини, а також змертвілі частини живих дерев. Це можуть бути сухі та поламані гілки, відмерлі корені, шматки кори, залишки дерев після рубок. У мертвої деревини існує кілька стадій розпаду, при чому швидкість процесу залежить не тільки від вологості ґрунту і ступеня контакту з землею, а й від виду дерева.

Звідки в лісі мертва деревина?

Причин цьому дуже багато. Це: рубки, пожежі, вітровали, природна смерть та інші фактори. Наприклад, конкуренція між деревами призводить до того, що ослаблені і найчастіше молоді дерева, які перебувають в нижньому ярусі, помирають стоячи. Те саме нерідко відбувається з нижніми гілками живих і здорових дерев. Дерева гинуть під дією факторів біогенної (гриби, бактерії, комахи, тощо) та абіогенної (холод, посуха, вітер) природи. Найчастіше ці фактори діють разом. 

На жаль, існує думка, що коли в лісі багато повалених, зламаних чи сухих дерев, то він є "захаращеним" і потребує термінової чистки. Проте це не так. Природні процеси в лісі – це не безгосподарність, а збереження унікального скарбу – мертвої деревини.

Мертва деревина важлива, тому що: 

• Сприяє природному лісовідновленню. Мертва деревина зберігає воду та мінеральні речовини, а також створює навколо себе стабільний мікроклімат. Це сприяє росту та розвитку молодих дерев. Завдяки наявності поживних речовин і води, стовбури мертвої деревини стають майданчиком для росту великої кількості рослин.

• Постає багатоквартирним будиночком для різних живих істот. Птахи гніздяться в дуплах сухих дерев, ящірки і черепахи гріються на сонці на повалених стовбурах, білки і соні облаштовують комори під корчами, а кажани використовують дупла як притулок (деякі види і зимують в них). У холодні зими в лежачих стовбурах ховаються куниці, а кабани часто будують свої оселі з невеликих сухих гілок. Залежний від мертвої деревини й рідкісний жук-олень – найбільший жук Європи, який занесений не лише до Червоної книги, а й охороняється Бернською конвенцією. Уявляєте, як багато мешканців лісу позбудеться житла, якщо «очищати» землю від мертвих дерев?

• Запобігає зміні клімату. Під час життя в деревині зв’язується і накопичується вуглець, сполуки якого викликають глобальне потепління. Після загибелі дерева, в процесі його розкладу, вуглець повільно відкладається в ґрунті.

• Рятує від посухи. Маючи губчасту структуру, мертва деревина під час опадів стає своєрідним резервуаром для води. В екосистемах, які постійно перебувають в посушливих умовах, або ж в періоди спеки, така властивість мертвої деревини дає лісу можливість швидше відновлюватись.

• Являється корисним добривом. Відмираючи, дерева дають життя не тільки організмам, які на ньому оселяються, але і підживлюють сам ліс.

Існує багато міфів про мертву деревину. Міфи про старі дерева і мертву деревину виникли протягом сторіч. Але всі вони необґрунтовані і не відповідають справжньому стану речей.

 Ось наприклад:

міф 1. «Чистий ліс – здоровий ліс».

«Чисті ліси» не є здоровими лісами. Природні ліси є більш сталими, здоровішими і стійкішими до хвороб, шкідників та змін клімату. Як результат – природні ліси є більш різноманітнішими й комплексними, ніж ті, що експлуатуються.

 міф 2. Перестарілі дерева – це проблема.

  Старі дерева часто сприймають, як ознаку того, що за лісами погано доглядають. Ми маємо багато лісів, де ростуть лише молоді дерева, і люди втратили розуміння того, що таке природний ліс з різновіковою структурою. Але багато видів дерев можуть жити понад 300 років.

міф 3. Мертві дерева – «розсадники» хвороб та шкідників 

Найбільш небезпечним шкідником у лісовому господарстві є жук-короїд, а мертві дерева вважаються осередками поширення цих жуків у лісі. Практика ж показує, що мертві дерева не є небезпечними для лісів. Навпаки, деякі дослідження свідчать про те, що вони є притулком для окремих груп паразитів та хижаків, які певною мірою здатні контролювати ріст популяції шкідників.

міф 4. Мертві дерева провокують пожежі 

Більшість пожеж починається в суху погоду, коли живі дерева загоряються дуже легко. Більшість пожеж виникає через людину, то ж кілька повалених колод ризик пожежі істотно не збільшують.

міф 5. Мертві дерева є небезпечними для здоров’я та безпеки відвідувачів.

Найбільший ризик для відвідувачів у лісах створюють лісоексплуатаційні операції, особливо валка лісу. Мертві дерева успішно підтримуються у багатьох природоохоронних територіях, доступ до них зазвичай обмежено.

 

Дії для збереження мертвої деревини:

• Мінімізувати використання мертвої деревини як палива.

• У заповідних територіях, де основною метою є збереження біорізноманіття - повністю відмовитися від «санітарних заходів», щоби підтримувати максимальну різноманітність екологічних ніш.

• У господарчих лісах, які використовуються для лісозаготівель, намагатися знайти компроміс між потребами людини й живої природи. Запровадити законодавчі норми збереження мертвої деревини, непошкоджених ділянок лісу, тощо.

•  У парках та зелених зонах – зберігати дуплясті старі дерева, за можливістю залишати повалені колоди.

• Підвищувати обізнаність населення щодо ролі мертвої деревини у лісових екосистемах.

 

Отже, мертва деревина є незамінною для харчування, а також місцем проживання та розмноження для понад десятої частини всіх видів на суші. Кожній стадії розпаду деревини притаманні свої флора та фауна. Після розкладу компоненти мертвої деревини потрапляють в ґрунт і таким чином знову включаються в кругообіг речовин в природі.

Мертву деревину необхідно залишати в лісі. Це допомагає підтримувати багате біорізноманіття екосистем.

 

 

 

 

                                                                                                      Юлія Костецька

                                                                                фахівець з екологічної освіти

                                                                Рівненського природного заповідника