РІВНЕНСЬКОМУ ПРИРОДНОМУ ЗАПОВІДНИКУ – 25 РОКІВ!!!
На території Західного Полісся, у Рівненській області, розташований мальовничий куточок Поліського краю - Рівненський природний заповідник, якому цьогоріч виповнюється 25 років, який був створений 3 квітня 1999 р. У 70-80 роках 20 століття створили спочатку 4 заказники, які в кінці 90-х років стали основою і ядром Рівненського природного заповідника. Заповідник є найбільшою природоохоронною установою Рівненської області, площею понад 42 тис. га.. Територія складається з чотирьох великих окремих масивів, а саме: “Сомине”, “Сира Погоня”, “Переброди” та “Білоозерський” та шести природоохоронних науко-дослідних відділень (Старосільське, Північне, Більське, Грабунське, Карасинське, Білоозерське) в двох північних адміністративних районах області (Сарненському та Варашському). Безпосередньо до заповідної території прилягає 26 населених пунктів. Кожен з масивів є великим лісоболотним угіддям з унікальними, непорушеними антропогенною діяльністю природними комплексами. Усі 4 масиви Рівненського природного заповідника внесені до списку водно-болотних угідь міжнародного значення згідно Рамсарської конвенції.
Перші десять років існування заповідника знадобилися на становлення та початок активної природоохоронної, наукової та еколого-освітньої діяльності. Протягом наступних років усі підрозділи заповідника орієнтувалися на виконання напрацьованих завдань та активний розвиток діяльності. Період 2014-2024 років можна назвати спробою виходу на міжнародну арену, а також періодом розширення та урізноманітнення видів діяльності.
Одним з основних завдань
заповідника є охорона та збереження унікальних природних комплексів на його
території. Їх виконання покладено на службу охорони природно-заповідного фонду, що налічує
75 працівників. Першочергові завдання - профілактика та недопущення всіх видів
порушень вимог природоохоронного законодавства, як – от: незаконні порубки та
пошкодження дерев і чагарників, порушення грунтового покриву та гідрологічних
об’єктів в
наслідок незаконного видобутку бурштину, незаконного полювання та заїзду авто–
й мототранспорту та ін., а ще- профілактичні протипожежні заходи, локалізація і
гасіння лісових і торфових загорянь.
Відповідно до матеріалів
звітів за останні 5 років, службою охорони ПЗФ вдалося вилучити 6 мотопомп
різних конструкцій,1 автомобіль. У середньому за рік складаємо 25 протоколів за
фактами незаконних порубок і пошкоджень дерев та чагарників, стільки ж щодо
незаконних заїздів авто- та мототранспорту на територію заповідника, вилучена 1
одиниця вогнепальної зброї.
Для забезпечення
виконання основних завдань служби охорони є в наявності 6 патрульних і 5
пожежних автомобілів, 3 трактори з грунтообробним обладнанням. Останніми роками
в природоохоронних науково-дослідних відділеннях встановлено сучасні пункти
спостереження за виникненням пожеж у лісових і болотних масивах.
Основними ж проблемами в
діяльності служби охорони є матеріально- технічне забезпечення її підрозділів,
зокрема зношеність автомобільного парку та постійний дефіцит паливно- мастильних
матеріалів.
Проте, незважаючи на всі
проблемні питання, працівники добросовісно виконують свої службові обов’язки. Також постійно
проводять профілактичні рейди з недопущенням незаконного видобутку бурштину на
території заповідника. Так, вдалося припинити масовий розмив організованими
групами грунтового покриву та гідрологічних об’єктів.
Окремо хочеться згадати
значний внесок служби охорони заповідника, що дозволяє отримувати якісні
первинні дані та результати дослідження фонових та рідкісних видів. Працівники
наукового відділу розробили спеціальні анкети для проведення обліків,
проводяться відповідні навчання особового складу служби охорони, розповсюдили
визначники. Це дозволило синхронізувати комплексні дослідження по всій
території заповідника. Таким методом проводяться зимові обліки ссавців, обліки
журавля, тетерукових птахів, денних хижаків та сов. Це дозволяє отримувати
реальну щорічну картину стану популяцій облікових видів. Також для моніторингу
біорізноманіття активно використовуються сучасні засоби, зокрема мобільні
додатки, що підвищує достовірність отриманої інформації. Всі отримані
результати спостережень заносяться в базу даних, що є основою при формуванні
Літопису природи.
Окремим великим напрямком
роботи заповідника є науково-дослідна діяльність. Чому вона важлива з поміж
інших, запитаєте ви? Тому що, вся історія і подальше існування заповідника
почалась із наукових досліджень, без них ніхто б не створив нас. За 25-ти
літній час існування заповідника багато чого відбулось у науковій сфері, багато подій, здобутків та і невдач. Щоб це
перелічити потрібно не один формат такого видання. Однак, спробуємо про
головне. Основним здобутком є те що, заповідник створив осередок науки, що
вивчає природу Рівненського Полісся і не тільки. Завдяки цьому за 25 років
вдалось реалізувати близько 150 наукових тем, приймати участь у ряді
міжнародних, національних проектів, грандів, підготовлено 24 томи Літопису
природи, де це все вміщено. Наші науковці мають значний розвиток у міжнародній
співпраці. А саме з колегами країн таких як: Польща, Словаччина, Чехія,
Франція, Німеччина, Великобританія, Естонія, США, Китай тощо. Наразі заповідник
співпрацює із провідними науковими установами Академії наук України, освітніми
закладами, громадськими організаціями, установами, підприємцями тощо. Завдяки
тісній співпраці із колегами-однодумцями вдалось вивчити багато питань, що
стосуються стану природних комплексів Полісся, а головне на основі цього
реалізувати ряд природоохоронних заходів для поліпшення стану довкілля. За
результатами 25 річної діяльності ми знаємо про існування в заповіднику понад
2000 видів фауни, понад 1500 видів флори. Заповідник охороняє 103 види фауни і
54 види флори, що занесені до Червоної книги України, 270 видів фауни і 109
видів рослин мають міжнародне значення і 37 з них глобальне. В заповіднику
виділено 13 рідкісних природних комплексів, що охороняються Зеленою книгою
України, а також Бернською конвенцією. Вся ця рідкісна складова дала науковцям
підстави включити всі 4 масиви заповідника до водно-болотних об’єктів
міжнародного значення, що охороняються Рамсарською конвенцією, включення до
Смарагдової мережі. І повертаючи до початку, все це не можливо без науковців
які це встигли реалізувати, незважаючи на стан економічного забезпечення, браку
кваліфікованих і мотивованих кадрів. Незважаючи на це ми стараємось не
відставати від сучасних тенденцій у науці, тому використовуємо не лише класичні
наукові підходи, але й застосовуємо сучасні. До прикладу ми одні із перших в
Україні комплексно застосовуємо телеметричні дослідження до вивчення міграції і
екології хижих птахів, хижих звірів – рисі європейської, застосовуємо сучасні
засоби дистанційного зонування землі тощо. У підсумку для пересічного
громадянина це здається безглуздим та марним, однак вся наукова діяльність
направлення на спостереження за довкіллям від якості якого залежить наше життя
– це і наявність запасів води, поглинання шкідливих газів, мінімізація
поширення шкідливих рослин і тварин, мікроклімат, підтримання генетичного і
біологічного різноманіття, їжа та багато чого іншого. Науковці за цим пильнують
і докладають своїх зусиль для покращення стану довкілля для природи і людини.
Природно-заповідні
установи є центрами організації екологічної освіти, цілеспрямованого впливу на
світогляд, поведінку і діяльність населення з метою формування екологічної
свідомості та залучення до збереження природної спадщини.
Еколого-просвітницька діяльність є однією зі
складових роботи Рівненського природного заповідника. І основною категорією
населення, з якою проводиться робота є учнівська молодь. Зі створенням заповідника
тривалий час еколого – освітню роботу виконували працівники наукового відділу заповідника.
Паралельно із науковими дослідженнями, проводилися перші екоосвітні заходи, такі як лекції для учнів та публікації
в місцевих газетах щодо розташування та основних завдань новоствореної
установи, її природних багатств, знахідок нових видів тощо.
Важливим етапом у
розвитку еколого – освітньої діяльності Рівненського ПЗ стало введення у 2005
році посади екскурсовода. Одним з перших завдань нового працівника стала
розробка проекту музейної кімнати та наповнення її інформаційними стендами.
Відкриття музею природи дало змогу значно розширити арсенал еколого –
просвітніх заходів.
Починаючи із грудня 2013 року повноцінно запрацював окремий відділ з еколого
- освітньої роботи, що складається з 4 осіб. Серед перших здобутків можна
назвати підготовку до друку брошур «Еколого – просвітницький центр Рівненського
ПЗ», «Рівненський природний заповідник», «Рослини з Червоної книги України»,
«Тварини з Червоної книги України», а також розробку макетів стендів з
інформацією та його діяльність.
Загалом, впродовж
2005–2024 рр. заповідником було проведено понад 1400 організованих заходів, в яких було
залучено понад 36 тис. осіб. .
У цій сфері дуже добре
себе зарекомендувала практика Регіональних років, які оголошуються починаючи з
2013 року. Протягом року проводяться уроки, конкурси, виставки а також збір
наукових даних в рамках обраної теми.
Значну увагу до заповідника
вдалося привернути проводячи акцію “День знайомства із заповідником”. До
програми Дня знайомства входить екскурсія музейною кімнатою або екологічною
стежкою, майстер класи та перегляд відео. Учасники отримують маленькі сувеніри
на згадку.
Традиційними є заняття
присвячені екологічним датам: уроки, лекції, семінари, тематичні вечори,
виховні години і конференції. Окремо серед традиційних заходів слід виділити
екскурсії. Найчастіше - до Музею природи, а також по екостежці «Білоозерські
бори» та екостежці «В гостях у чорного лелеки», яка знаходиться неподалік
центральної садиби заповідника. Відвідувачі стежок мають можливість не просто
прогулятися, а побачити поєднання різних типів лісу, деякі види рослин і тварин
у природі.
З березня 2010 року на
хвилі регіонального «Радіо Полісся» розпочато трансляцію екологічної
радіопередачі «Природа та людина». Всього записано понад 334 випусків передачі
на різноманітні теми екологічного спрямування. Особливим досягненням нашого
колективу є те, що починаючи з лютого 2013 року у районній газеті “Сарненські
новини” постійно виходила тематична сторінка заповідника “Новини довкілля”, а
також окремі замітки.
Сьогодні можемо говорити
про багаторічну співпрацю зі Станцією юних натуралістів (м. Рівне), зокрема про
науково-пізнавальний табір ЮНЕКО для обдарованих учнів та переможців конкурсів
МАН, що діє на території Білоозерського масиву починаючи з 2010 року. За весь
період було 10 виїздів, залучено понад 300 осіб. Також маємо великий досвід
співпраці з Сарненським педагогічним коледжем. Їхні студенти активно долучаються
до еколого - освітніх заходів, акцій
Рівненського природного заповідника.
За 25 років існування
заповідника вдалося налагодити тісну співпрацю із районними відділами освіти,
навчальними закладами різного рівня (гімназіями, ліцеями, коледжами та
університетами), музеями, бібліотеками, громадськими організаціями та
державними установами.
Останніми роками ЕПЦ проводиться активна міжнародна співпраця. Активно
беремо участь у низці міжнародних
проєктів: “Створення умов для спільного управління і сталого використання
природних ресурсів водно-болотного угіддя “Транскордонна Рамсарська територія
“Ольмани-Переброди”; “Водно-болотні угіддя та ліси - охорона чорного лелеки та місць його
проживання в прикордонних районах України та Білорусі” (Ciconia nigra L.) та “Полісся-дика природа без кордонів”. Завдяки яким було створено:
Візит-центр, який був створений 21 березня 2019 року, що
знаходиться у конторі Північного науково-дослідного відділення Рівненського ПЗ.
Тут демонструють фільми та презентації, які містять інформацію про флору та
фауну, типові рослинні угрупування, рідкісні види рослин та тварин, загрози та
засоби боротьби з ними; відомості з історії створення заповідника. Перегляд
фільмів дозволяє відвідувачам познайомитися з цікавими особливостями життя
тварин, які практично не можливо побачити під час короткої екскурсії у природу.
Екологічна стежка “В гостях у чорного лелеки”, розроблена Рівненським ПЗ
у 2017 році спільно з Страшівським лісництвом Сарненського лісгоспу та
Державним природознавчим музеєм НАН України (м. Львів). На стежці відвідувачі
можуть побачити основні лісоутворюючі породи дерев, рослини притаманні для зони
Полісся, штучну гніздівлю лелеки чорного, боброві загати, сліди диких тварин.
Протягом всього періоду проведено 19
екскурсій, залучено 483 осіб.
За період існування заповідника усі підрозділи не зважаючи на
труднощі та ситуацію в країні якісно виконують свою роботу. І ми всі разом
працюємо в напрямку реалізації основних завдань поставлених перед заповідником.
Підготував:
відділ з еколого-освітньої роботи
Рівненського природного заповідника