Журавлина – наше багатство!

       Незабаром розпочнеться період заготівлі журавлини, коли люди масово їдуть у болотні угіддя, щоб поповнити родинні бюджети.

Журавлина - смачна і корисна ягода, що володіє багатьма цінними якостями. Росте на заболочених ділянках де ґрунт покритий мохом. Це вічнозелена рослина з маленьким листям та темно-червоними, соковитими, кислими на смак ягодами. В Україні її можна зустріти у Карпатах і Закарпатті, у Рівненській, Чернігівській, Житомирській областях.

Збір журавлини

Перший і основний сезон – це вересень. В цей час ягода вже червона, але до кінця ще не дозріла. Вона тверда і пружна, а тому придатна до тривалого зберігання.

Вдруге на збір журавлини слід виходити після перших морозів. Як правило, це період пізньої осені – листопад. В цей час ягода дозріває повністю, стає більш корисною і смачною.

Третій сезон збору журавлини настає ранньою весною. Ягоди, що з’явилися із-під снігу, втрачають значну частину запасів вітаміну С, стають солодкими. Термін зберігання такої журавлини не великий.

Збирати можна не всюди

            Часто люди не звертають уваги на таблички з попередженням про те, що територія охороняється законом та з подивом дізнаються, що їм чогось не можна робити в доступних, здається місцях: лісах, біля водойм чи в болотах.

            Господарська діяльність людини змінює навколишнє середовище. Щоб від цього не постраждали цінні екосистеми, держава захищає їх певним режимом охорони. Згідно ст.16 Закону України про природно-заповідний фонд на території Рівненського природного заповідника забороняється: збір та заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння та ягід. Порушники притягуються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної, і навіть кримінальної відповідальності.

        Є правила збору журавлини. Насамперед її бажано збирати вручну, не використовуючи різноманітні технічні пристосування, що пошкоджують коріння рослини, пагони,  знижують урожайність на наступний рік. А краще збирати вранці та у вечірні години при сухій погоді і помірній температурі. На одне і те ж місце збору потрібно навідуватися через день. Зібрані ягоди необхідно прибирати подалі від сонця і в прохолодне місце. В іншому випадку вони втратять не тільки вигляд, але і смак, а також значну частину корисних речовин. Також кошик бажано прикрити тонкою тканиною або рушником

                                                           Корисні властивості

     У складі ягоди в значній кількості міститься вітамін C, тому вживання її в їжу допомагає людині краще протистояти різним захворюванням, особливо простудних.

     Рекомендується їсти журавлину і людям із захворюваннями нирок і сечовивідних шляхів. Корисні як самі ягоди, так і відвари з них, морси, соки. Це допоможе як сечогінний засіб, хто має проблеми з запалення нирок і сечовивідних шляхів, лихоманкою, і згортанням крові, гіпертонією, серцевою недостатністю.

     До всього, в її складі міститься велика кількість калію, який відповідає за міцність судин.

Ягода може нашкодити

     В основному журавлина протипоказана алергікам, які мають індивідуальну непереносимість цієї ягоди. У жодному випадку не їжте її, якщо маєте виразку або гастрит з підвищеною кислотністю.

     Стоматологи, у свою чергу, попереджають, що надмірне вживання «кислого лікаря» у їжу може негативно позначитися на емалі зубів.

 

     Отже, зрештою, що журавлина – справді цінна і корисна для нашого здоров’я дика ягода. Її позитивний вплив на людський організм і лікувальні властивості вже давно доведено. Але не забувайте, що слід збирати журавлину в дозволених місцях, не завдаючи шкоди ні собі, ні природі.

 

 

 

Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

Міжнародна ніч кажанів 

Останніми вихідними серпня в світі відзначається загальноєвропейська природоохоронна акція - Міжнародна Ніч кажанів. Ідея такого заходу зародилася в Європі з 1997 року в якій беруть участь всі країни, що є сторонами Угоди про збереження кажанів (Україна приєдналася до цієї Угоди 19 травня 1999 р.). Проведення ночі кажанів в Україні є цікавою та значною подією, оскільки фауна нараховує 28 видів кажанів. Усі види кажанів, що мешкають в Укра­їні, занесені до національної Червоної книги, а також знаходяться під охороною трьох міжнародних договорів, підписаних Україною (Угода EUROBATS, Бернська та Боннська конвенції).

Кажани – одна з найуразливіших груп ссавців, які завдяки своїй будові оволоділи мистецтвом польоту. Чотири довгих пальці сильно розвинених передніх кінцівок разом зі шкірястою перетинкою утворюють крило. Перетинка є і біля хвоста. Пальці задніх кінцівок з кігтями вільні від перетинки: ними кажани чіпляються за гілки і виступи, повисаючи вниз головою. Саме тому їх ще називають рукокрилими. Більшість їх мігрують.

Рукокрилі провадять нічний спосіб життя, їх зір пристосований тільки до темряви. Зате у кажанів чудово розвинені нюх і слух, які допомагають полювати і орієнтуватися в просторі, а також унікальна здатність до ехолокації. Ехолокація дозволяє полювати в апсолютній темряві, між гілками, дротами, антенами та численними будівлями з великою точністю.

Живуть колоніями й обирають різноманітні темні, вузькі, потаємні щілини.

За розмірами кажанів розділяють на дві великі групи. До криланів або крупних рукокрилих із розмахом крил до 180 см, що переважно живуть у тропіках, належать літаючі лисиці. І дрібні рукокрилі, або власне кажани, живуть північніше, у прохолодніших місцях. Найменший у світі має розмір 3 см і належить до виду свиноносий кажан.

Кажани зустрічаються всюди, крім полярних районів і високогір’їв. І всі вони безпечні. Виняток становлять кажани-вампіри з великими і гострими зубами, що мешкають у Латинській Америці і харчуються кров’ю дрібних гризунів, птахів, а зрідка – і домашньої худоби. Що стосується кажанів, що мешкають у Європі, їх боятися не варто. Всі вони – комахоїдні тварини.

Багато видів кажанів знаходяться на межі зникнення. Їм в основному загрожують: вирубування лісів, особливо старих і дуплистих дерев; споживацьке використання полів, пасовиськ і перетворення цих земель у голу, политу отрутами пустелю, де ніхто не хоче жити; різні затійливі людські вироби та споруди, ознаки технічного прогресу; турбування місць зимівлі кажанів. Особливо, зрізання дерев, де вже спить колонія з кількох сотень тваринок, або ж екстрений ремонт горищ і підвалів. Висмикнуті з зимівлі - можуть загинути; хвороба кажанів “синдром білого носа”.

Пам'ятайте, що ці дивні тваринки важливі для планети і наш обов'язок зробити максимум, щоб рукокрилі не постраждали й продовжили спокійне життя. Любіть та поважайте цих незвичних тваринок!

Відділ еколого-освітньої роботи