До Чехії по досвід
Науковий співробітник Рівненського природного заповідника Лідія Бачук, взяла участь у навчальній поїздці до Чеської республіки спільно з природоохоронцями України.
Пані Лідія, розкажіть будь ласка хто являється організатором поїздки, і з якою метою вона була організована?
Організаторами цієї навчальної поїздки були Чеська неурядова некомерційна організація “NESEHNUTÍ”. Ця організація допомагає активним людям за кордоном змінювати свої країни на краще. Вони фокусуються на країни східної Європи, переважно на Південний Кавказ та Україну. Особливу увагу приділяють просуненню цінності прав людини, охорони навколишнього середовища, прав тварин. Також підтримують місцеві ініціативи за допомогою консультацій та фінансово. Та Українська природоохоронна група - це доволі відома в Україні природозахисна організація, яка створює заповідні території, працює над покращенням законодавства, виявляє випадки незаконного знищення природи та веде просвітницьку роботу.
Мета візиту, обмін досвідом та кращими практиками у сфері охорони природи, а також вплив євроінтеграційних процесів на природоохоронне законодавство.
Чи відрізняється наша система природно-заповідного фонду в порівнянні з Чеськими?
Так, певні відмінності є. Наприклад, в Чехії відсутнє таке поняття як природний заповідник. Найбільш цінні території в них входять до складу народних парків. Загалом, державний природно-заповідний фонд Чехії, становить близько 15% території країни та включає 8 категорій охоронних територій і об'єктів: національні парки (Narodni parky) (4), охоронні ландшафтні області (Chráněné krajinné oblasti) (26), державні природні резервати (Statni prirodni rezervace), охоронні місцезнаходження (Chráněné nalezište), учбово-дослідні ділянки (Chraněné studijni plochy), парки і ботанічні сади (Chraněné parky a zahrady), охоронні природні утворення (Chraněné přirodni vytvory).
Управління цими територіями здійснює Агентство охорони природи та ландшафту Чеської Республіки. Охорона різних біологічних видів є одним із ключових завдань агентства. Працівники органу займаються збором та аналізом інформації про поширення та чисельності особливо охоронюваних і зникаючих видів рослин і тварин та відслідковують розвиток груп і популяцій різних видів у заповідних місцевостях. Для окремих видів біоти Агентство розробляє спеціальні плани, метою яких є мінімізація негативних факторів, що спричиняють загрозу зникнення даного виду, та збільшення чисельності популяцій до рівня, необхідного для його постійного існування.
Яка особливість національних парків у Чехії?
Народні парки Чеської Республіки відіграють важливу роль у загальноєвропейському контексті. Вони представлені у Федерації європейських національних і природних парків, відомих під назвою EUROPARC Federation і беруть участь у ряді професійних заходів цієї загальноєвропейської неурядової природоохоронної організації. Більшість кордону охоронних територій має транскордонний характер і активно співпрацюють зі своїми іноземними партнерами з Німеччини, Австрії, Польщі та Словаччини. Шість чеських великомасштабних особливо охоронюваних територій мають статус біосферних заповідників у рамках глобальної програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» (Білі Карпати, Кривоклатско, Палава, Тршебоньсько, Шумава і Крконоше), а інші включені до мережі особливо заповідних територій в рамках Рамсарської конвенції про охорону водно-болотних угідь
Крім того, народні парки мають чітке зонування:
I Зона («природне ядро») включає екосистеми, близькі до природи (часто мало масштабні особливо охоронних територій), займає 11% загальної площі і застосовується найсуворіший захист.
II. зона («напівприродна охоронна») включає мозаїку наближених до природи і культур екосистем, займає 37% загальної площі. Зусилля в цій сфері спрямовані на покращення її природної цінності, уможливлює щадні форми господарювання.
III. зона («культурний ландшафт») включає керовані культурні екосистеми, займає 41% загальної площі. Він цінний своєю ландшафтно-естетичною цінністю, дозволяє більш інтенсивне землеробство.
IV. зона («крайова житлова») включає в основному поселення та інтенсивне сільське господарювання, займає 11% загальної площі. Це територіальний резерв для розвитку та більш інтенсивних форм господарювання та бізнесу.
Розкажіть про основні принципи ревайлдингу, як способу відновлення лук. Як це може допомогти нам у післявоєнний період?
Загалом, "Ревайлдинг"– це прогресивний підхід до збереження природи. Він передбачає повернення природних систем до стану, коли природа може дбати про себе сама. В Україні вже тривають подібні проекти, зокрема на території Дунайського біосферного заповідника та у ландшафтному заказнику "Тарутинський степ»
Щодо Чеської республіки, то нам вдалося відвідати природню резервацію Міловіце. Колись тут був військовий район. Коли військові звідси виїхали, тут почали рости завезені трави й кущі, що поступово витісняли рідкісні види квітів і комах. Сьогодні пасовища навколо Міловіце належать до природно-заповідного фонду, нової національної природної пам’ятки, де великі копитні, зокрема зубри, дикі коні живуть вільно. Метою цього проекту є відновлення біорізноманіття за рахунок випасу. Копитних вибирали, спираючись на досвід захисників природи різних країн. Вівці не взяли, бо вони їли б і місцеві рослини. Вже на другий рік експерименту тут з’явилося чимало польових квітів, зокрема й тирлич звичайний.
Повернулися сюди й усілякі комахи. На квітах можна знову помітити синявця конюшинного, якого не бачили тут півстоліття.
Тож вже зараз можемо перейняти чеський досвід для відновлення територій, пошкоджених внаслідок війни.
А як щодо відновлення торфовищ та водних об’єктів
Так, нам вдалося побачити результати ренатуралізації водних об’єктів. Працівники народного парку Шумава поділилися своїми напрацюваннями в цьому напрямку. Зокрема, їм вдалося викупити діюче торфове родовище та розпочати процес його відновлення. За рахунок польових робіт та використання старих мап, ними було закартовано всі меліоративні канали на цій ділянці. Використовуючи різноманітну техніку, ці канали були ніби «законсервовані». З допомогою волонтерів працівники провели заходи по засадженню території сфагновим мохом. Звичайно прижилася не вся рослинність, проте позитивні результати вже є. Протягом першого сезону вдалося відновити початковий рівень підземних вод та забезпечити накопичення води у цьому районі.
Щодо русел малих річок, то в Чехії проводять заходи по поверненню русел у природні межі, шляхом перекривання і засипання меліоративних каналів. Це також допомагає затримати воду у регіоні.
Скажіть будь ласка Ви згадували про громадські організації, на скільки активно вони беруть участь у природоохоронних заходах ?
У Чехії існує розмаїття громадських організацій, які діють у різних сферах, таких як соціальна допомога, освіта, охорона навколишнього середовища, права людини, культура, творчість і багато інших. Щодо захисту природи, то нам вдалося поспілкуватися з представниками таких ГО, як «Людина в біді», «Друзі Землі», Чеське орнітологічне товариство, NESEHNUTÍ. Ці товариства проводять різноманітні проекти на захист довкілля. Широко використовуються різні форми подачі інформації - створюють фільми, впроваджують проведення тематичних уроків (вчитель навіть має можливість виграти грант, провівши такий курс для певного класу). Також використовують інформаційні технології шляхом створення мобільних додатків для вивчення кліматичних змін. Представники ГО впроваджують багато проектів, фінансування яких отримують у формі дотацій від Євросоюзу. Наприклад, Чеське орнітологічне товариство викупило землю в заплаві річки площею близько 3 га та створило «Пташиний парк» для підтримки популяцій водоплавних птахів. Регулярно проводяться бесіди з аграріями щодо безпечного для тваринного світу ведення с/г.
Загалом, це був чудовий досвід. Маю надію, що і в Україні вдасться проводити подібну роботу.
Лідія Бачук
Науковий співробітник Рівненського ПЗ
Тетяна Симончук
Фахівець з екологічної освіти.
Фото Лідії Бачук