Дика природа — єдине і незмінне джерело багатств людини

          Природне середовище було, є незмінним партнером в повсякденному житті людини. Ми черпаємо із скриньки дикої природи всі наші багатства. Рослини дають нам продукти харчування, корм для свійських тварин, сировину для промисловості, речовину для виготовлення ліків тощо. Тварини забезпечують нас цінними продуктами харчування. Вони є зручним видом транспорту у важкодоступних місцях земної поверхні (гори, пустелі) і в сільській місцевості. Хутро, шкіра та вовна деяких тварин забезпечують людину теплим одягом. У давнину люди майже повністю залежали від природи. З часом, вивчивши природу, вони навчилися не лише пристосовуватися до неї, але й активно змінювати її в зручному для себе напрямі. Вплив господарської та інших видів діяльності людини на природу зростає з року в рік. Але на жаль цей вплив завдає невиправних змін природі. Через активну й не завжди раціональну діяльність людина все частіше стає причетною до зникнення представників дикої природи – тварин і рослин. Надмірне промислове будівництво, осушення заболоченої місцевості, вирубування лісів призводить до зникнення рослин і тварин на великих площах. Повномасштабне вторгнення росії до України з 24 лютого вже завдало та продовжує завдавати величезної шкоди на дику природу.

Тому, з метою привернути увагу до збереження та підвищити рівень обізнаності в питаннях дикої флори та фауни, яка потерпає від людської діяльності 20 грудня 2013 року на останній Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй постановили проголосити 3 березня Всесвітнім днем дикої природи. Дата збігається з датою прийняття Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори (СІТЕС) в 1973 році, яка відіграє важливу роль в регулюванні міжнародної торгівлі зникаючими видами. Всесвітній день дикої природи тепер став найважливішим глобальним щорічним заходом, присвяченим дикій природі.

Зберегти природу, примножити її багатства – справа державної важливості. Тому й приймають у нашій державі закони на користь збереження природи. Важливу роль у цьому відіграють природоохоронні території. Це заповідники, національні парки й ботанічні сади, яких в Україні чимало. На цих територіях забороняється вести господарські роботи, полювати на тварин, збирати насіння й плоди рослини. Тому, з метою збереження у природному стані типових та унікальних природних комплексів Українського Полісся був створений Рівненський природний заповідник. Його територія є неповторною і багатою на рідкісні види рослинного і тваринного світу. На сьогодні фауна заповідника нараховує 1934 видів тварин, та 1389 видів рослин та грибів. Фауна заповідника налічує 103 вида, занесені до Червоної книги України, 173 види із додатку 2 Бернської конвенції, 35 видів з червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, зокрема - норка європейська, рись звичайна, підорлик великий, журавель сірий, сова бородата, лелека чорний, очеретянка прудка і інші. Флора заповідника налічує 51 вид рослин та 3 види грибів занесені до Червоної книги України, 4 види охороняються Бернською конвенцією, 109 видів — Європейським червоним списком, 65 — на регіональному рівні, з них - цибуля ведмежа, росичка середня, журавлина дрібноплода, 6 видів орхідних і інші. 

Отже, ми повинні пам’ятати, що дика природа залишається єдиним і незмінним джерелом усіх багатств, які потрібні людині для існування. Тому головний обов’язок кожного і всього суспільства в цілому – це дбайливе ставлення до природи, збереження представників рослинного і тваринного світу.

Деркач Богдана

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

Відновлення водно-болотних угідь

Саме під таким лозунгом цьогоріч відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь. Ця тема обрана не випадково, а створена з метою привернути увагу людства до збереження та відновлення водно-болотних угідь та підвищити національну та глобальну обізнаність про водно-болотні угіддя, щоб скасувати їх швидку втрату та заохотити дії щодо їх збереження та відновлення. Відзначення цього дня приурочено до підписання світовою спільнотою 2 лютого 1971 року у місті Рамсар (Іран) міжнародної угоди - Конвенції з водно-болотних угідь міжнародного значення. Ця угода вкрай необхідна перш за все тому, що деградація та зникнення ВБУ мають глобальний характер, негативний вплив однієї країни може поширюватися далеко за її межі. Збереження багатьох видів тварин, перш за все мігруючих риб та птахів, також потребує скоординованих зусиль багатьох країн. Рамсарська конвенція підкреслює тісний зв’язок між ВБУ, водою і людьми, оскільки цей природний ресурс має великий вплив як на природоохоронну сферу, так і соціально-економічний та культурний напрямки діяльності людства.

На Поліссі, окрім добре відомих озер, основна кількість води зосереджена в болотах. Болота-це надмірно зволожені ділянки земної поверхні, зайняті вологолюбною рослинністю, де відбувається торфоутворення (з глибиною не менше 0,3 см.). Багато цінних водних екосистем входить до складу природно-заповідних територій, зокрема на Рівненщині Рівненський природний заповідник, який має чотири водно-болотних угіддя міжнародного значення.

UA-1402. Торфово-болотний масив Переброди. Цінністю масиву є те, що основну частину масиву становлять дуже обводнені, важко прохідні болота. В Україні немає жодного іншого болотного масиву такої площі, який би цілком зберіг своєрідну флору та фауну. Це один з найбільших резерватів рідкісних птахів в Україні. Формує і підтримує мікроклімат, накопичує вуглець, чим уповільнює розвиток парникового ефекту, акумулює радіоактивні елементи після Чорнобильської катастрофи.

UA-2274. Болотний масив Сира Погоня є одним із найцінніших для науки болотних масивів України, оскільки лише тут наявнй унікальний горбисто-мочажинний болотний комплекс, характерний для боліт тайги. Угіддя є своєрідним регіональним стабілізатором гідрологічного режиму, оскільки розташоване в межиріччі Случа, Горині та Уборті. Також масив Сира Погоня важливий для підтримки біорізноманіття .

UA-2275. Болотний масив Сомине є частиною найбільшого в Україні болотного масиву Кремінне. Більшу частину угіддя займають осоково - сфагнові болота. На території розташоване також однойменне озеро Сомине з максимальною глибиною 13 м.

UA-2281. Біле озеро та болото «Коза-Березина». Підтримують гідрологічний режим у межиріччі Прип'яті, Стоходу та Стиру. Болото Коза та мала річка Березина є реліктовою долиною, якою стікали води під час танення льодовика. Тут представлені всі основні типи болотної рослинності, притаманні болотам Полісся. Важливою складовою угіддя є також карстового погодження озеро Біле з максимальною глибиною 24 м.

Отже, водно-болотні угіддя відіграють важливу роль у нашому житті. Тому ми повинні зробити особистий вибір, який мінімізує втрату та деградацію боліт. Найменший особистий внесок для відновлення водно-болотних угідь є використовувати економно воду, уникати використання токсичних продуктів, які можуть потрапити на заболочені території, не викидати відходи та сміття у заболочених місцях.

Давайте бережно ставитись до водно-болотних угідь, адже вони необхідні для життєдіяльності людини!

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

Деркач Богдана

 

Спостереження за птахами – панацея сьогодення

         Наближається важлива екологічна дата - Великий зимовий облік птахів, який традиційно проводять щороку в останні вихідні січня. Метою заходів є привернення уваги громадськості до проблем пернатих, що зимують поруч з нашими домівками та порахувати їх, спостерігаючи за ними.

         Традиція обліковувати птахів народилася в 1900 році у США, коли редактор орнітологічного журналу Френк Чепмен запропонував новий спосіб Різдвяного полювання: вийти з біноклем в руках замість зброї. За його закликом 26 осіб вперше провели цей день разом з пташками, спостерігаючи за ними та вивчаючи їх, радіючи їхньому польоту та свободі. З цього часу обліковування птахів у Різдвяні дні поширилося.

         Щороку зростає кількість людей і в Україні, які цікавляться птахами й прагнуть їм допомогти. Люди намагаються відволіктися від проблем, побуту спостерігаючи за природою.

         Спостереження за птахами — захопливе заняття, що підвищує обізнаність і розуміння процесів, які відбуваються в дикій природі. Навичок спостережень за птахами та визначення видів у природі набути нескладно. Птахи є представниками найбільш чисельної групи тварин, невід’ємною частиною багатьох екосистем. Вони захоплюють нас своїм різноманітним забарвленням, милозвучними піснями й характером польоту. Спостерігаючи за птахами, можна багато чого дізнатись про їх життя та поведінку, поглибити свої знання про їх видове різноманіття, відволіктися від проблем та просто озернутися навколо.

         Спостерігайте за птахами, цікавтеся природою та процесами, що відбуваються в ній. Адже, в наш не легкий час це може слугувати як панацея.

 

Юлія Костецька,

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

 Життя без сміття

Сьогодні відзначається екологічне свято Всесвітній день рециклінгу, або Всесвітній день вторинної переробки. Його головна мета привернути увагу влади, громадськості та промислових структур до цієї теми. Започатковане воно з 1997 року, коли жителі США вперше відзначили America Recycles Day (в перекладі "День, коли Америка переробляє відходи"), що проводився екологами з метою заохочення американців, які здають відходи у вторинну переробку та купують продукцію, виготовлену з вторинної сировини. Вторинною переробкою називають повторне використання або повернення в оборот сміття чи відходів виробництва. Зазвичай вторинній обробці піддають такі матеріали, як папір, скло, залізо, алюміній, тканини, пластик та інше, а органічні відходи широко використовують у сільському господарстві.

На сьогодні в Україні проблема смітників – одна з найважливіших і найактуальніших серед проблем забруднення навколишнього середовища. Ця проблема настільки нагальна не тільки в Україні, а й у всьому світі. Із зростанням кількості міст та промислових підприємств постійно збільшується кількість відходів. Промислові і побутові відходи створюють безліч проблем, таких як транспортування, зберігання, утилізація та ліквідація. Сміття утворюється і накопичується не лише у житлових приміщеннях, а й у офісах, адміністративних спорудах, кінотеатрах і театрах, магазинах, кафе й ресторанах, дитячих садках, школах, інститутах, поліклініках та лікарнях, готелях, на вокзалах, ринках чи й просто на вулицях. Якщо не за рівнем життя, то принаймні за кількістю побутових відходів Україна не відстає від середньоєвропейського показника. Поступово наша країна перетворюється на смітник Європи. Щороку накопичується близько 10 млн. тонн сміття, близько 160 тисяч гектарів землі в Україні зайнято під смітники (це близько 700 смітників, що існують в кожному місті або селі). Замість того, щоб приносити прибуток і без того небагатій країні, мільйони тонн відходів отруюють землю, воду, повітря. За прогнозами як закордонних, так і вітчизняних фахівців, екологічна ситуація в Україні, без перебільшення, наближається до критичної, адже переробкою відходів у нас займаються на дуже низькому рівні.

Але, вихід є! Якщо люди почнуть свідомо та відповідально ставитися до сортування сміття.

Різновиди сміття та правильність їх сортування:

• Макулатура. Сюди відносять книжки, газети, паперове пакування та ін.. Для того, аби зекономити простір, картонні та паперові вироби потрібно зробити максимально плоскими, а потім скласти у паперовий пакет або ж зв’язати шнурком.

Потрібно знати, що макулатурою не вважається: квитанції, коробки від сигарет, tetra pak, продукти які вже проходили переробку раніше, різна забруднена та волога паперова сировина.

• Tetra Pak – це багатошарові упакування з поліетилену, картону чи фольги. Його слід ретельно вимити із середини та стиснути.

• Поліетилен: пакети для продуктів, рукавички, стрейч плівка. Ущільніть поліетилен та складіть у такий же пакет.

• Пластик. Всього існує сім різновидів пластику, 5 з них підпадають під переробку. Аби зрозуміти, до якого типу належить пластикова річ, слід пригледітись до маркування. Там ви побачите трикутник з цифрою від одного до семи, деколи в маркуванні зустрічаються тільки букви. Якщо маркування немає, або ви побачили на ньому цифри 7 або 3 – такі предмети не підлягають перероблянню.

• Метал: консервні банки, кришечки, інші предмети з металу. Їх потрібно відчистити від бруду та добре стиснути.

• Скло: пляшечки від лікарських та косметичних засобів, питва, і т.д. Бите скло також можна віддати на переробку. Не переробляється порцеляна, а також особливо міцне скло (яке витримує сильні удари і високу температуру).

• Відходи, що містять у своїй хімічній структурі токсичні речовини: енергозберігаючі лампи, термометри із ртуттю, акумулятори, розчинники, фарби. Таке сміття не можна викидати у звичайний смітник.

• Органіка: дерево, рослини, харчові залишки. Якщо ви проживаєте у приватному будинку, такі відходи можна утрамбовувати, якщо у квартирі – викидати у спеціальний або загальний бак.

Отже, правильний збір та розподілення сміття є важливим питанням для екології. Перероблення та повторне використання сировини економить колосальні ресурси та сприяє зменшенню кількості небезпечних токсичних відходів на звалищах. На перший погляд сортування сміття здається складною справою. Але, якщо почати відповідально до цього ставитися, то можна допомогти навколишньому середовищу зберегти свій природний стан та запобігти екологічній катастрофі. 

                                                                                                         Деркач Богдана

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

Рівненський природний заповідник запрошує в «гості»!

Щороку Рівненський природний заповідник проводить Тиждень знайомства. Звичайно війна внесла свої корективи, тому цього року ця подія буде проводитися в онлайн режимі.

Знайомство із заповідником відбуватиметься з 7 по 11 листопада.

Програма заходу:

 Понеділок (7 листопада): «Рівненський природний заповідник. Знайомство з установою (історія створення, структура та характеристика діяльності)»

(10:00-10:45 год., 10:45-11:00 год. – дискусія);

 Вівторок (8 листопада): «Діяльність служби охорони природно-заповідного фонду заповідника у збереженні природних комплексів»

(10:00-10:45 год., 10:45-11:00 год. – дискусія);

 Середа (9 листопада): «Розвиток і перспективи наукової діяльності» (10:00-10:45 год., 10:45-11:00 год. – дискусія);

 Четвер (10 листопада): «Розвиток еколого-освітньої діяльності у підвищенні екологічної свідомості населення»

(10:00-10:45 год., 10:45-11:00 год. – дискусія)

 П’ятниця (11 листопада): Круглий стіл: «Впровадження сучасних засобів моніторингу біорізноманіття Рівненського природного заповідника (науковий, охоронний та еколого-освітній його аспект)»

(10:00-11:00, 11:00 – 11:20 год. – дискусія)

Учасники можуть обрати ту тему, яка їх зацікавить, або ж бути присутніми на заходах протягом тижня.

Гарний настрій та приємні емоції гарантовані!

Для участі у заході потрібно заповнити анкету учасника https://forms.gle/z6QWJhtNBmWxf8TW6 , реєстрація на захід триває до 4 листопада включно. Після заповнення анкети вам буде надіслано посилання на приєднання до онлайн-відеозустрічей в Google Meet.

За детальною інформацією звертайтесь за тел. 0680158605;0988335360.

Відділ еколого-освітньої роботи

Не пали-компостуй!

Осінь – це надзвичайна, чарівна і казкова пора року. Вона приваблює своєю красою та надихає, аж поки не розпочинається масовий процес спалювання населенням опалого листя. Господарювання та прибирання на городах, подвір’ях, прилеглих територіях досить часто завершується вогнищами, що несуть велику небезпеку як для екології так і для здоров’я людини.

Вдихання диму від спалювання опалого листя та залишків рослинності завдає негативних наслідків здоров’ю людини. Тліюче листя виділяє чадний газ, який зв’язується із гемоглобіном крові та блокує постачання кисню до тканин організму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати в людини ракові захворювання. Окрім того, дим від такого багаття може подразнювати слизові оболонки очей та носоглотки людини.

Спалювання сухої рослинності - це злочин проти природи, який завдає шкоди рослинам, птахам, комахам, тваринам. В сухому листі й траві згорають комахи, руйнується верхній ґунтово-рослинний покрив, важливий для росту рослин. На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, а часто не відновлюється НІКОЛИ. Цей покрив накопичує продукти спалювання, зокрема токсини та важкі метали. При гнитті листя, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються у ґрунт. При згорянні утворюється зола, яка є дуже поганим добривом. Вогонь знищує насіння і коріння трав’яних рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, а також верхні частини їх коріння. Нерідко при випалюванні стерні, сухої рослинності пошкоджуються полезахисні лісові смуги, виникають великі пожежі, зокрема в прилеглих лісових масивах.

За самовільне спалювання сухої трави та інших рослинних залишків передбачена адміністративна відповідальність, а за особливо великі збитки – кримінальна (громадянам штраф від 3 060 до 6 120 грн., а для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 грн.).

Найкращою альтернативою боротьби із органічним сміттям є метод компостування. Він є безпечним способом переробки листя та інших органічних відходів, що не шкодить здоров’ю людині та довкіллю, а лише приносить користь. Адже коли листя компостується разом з рештками трави, які містять азот, кінцевий продукт є дуже цінним органічним добривом. Для цього необхідно викопати яму і згребти в неї листя шар за шаром. Між ними можна кидати й інші органічні відходи: гній, лушпиння картоплі та інших овочів і фруктів, яєчну шкарлупу, папір. Раз у декілька тижнів компост варто зволожувати і розпушувати, щоб пришвидшити процеси гниття й вирівняти рівень вологості. Зазвичай, компост “достигає” за 3-6 місяців після того, як ви почали з ним роботу. На цей час ви отримаєте темний та пухкий матеріал, якісне добриво для господарства.

Отже, не допускайте спалювання опалого листя, бережіть природу, власне здоров’я та здоров’я оточуючих, оберіть правильне рішення – не спалювати, а компостувати.

Підготувала

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

Деркач Богдана

    Всесвітній день журавля

Кожного року, у другу неділю вересня, вся планета відзначає Всесвітній день журавля. У 2022 році свято припадає на 11 вересня. Мета його - привернути увагу міжнародної спільноти до загрози зникнення цих птахів.

Міжнародний День журавля відзначають в Україні, Казахстані, Туркменістані та деяких інших країнах. Свято є екологічним заходом. Вперше воно було ініційовано у 2002 році робочою групою з євразійських журавлів разом з Союзом захисту птахів. Рятуючи зникаючий вид американського журавля, вчені-екологи підкладали його яйця в гнізда журавлів інших видів, які вирушали на гніздування у безпечні місця. День, коли нове виведення рідкісних птахів дружно полетів на перше гніздування, був оголошений новим екологічним святом, а журавель став символом організацій, що охороняють природу. Пропозиція про заснування свята була затверджена Секретаріатом Боннської Конвенції, що займається захистом багатьох представників фауни, що мігрують на південь.

Журавель– птах відомий, його легко помітити і відрізнити під час осінніх перельотів. Здійснюючи переліт зграя вишиковується характерним клином, даючи про себе знати голосним курликанням. В Україні з вересня також вже можна побачити перші зграї журавлів. Більшість українських журавлів летять до Туреччини, Ізраїлю та країн Африки. У багатьох народів цей птах є символом вірності, щастя, довгого життя. На даний час журавель став національним символом багатьох країн, зокрема нашого рідного Полісся, а його гордий силует красується в емблемах кількох авіакомпаній, природоохоронних територій, зокрема Рівненського природного заповідника.

Перші предки цих красивих птахів з'явилися ще за часів динозаврів, близько 40-60 мільйонів років тому. Зараз популяція журавлів широко поширена у всьому світі, виняток становлять лише Антарктида та Південна Америка. На сьогоднішній день в світі налічується близько 15 видів журавлів. В Україні гніздиться 2 види — журавель сірий та журавель степовий. Обидва види занесені до Червоної книги України. На Поліссі, в тому числі і у Рівненському природному заповіднику гніздиться журавель сірий, обираючи сильно зволожені луки і заболочені території, в заплавах рік та по берегах озер, де по сусідству розміщені зарості вільхи. Однак у пошуках харчів часто прилітає на поля та пасовища, поїдаючи журавлину, брусницю, різноманітне насіння. Інколи може полювати на дрібних тварин – жаб, ящірок, змій. А журавель степовий гніздиться на ділянках без рослинності чи з розрідженим травостоєм, а саме у цілинному степу, на пасовищах, сільськогосподарських ланах та перелогах. Журавлі - моногамний вид, тобто одна пара на все життя.

На жаль, в останні роки ми все рідше й рідше зустрічаємо цих великих та красивих птахі.. їх чисельність постійно знижується і тепер це рідкісні птахи в Україні. Причинами скорочення чисельності популяції журавлів є:

l  зменшення площі боліт в результаті осушення;

l  винищення птахів мисливцями;

l  використання небезпечних пестицидів;

l  винищення та розлякування в результаті бойових дій.

На даний час полювати на журавлів в Україні заборонено. Святкування Всесвітнього дня журавля припадає зі щорічним підрахунком цих птахів, що проводять у передвідлітний період. Тож потрібно бережно ставитися до цих червонокнижних великих птахів - символу Полісся та Рівненського природного заповідника. 

Підготувала

фахівець з екологічної освіти

Деркач Богдана

Зразки необхідних для заповнення документів можна переглянути тут

 

                                     Небезпечні зустрічі в природі

                Літо - пора сінокосів, збору ягід, грибів, трав... Хоча у військовий стан прогулянки лісами заборонені, та все ж місцеві жителі ігнорують ці заборони. В результаті ми бачимо повідомлення у інтернет мережі та у ЗМІ про неприємні зустрічі людей з плазунами: «На Рівненщині госпіталізували жінку після укусу гадюки»; «Гадюка вкусила за груди: У Рівненському районі молодий чоловік постраждав від плазуна» та ін. Дуже часто ці контакти закінчуються не надто добре як для людей, так і плазунів, а все через те, що ми просто не вміємо визначати з ким саме контактуємо, і наскільки цей вид є небезпечним.
         Напередодні Міжнародного дня змій, який відзначають 16 липня, ми хочемо розширити знання про плазунів. Це екологічне свято створене для підвищення обізнаності людей про цих дивовижних сусідів по планеті і про той внесок, який вони роблять в живий світ.
         Далеко не всі змії є отруйними, всі вони, навіть і отруйні не мають абсолютно ніякого бажання на нас нападати. Навіть більше: вони цього нападу уникають більше за нас. Побачивши поряд плазуна - просто відійдіть, і не провокуйте його на агресію криками і різкими рухами.
         Найкращий спосіб уникнути будь-яких неприємних наслідків від спілкування із плазунами - це вивчити їх, а також дізнатися, чи є отруйними той чи інший вид. Саме тому в знаннях сила.
  Варто пам’ятати, що плазуни підтримують екологічну рівновагу в навколишньому середовищі. Вони регулюють чисельність гризунів- носіїв небезпечних для людини захворювань і шкідників лісового та сільського господарства. Змії – є продуктами живлення багатьох птахів і ссавців. У медицині отруту гадюк використовують для виробництва ліків. Отже, вони не зовсім вороги, а дуже цінні та корисні компоненти природи. Тож які вони, поліські плазуни?
       На території Рівненського природного заповідника поширені три види змій: гадюка звичайна, мідянка та вуж звичайний. Отруйною є гадюка звичайна, яка виростає до 90 см. Найчастіше трапляється з темним зигзагоподібним малюнком уздовж хребта на сірому або коричневому фоні, але й буває повністю чорна. Укус небезпечний для людини, проте призводить до смерті нечасто. А от мідянка, найменша змія в Україні, занесена до Червоної книги, не отруйна, але доволі агресивна. Це невелика змія довжиною до 75 см. Забарвлення в самців буває яскравого мідного відтінку, у самок переважно сіре або сірувато-коричневе з численними темними смужками, розташованими в 2 або 4 ряди вздовж тіла. Інколи вони зливаються в зигзаг, що робить мідянку схожою на

Рис.1 Гадюка звичайна -руда форма забарвлення (фото Микола Скирпан)

Рис.2 Гадюка звичайна-темна форма(фото Микола Скирпан)

гадюку. Вуж звичайний виростає до 1,5 м. Верхня частина тіла від світло-сірого до чорного кольору. За скронями з боків голови – дві жовті плямки. Вуж не отруйний. Дуже часто отруйною вважають безногу ящірку – веретільницю колхідську. Довжина тіла якої сягає 40-50 см. На відміну від змій, вона має рухомі повіки, здатна відкидати хвоста при небезпеці, а голова плавно й непомітно переходить у тулуб, що також відрізняє її від змій. Веретільницю колхідську доволі часто плутають з мідянкою, через мідне забарвлення самок; а самці мають темно-сіре забарвлення.

Рис.3 Мідянка (фото Михайла Франчука)

Рис.4 Вуж_звичайний (фото з вільних інтернет джерел)

Рис.5 Веретільниця колхідська (самка- мідна, самець- темний) Фото Михайла Франчука

         Щоб уникнути укусу змії, необхідно під час перебування на природі бути максимально обережними, ходити тільки протоптаними стежками й уважно дивитися під ноги. Вдягати відповідний одяг і взуття: довгі штани з цупкої тканини та міцні шкіряні черевики на товстій підошві. У жодному випадку не сідати й не лягати на трухляві пні, повалені колоди, купи хмизу, скирти соломи, сіна тощо. Також не можна встромляти руки в дупла дерев, попід колоди та каміння, розгрібати трав’яні зарості, опале листя. Якщо ж натрапили на змію, повільно відійдіть назад на безпечну відстань або обійдіть її, тримаючи в полі зору. Не здумайте хапати її руками, наступати, бити палицею чи жбурляти камінням! 

   Якщо гадюка таки вкусила, то навколо цього утворюються набряк і почервоніння, з’являється гострий пекучий біль в ураженій ділянці. Знижується артеріальний тиск, погіршується кровопостачання мозку, виникає головний біль, паморочиться голова, з’являється блідість, холодний піт. Бувають втрата свідомості, шоковий стан, пришвидшений пульс, холонуть кінцівки, внаслідок капілярних крововиливів можуть утворитися синці та червоні плями на тілі.

     У цей момент дуже важливо зберегти спокій – страх небезпечніший від отрути! Краще утримувати потерпілого в лежачому положенні або звести до мінімуму будь які рухи, не напружувати м’язи. Відразу після укусу видавити отруту з ранки. Джгут на уражену кінцівку можна накладати ненадовго й на 10-15 см. вище місця укусу. Обробити ранку антисептичним засобом. Не рекомендують робити надрізи, щоб не занести в кров інфекцію. Проте необхідно багато пити, особливо гарячі напої: міцний чай, каву, бульйон, натомість суворо заборонено вживати алкоголь! Головне – якомога швидше транспортувати хворого в найближчий медичний заклад.

         Будьте пильними, бережіть себе та природу!

 

Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

Свято природозахисників

      Чисте повітря, вода, якісні продукти, одяг, меблі, будівельні матеріали та багато іншого не можуть з'являтися без природи. Тому її потрібно цінувати та оберігати. В Україні існують та створюють різні природоохоронні об’єкти, метою яких є збереження природних комплексів із сукупністю усіх компонентів в природному стані.  

        7-го липня відзначають День працівника природно-заповідної справи України. Саме цей день для професійного свята природозахисників обрано невипадково, адже сьомого липня відзначають свято Івана Купала, яке присвячене загадковим і чудодійним силам природи.

        Тож давайте познайомимось з тими хто оберігає природу у нашому регіоні. Це колектив Рівненського природного заповідника на чолі з виконуючим обов’язків директора Олександром Янцевичом.

      Заповідник складається з чотирьох природніх масивів, що знаходяться на півночі Рівненської області. Це Білоозерський масив, що у Вараському районі, масив Переброди, Сира Погоня та Сомине розміщені на території Сарненського району. Площа заповідника становить понад 42 тис.га. Він являється найбільшим в Україні природним заповідником.

         У Рівненському природному заповіднику працюють 117 фахівців, включаючи працівників 6-ти науково-дослідних відділень та адміністрацію. Разом колектив забезпечує три головні функції: охоронну, наукову й екологоосвітню. 

        Першим напрямком роботи є охорона. Охорона природних комплексів від браконьєрів, складання протоколів на порушників, проведення роз’яснювальної роботи для населення. Встановлення шлагбаумів та попереджувальних знаків. Моніторинг територій в пожежонебезпечний період та ін

.
         Наступною функцією являється дослідження того що охороняється. Для цього існує науковий відділ, який складається зі спеціалістів різного профілю. Ботаніки, орнітологи, ентомологи проводять дослідження в межах своєї компетенції.

         Третя функція – екологоосвітня. Екскурсії, уроки, конкурси, виставки, систематична робота з населенням на сторінках Засобів Масової Інформації, в мережі інтернет та видання поліграфічної продукції все це роблять фахівці з екологічної освіти.

         У структурі заповідника також функціонує відділ матеріально-технічного забезпечення, сюди відноситься бухгалтерія, плановий відділ та господарсько-технічний.

          Усі Ми, працівники Рівненського природного заповідника, різні, але заповідник, любов до природи та до своєї роботи об’єднали нас у команду. Яка робить усе можливе для збереження природи. Адже, щодня перед нами постають нові завдання та виклики. Від виконання яких залежить збереження природної спадщини та якість життя українців.

 

 

Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника