ВІТАЄМО ВАС НА САЙТІ РІВНЕНСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА!

Сподіваємося, що інформація, яку Ви тут знайдете, буде корисною та сприятиме збереженню довкілля.

Звертаємо Вашу увагу, що даний сайт перебуває в процесі наповнення, тож інформація про структуру та діяльність заповідника буде публікуватися по мірі підготовки матеріалів.

 

                Вони потребують нашої допомоги!!!

Зима – важка пора для птахів. У зимовий період птахи потерпають не тільки від холоду, а від того, що не вистачає їжі. І саме в цей момент потрібно задуматись про друзів наших менших.

Найкращим варіантом для допомоги птахам буде змайстрована своїми руками годівниця. Пернаті охоче злітаються на запропоноване частування, і спостерігати за синичками, снігурами, горобцями та іншими птахами біля годівниці можна годинами. Можна скористатися всіма відомими варіантами - вирізати годівницю з картонного пакета (з-під молока або соку) або пластикової пляшки. Але ця годівниця не буде захищена від вітру і снігу, тому є не найкращим варіантом. Більш витривалою і надійною буде годівниця зроблена із дерева. При виготовленні та встановленні годівниці необхідно дотримуватись певних правил, щоб допомогти птахам, а не навпаки нашкодити їм.

Отож, про, що потрібно пам’ятати:

-                     Не встановлюйте годівницю близько до землі;

-                     Конструкція повинна бути не високою;

-                     Годівниця повинна бути чистою;

-                     Вільний підліт до годівниці;

-                     Тихе і спокійне місце.

У ваших годівницях повинен бути лише правильний корм, а саме:

-                     шматки сушених чи свіжих яблук, гарбуза чи моркви;

-                     сире соняшникове насіння;

-                     насіння гарбуза, дині, кавуна, ріпака;

-                     в невеликій кількості пшениця, ячмінь, просо, овес;

-                     сало (без солі та спецій).

Годівницю не можна наповнювати:

-  зіпсованими, пліснявими і затхлими продуктами;

-  свіжим білим і чорним житнім хлібом;

-  пшоном;

-  смаженим або солоним насінням;

-  солоним салом;

-  соленими горішками.

Найголовніша умова розміщення годівнички — Вам має бути зручно навідуватись до неї кожного дня або у крайньому випадку через день: підсипати свіжих кормів, чистити від бруду та недоїдків. Так, відповідальне ставлення до годівнички — критично важливе. Пташки дуже добре запам’ятовують місця концентрації кормів. Вивчивши таке місце, вони будуть перевіряти його щодня. У люті морози головна умова виживання птахів — наявність енергії та тепла, яку забезпечує виключно їжа. Кожен рух на морозі змушує птаха витрачати енергію. Якщо ви привчите птахів навідуватись до годівнички, а потім вона у якийсь момент виявиться порожньою, енергію буде витрачено марно, і птаха може загинути. Тому якщо не впевнені, що зможете постійно підгодовувати птахів до відлиги, то краще і не починати.

Тепер ви знаєте, як правильно і чим годувати птахів в зимовий час. Якщо ми допоможемо благополучно перезимувати пернатим, вони сповна порадують нас чарівним співом в теплу пору року.

Давайте разом подбаємо про наших пернатих друзів!!!

 

Тетяна Симончук

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

                                                       
                                                                  УВАГА КОНКУРС

Рівненський природний заповідник за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства оголошує конкурс з нагоди Міжнародного зимового обліку птахів населених пунктів:

 «Підгодуй та сфотографуй зимового птаха»

Конкурс проходитиме з 15 січня по 11 лютого 2024 р в два етапи.

І етап – «Як ми допомагаємо птахам взимку»

Для участі в І етапі конкурсу потрібно:

Ø відзняти відео процесу виготовлення годівнички, розміщення її в себе на подвір’ї, в саду, на підвіконні та процесу підгодівлі зимових птахів. Проявіть свою креативність та реалізуйте творчі задуми, щоб ваша годівничка була особливою;

Ø надіслати на електронну адресу Рівненського природного заповідника (ekoosvitarpz@ukr.net) або в приватні повідомлення сторінки заповідника у Фейсбук (Рівненський природний заповідник Nature Reserve Rivnenskyi). До кожного відео додайте Word документ з датою та місцем зйомки; дані про автора: ПІБ, вік, контактний телефон/адресу; для учнів – навчальний заклад. Вік учасників необмежений.

Відео будуть розміщенні на сторінці заповідника в мережі Фейсбук де відбуватиметься голосування. Попередньо створена комісія буде ретельно перевіряти реальність голосів, тобто від реальних людей та їх сторінок. Штучні голоси та голоси від сторінок, які нещодавно створені без особистої інформації, враховуватися не будуть. Три учасники, які наберуть найбільшу кількість вподобань отримають подарунки.

         ІІ етап – «Фотополювання»

Для участі в ІІ етапі конкурсу потрібно:

Ø    сфотографувати найбільшу кількість зимових птахів.

Ø    надіслати на електронну адресу Рівненського природного заповідника (ekoosvitarpz@ukr.net) або в приватні повідомлення сторінки заповідника у Фейсбук (Рівненський природний заповідник Nature Reserve Rivnenskyi). Кожен учасник повинен додати до фото Word документ з датою та місцем зйомки; дані про автора: ПІБ, вік, контактний телефон/адресу; для учнів – навчальний заклад. Вік учасників необмежений.

Ø  фотографія птаха повинна бути достатньої якості, щоб було зрозуміло який вид птаха там зображений;

Ø   кількість фото від одного учасника не обмежена.

Комісія визначить три учасники, які сфотографують найбільшу кількість видів зимової орнітофауни. Переможці отримають подарунки.

  До конкурсу не допускатимуться роботи з інтернет джерел, роботи свійських, одомашнених птахів, птахів, що утримуються в неволі, а також роботи без дотримання вимог конкурсу.

  Всі переможці будуть нагороджені призами від Рівненського природного заповідника та Франкфуртського зоологічного товариства.

Тож долучайтеся, а ми з нетерпінням чекаємо на ваші роботи!!!

Роботи прийматимуться до 11 лютого 2024 р. включно.

 

e-mail: ekoosvitarpz@ukr.net       

  Ми на Facebook: https://www.facebook.com/RivneReserve

Наш сайт: https://rivnenskyipz.blogspot.com/

координатор конкурсу Юлія Костецька (0988335360)

 

 

До Чехії по досвід

Науковий співробітник Рівненського природного заповідника Лідія Бачук, взяла участь у навчальній поїздці до Чеської республіки спільно з природоохоронцями України.

  • Пані Лідія, розкажіть будь ласка хто являється організатором поїздки, і з якою метою вона була організована?

Організаторами цієї навчальної поїздки були Чеська неурядова некомерційна організація “NESEHNUTÍ”. Ця організація допомагає активним людям за кордоном змінювати свої країни на краще. Вони фокусуються на країни східної Європи, переважно на Південний Кавказ та Україну. Особливу увагу приділяють просуненню цінності прав людини, охорони навколишнього середовища, прав тварин. Також підтримують місцеві ініціативи за допомогою консультацій та фінансово. Та Українська природоохоронна група - це доволі відома в Україні природозахисна організація, яка створює заповідні території, працює над покращенням законодавства, виявляє випадки незаконного знищення природи та веде просвітницьку роботу.

Мета візиту, обмін досвідом та кращими практиками у сфері охорони природи, а також вплив євроінтеграційних процесів на природоохоронне законодавство.

  • Чи відрізняється наша система природно-заповідного фонду в порівнянні з Чеськими?

Так, певні відмінності є. Наприклад, в Чехії відсутнє таке поняття як природний заповідник. Найбільш цінні території в них входять до складу народних парків. Загалом, державний природно-заповідний фонд Чехії, становить близько 15% території країни та включає 8 категорій охоронних територій і об'єктів: національні парки (Narodni parky) (4), охоронні ландшафтні області (Chráněné krajinné oblasti) (26), державні природні резервати (Statni prirodni rezervace), охоронні місцезнаходження (Chráněné nalezište), учбово-дослідні ділянки (Chraněné studijni plochy), парки і ботанічні сади (Chraněné parky a zahrady), охоронні природні утворення (Chraněné přirodni vytvory).

Управління цими територіями здійснює Агентство охорони природи та ландшафту Чеської Республіки. Охорона різних біологічних видів є одним із ключових завдань агентства. Працівники органу займаються збором та аналізом інформації про поширення та чисельності особливо охоронюваних і зникаючих видів рослин і тварин та відслідковують розвиток груп і популяцій різних видів у заповідних місцевостях. Для окремих видів біоти Агентство розробляє спеціальні плани, метою яких є мінімізація негативних факторів, що спричиняють загрозу зникнення даного виду, та збільшення чисельності популяцій до рівня, необхідного для його постійного існування.

  • Яка особливість національних парків у Чехії?

Народні парки Чеської Республіки відіграють важливу роль у загальноєвропейському контексті. Вони представлені у Федерації європейських національних і природних парків, відомих під назвою EUROPARC Federation і беруть участь у ряді професійних заходів цієї загальноєвропейської неурядової природоохоронної організації. Більшість кордону охоронних територій має транскордонний характер і активно співпрацюють зі своїми іноземними партнерами з Німеччини, Австрії, Польщі та Словаччини. Шість чеських великомасштабних особливо охоронюваних територій мають статус біосферних заповідників у рамках глобальної програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» (Білі Карпати, Кривоклатско, Палава, Тршебоньсько, Шумава і Крконоше), а інші включені до мережі особливо заповідних територій в рамках Рамсарської конвенції про охорону водно-болотних угідь

Крім того, народні парки мають чітке зонування:

I Зона («природне ядро») включає екосистеми, близькі до природи (часто мало масштабні особливо охоронних територій), займає 11% загальної площі і застосовується найсуворіший захист.

II. зона («напівприродна охоронна») включає мозаїку наближених до природи і культур екосистем, займає 37% загальної площі. Зусилля в цій сфері спрямовані на покращення її природної цінності, уможливлює щадні форми господарювання.

III. зона («культурний ландшафт») включає керовані культурні екосистеми, займає 41% загальної площі. Він цінний своєю ландшафтно-естетичною цінністю, дозволяє більш інтенсивне землеробство.

IV. зона («крайова житлова») включає в основному поселення та інтенсивне сільське господарювання, займає 11% загальної площі. Це територіальний резерв для розвитку та більш інтенсивних форм господарювання та бізнесу.

  • Розкажіть про основні принципи ревайлдингу, як способу відновлення лук. Як це може допомогти нам у післявоєнний період?

Загалом, "Ревайлдинг"– це прогресивний підхід до збереження природи. Він передбачає повернення природних систем до стану, коли природа може дбати про себе сама. В Україні вже тривають подібні проекти, зокрема на території Дунайського біосферного заповідника та у ландшафтному заказнику "Тарутинський степ»

Щодо Чеської республіки, то нам вдалося відвідати природню резервацію Міловіце. Колись тут був військовий район. Коли військові звідси виїхали, тут почали рости завезені трави й кущі, що поступово витісняли рідкісні види квітів і комах. Сьогодні пасовища навколо Міловіце належать до природно-заповідного фонду, нової національної природної пам’ятки, де великі копитні, зокрема зубри, дикі коні живуть вільно. Метою цього проекту є відновлення біорізноманіття за рахунок випасу. Копитних вибирали, спираючись на досвід захисників природи різних країн. Вівці не взяли, бо вони їли б і місцеві рослини. Вже на другий рік експерименту тут з’явилося чимало польових квітів, зокрема й тирлич звичайний.

Повернулися сюди й усілякі комахи. На квітах можна знову помітити синявця конюшинного, якого не бачили тут півстоліття.

Тож вже зараз можемо перейняти чеський досвід для відновлення територій, пошкоджених внаслідок війни.

  • А як щодо відновлення торфовищ та водних обєктів

Так, нам вдалося побачити результати ренатуралізації водних об’єктів. Працівники народного парку Шумава поділилися своїми напрацюваннями в цьому напрямку. Зокрема, їм вдалося викупити діюче торфове родовище та розпочати процес його відновлення. За рахунок польових робіт та використання старих мап, ними було закартовано всі меліоративні канали на цій ділянці. Використовуючи різноманітну техніку, ці канали були ніби «законсервовані». З допомогою волонтерів працівники провели заходи по засадженню території сфагновим мохом. Звичайно прижилася не вся рослинність, проте позитивні результати вже є. Протягом першого сезону вдалося відновити початковий рівень підземних вод та забезпечити накопичення води у цьому районі.

Щодо русел малих річок, то в Чехії проводять заходи по поверненню русел у природні межі, шляхом перекривання і засипання меліоративних каналів. Це також допомагає затримати воду у регіоні.

  • Скажіть будь ласка Ви згадували про громадські організації, на скільки активно вони беруть участь у природоохоронних заходах ?

У Чехії існує розмаїття громадських організацій, які діють у різних сферах, таких як соціальна допомога, освіта, охорона навколишнього середовища, права людини, культура, творчість і багато інших. Щодо захисту природи, то нам вдалося поспілкуватися з представниками таких ГО, як «Людина в біді», «Друзі Землі», Чеське орнітологічне товариство, NESEHNUTÍ. Ці товариства проводять різноманітні проекти на захист довкілля. Широко використовуються різні форми подачі інформації - створюють фільми, впроваджують проведення тематичних уроків (вчитель навіть має можливість виграти грант, провівши такий курс для певного класу). Також використовують інформаційні технології шляхом створення мобільних додатків для вивчення кліматичних змін. Представники ГО впроваджують багато проектів, фінансування яких отримують у формі дотацій від Євросоюзу. Наприклад, Чеське орнітологічне товариство викупило землю в заплаві річки площею близько 3 га та створило «Пташиний парк» для підтримки популяцій водоплавних птахів. Регулярно проводяться бесіди з аграріями щодо безпечного для тваринного світу ведення с/г.

Загалом, це був чудовий досвід. Маю надію, що і в Україні вдасться проводити подібну роботу.


Лідія Бачук

Науковий співробітник Рівненського ПЗ

Тетяна Симончук

Фахівець з екологічної освіти.

Фото Лідії Бачук

 В рамках Тижня знайомства із Рівненським природним заповідником працівники заповідника завітали до Старосільський ліцей. Цей навчальний заклад розташований в населеному пункті, що межує з масивом Переброди та масивом Сира Погоня.

Учні мали можливість ознайомитися з історією створення Рівненського ПЗ, його структурою, охоронною, науково-дослідною та еколого-освітньою діяльністю. Цікавинкою для дітей була колекція слідів🐾 тварин🦫 та кільця, якими кільцюють птахів🦅 . А також цікаво для дітей було дізнатися про правила гербаризації🌿 рослин. Майстер охорони природи Старосільського ПНДВ розповів про відповідальність❗️❗️❗️ за скоєне правопорушення на території ПЗФ (пошкодження вказівних знаків, прохід/проїзд, збір ягід та грибів та інше).
На завершення заходу, учні разом із працівниками зіграли у екологічну гру🧶🧩.
Під час частування запашним чаєм🫖☕ та смаколиками, підвели підсумки зустрічі та обговорили подальшу співпрацю🤝.
Щиро дякуємо керівництву Старосільського ліцею за співпрацю!

Стартував тиждень знайомства з Рівненським природним заповідником

    Традиційно, щороку Рівненський природний заповідник проводить Тиждень знайомства. Цьогоріч подія відбувається в не звичному форматі, а саме Тиждень знайомства спеціалісти заповідника проводять на виїздах.

Перший виїзд відбувся до Перебродівський ліцей, цей навчальний заклад розташований в населеному пункті, що межує з масивом Переброди. Учасникам заходу випала дивовижна можливість ще більше дізнатися про Рівненський природний заповідник. Спеціалісти розповіли про: історію створення, структуру, характеристику діяльності Рівненського ПЗ, специфіку роботи, методи дослідження, а також пограли в екологічні ігри. На завершення заходу учасників пригостили запашним чаєм та смаколиками, разом підвели підсумки зустрічі та обговорили подальшу співпрацю.
Щиро дякуємо керівництву Перебродівського ліцею за плідну співпрацю!

 

Змії – вороги, чи цінні та корисні компоненти природи?

16 липня відзначають Всесвітній день змій. Це екологічне свято створене для підвищення обізнаності людей про цих дивовижних сусідів по планеті і про той внесок, який вони роблять в живий світ.

 Нагадуємо, змії бувають двох видів: отруйні та неотруйні. І їх легко відрізнити, в отруйних є отрута, у неотруйних - немає. Але якщо без жартів, то "добрих" змій можна дуже просто визначити. Давайте детальніше розберемося в цьому.

Літо - пора сінокосів, збору ягід, грибів, трав... Зустріти змій можемо в лісі, на луках і навіть біля осель людей.

Завжди можна відрізнити не отруйних змій та безногих ящірок від отруйних по очах. Перші мають круглу зіницю, як у риб. А зіниця гадюки - вузька та вертикальна. Далеко не всі змії є отруйними, всі вони, навіть і отруйні не мають абсолютно ніякого бажання на нас нападати. Навіть більше: вони цього нападу уникають більше за нас. Побачивши поряд плазуна - просто відійдіть, і не провокуйте його на агресію криками і різкими рухами.

Загалом на території України існує близько 10 видів змій, серед яких немає жодної смертельно отруйної. На Рівненщині можна зустріти три види змій це: гадюка звичайна, мідянка та вуж звичайний. Також, дуже часто змією вважають безногу ящірку – веретільницю колхідську.

  

                                      Рис.1 Гадюка звичайна-темна форма(фото Микола Скирпан)

Отруйною є гадюка звичайна (рис 1, 2), яка виростає до 90 см. Найчастіше трапляється з темним зигзагоподібним малюнком уздовж хребта на сірому або коричневому фоні, але й буває повністю чорна. Укус небезпечний для людини, проте призводить до смерті нечасто. А от мідянка (рис.3), найменша змія в Україні, занесена до Червоної книги, не отруйна, але доволі агресивна. Це невелика змія довжиною до 75 см. Забарвлення в самців буває яскравого мідного відтінку, у самок переважно сіре або сірувато-коричневе з численними темними смужками, розташованими в 2 або 4 ряди вздовж тіла. Інколи вони зливаються в зигзаг, що робить мідянку схожою на гадюку. Вуж звичайний (рис.4) виростає до 1,5 м. На жаль, природа наділила їх таким забарвленням, що у більшості людей вужі викликають панічний страх. Зеленувато-коричневий колір з темною "шахматкою" на спині має схожість із забарвленням дрібних гадюк - зигзагоподібними затемненнями. Основною візуальною відмінністю є жовті плямки на голові, а також і те що вуж не є отруйною змією.

                               Рис.2 Гадюка звичайна -руда форма забарвлення (фото Микола Скирпан)

Дуже часто отруйною вважають безногу ящірку – веретільницю колхідську (рис.5). Довжина тіла якої сягає 40-50 см. На відміну від змій, вона має рухомі повіки, здатна відкидати хвоста при небезпеці, а голова плавно й непомітно переходить у тулуб, що також відрізняє її від змій. Веретільницю колхідську доволі часто плутають з мідянкою, через мідне забарвлення самок; а самці мають темно-сіре забарвлення.

                                                        Рис.3 Мідянка (фото Михайла Франчука)

Щоб уникнути укусу змії, необхідно під час перебування на природі бути максимально обережними, ходити тільки протоптаними стежками й уважно дивитися під ноги. Вдягати відповідний одяг і взуття: довгі штани з цупкої тканини та міцні шкіряні черевики на товстій підошві. У жодному випадку не сідати й не лягати на трухляві пні, повалені колоди, купи хмизу, скирти соломи, сіна тощо. Також не можна встромляти руки в дупла дерев, попід колоди та каміння, розгрібати трав’яні зарості, опале листя. Якщо ж натрапили на змію, повільно відійдіть назад на безпечну відстань або обійдіть її, тримаючи в полі зору. Не здумайте хапати її руками, наступати, бити палицею чи жбурляти камінням!

                              Рис.4 Вуж_звичайний (фото з вільних інтернет джерел)

Якщо гадюка таки вкусила, то навколо цього утворюються набряк і почервоніння, з’являється гострий пекучий біль в ураженій ділянці. Знижується артеріальний тиск, погіршується кровопостачання мозку, виникає головний біль, паморочиться голова, з’являється блідість, холодний піт. Бувають втрата свідомості, шоковий стан, пришвидшений пульс, холонуть кінцівки, внаслідок капілярних крововиливів можуть утворитися синці та червоні плями на тілі.

              Рис.5 Веретільниця колхідська (самка- мідна, самець- темний) (Фото Михайла Франчука)

 У цей момент дуже важливо зберегти спокій – страх небезпечніший від отрути! Краще утримувати потерпілого в лежачому положенні або звести до мінімуму будь які рухи, не напружувати м’язи. Відразу після укусу видавити отруту з ранки. Джгут на уражену кінцівку можна накладати ненадовго й на 10-15 см. вище місця укусу. Обробити ранку антисептичним засобом. Не рекомендують робити надрізи, щоб не занести в кров інфекцію. Проте необхідно багато пити, особливо гарячі напої: міцний чай, каву, бульйон, натомість суворо заборонено вживати алкоголь! Головне – якомога швидше транспортувати хворого в найближчий медичний заклад.

Варто пам’ятати, що плазуни підтримують екологічну рівновагу в навколишньому середовищі. Вони регулюють чисельність гризунів- носіїв небезпечних для людини захворювань і шкідників лісового та сільського господарства. Змії – є продуктами живлення багатьох птахів і ссавців. У медицині отруту гадюк використовують для виробництва ліків. Отже, вони не зовсім вороги, а дуже цінні та корисні компоненти природи.

 

  Будьте пильними, бережіть себе та природу!

 

 

Юлія Костецька 

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

Збережемо природу – збережемо Україну!

         Ступінь використання природних ресурсів, розвиток промисловості та сільськогосподарського виробництва, інтенсивне будівництво, розширення мережі шляхів, осушення болотних масивів та річкових долин, розорювання всіх придатних для сільськогосподарського обробітку земель, зменшення лісових площ та найважливіше – війна – все це призводить до значних змін у природних комплексах, впливає на екологічну рівновагу, видовий склад біоти та довкілля в цілому. Тому, із розвитком людської техногенної цивілізації виникла потреба у збереженні природи нашої планети шляхом створення територій з обмеженою господарською діяльністю. Надання територіям заповідного статусу можна назвати не лише одним із основних, але й одним із найбільш дієвих механізмів охорони природних екосистем, унікальних природних комплексів, ландшафтів та рідкісних видів рослин і тварин.

            Заповідна справа – це важливий напрямок природоохоронної діяльності, призначений охороняти та зберігати унікальні й типові куточки природи.

         Природно-заповідний фонд України складається з 5 біосферних заповідників, 19 природних заповідників, 55 нац
іональних природних парків, 3167 заказників, 3441 пам’ятків природи, 81 регіонально ландшафтних парків, 812 заповідних урочищ, а також низка штучних об’єктів: 28 ботанічних садів, 13 зоологічних парків, 57 дендропарків та 572 парків-пам’ятків садово-паркового мистецтва. Нажаль, деякі із них знаходяться на окупованих територіях, які ми обов’язково повернемо.

            На Рівненщині функціонує 29 об'єктів загальнодержавного значення: 1 природний заповідник (Рівненський природний заповідник); 3 національні природні парки Дермансько-Острозький», Нобельський та НПП «Пуща Радзівіла»); 13 заказників; 8 пам’яток природи; 1 дендрологічний парк; 2 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 1 зоологічний парк, та 283 об'єкти місцевого значення.

         З метою підтримки природно-заповідної справи, враховуючи істотний внесок фахівців та професіоналів, не байдужих людей до сьогодення та майбутнього стану нашої природи встановлено 7 липня професійне свято працівників природно-заповідної справи. Професійне свято працівників природно-заповідної справи покликане привернути увагу української спільноти до глобальних екологічних проблем, збереження біорізноманіття та раціонального використання природних ресурсів задля збереження життя на планеті Земля. Цей день обрано невипадково, адже асоціюється він зі святом Івана Купала, присвяченим загадковим і чудодійним силам природи. Природа в цей час досягає апогею розвитку, тварини вже народили та підростили своє потомство, рослини розквітнули та набрали цілющих властивостей. Символом свята щороку слугує один з видів папороті, квітка якого за легендою має чарівні властивості. Це група судинних рослин, які збереглися впродовж мільйонів років еволюції і дотепер зростають на теренах нашої держави.

         Головним об’єктом природно-заповідного фонду Рівненщини, унікальною перлиною мальовничого краю, однією із найбільших природоохоронних установ України є Рівненський природний заповідник. Штат налічує - 144 працівники, які займаються збереженням унікальних лісоболотних комплексів Українського Полісся з типовою та унікальною флорою і фауною, вивченням та охороною природи для майбутніх поколінь. Що дає змогу всім нам: дихати чистим повітрям, завдяки збереженню лісів; пити чисту воду, завдяки збереженню боліт; милуватися красивими краєвидами, наповненими величезним вмістом біорізноманіття та інше. Адже, збереження природи – це щоденна, клопітка праця та важлива справа сьогодення. Щодня природозахисники стикаються з безліччю перешкод, які завдяки своїй відданості, наполегливості, ентузіазму їх долають.

         Шанувати, берегти природу повинна кожна людина незалежно від свої професії. Збереження об’єктів природно-заповідного фонду завдання державної важливості.

         Тож давайте разом берегти все, що є навколо нас!

         «Збережемо природу – збережемо Україну!» Від цього залежить майбутнє нашої нації, її процвітання і довголіття.

 

 

 

 

Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника