ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИРОДИ – СПРАВА РУК КОЖНОГО!

         Рівненський природний заповідник є найбільшим в Україні, його площа становить понад 42 тисячі гектар. Складається з чотирьох масивів: Білоозерський, Сира Погоня, Переброди та Сомине. Вони розташовані на території Володимирецького, Дубровицького, Рокитнівського та Сарненського районів. Це унікальні ландшафти, болота та лісові масиви, мальовничі озера, з різноманітним рослинним і тваринним світом.

         Метою створення заповідника є збереження в природному стані типових та унікальних для Полісся природних комплексів, вивчення процесів і явищ, що відбуваються в них та розробка наукових засад охорони навколишнього природного середовища. Всі масиви Рівненського природного заповідника мають статус водно-болотних угідь міжнародного значення згідно Рамсарської конвенції.

            На території Рівненського природного заповідника ЗАБОРОНЕНО:

• Ø проїзд і прохід сторонніх осіб;
• Ø збір та заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння та ягід;
• Ø мисливство та рибальство;
• Ø порушення ґрунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів;
• Ø рубка та пошкодження дерев, чагарників та іншої рослинності;
• Ø випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення та гніздування;
• Ø розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення.

Згідно ст. 16 Закону України про ПЗФ

Порушення вище вказаного тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

Існує безліч проблем з порушенням природоохоронного законодавства, які поступово державна служба з охорони природно-заповідного фонду намагається врегулювати. Але однією з головних є проблема сміття. Особливо це стосується території Білоозерського масиву, так як прибережна смуга озера Біле є місцем відпочинку організованих та неорганізованих рекреантів. Отримуючи істотні позитивні враження, рекреанти завдають значних екологічних збитків навколишньому середовищу, безпосередньо території Рівненського природного заповідника.

Дотримання правил поведінки на природі – важливий елемент відповідального відпочинку.

Найчастіше після встановлених наметів, пікніків залишаються гори пластикових та скляних пляшок, одноразового посуду, поліетиленових пакетів, серветок та підгузників, недопалків та органічних відходів.

Задля зменшення негативного впливу на довкілля потрібно трішки пильності та розсудливості. Усе, що принесли на природу, потрібно забрати з собою. А також, робити покупки у паперові пакети, або екосумки; відмовитися від одноразового посуду; обирати товари в упаковці з більшим обсягом; ущільнювати, стискати відходи; використовувати екологічні альтернативи підгузкам, закопувати органічні відходи, вони перегнивають.

                  Будьте екологічно свідомими!

Пам’ятайте: чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять

                                                                                                    Юлія Костецька

                                                                                   фахівець з екологічної освіти

                                                                    Рівненського природного заповідника,

                                                                                                 Володимир Лойчик

                                                                          лісничий Білоозерського лісництва

 

Павук-оса. Краса чи небезпека?

    Через аномальну спеку, що не є характерною для нашої місцевості частим гостем обійсть мешканців Сарненщини став павук-оса. Його ще називають аргіопа, або ж павук-зебра. Природною зоною його проживання є лісостепова зона, для якої характерний сухий та жаркий клімат. Раніше даний вид проживав на півдні України, а тепер поселився і у нас.

    Це надзвичайно яскравий павук, якого важко не помітити. Він відноситься до родини колопрядів, має смугасте чорно-біле черевце. Свої ловильні сітки полюбляє будувати на сонячних і відкритих місцях, де є висока трав’яниста рослинність. На присадибних чи дачних ділянках його ловильні сітки можна побачити в малиннику та на кущах ожини, а також поряд плетучих рослин.

    Живиться павук-оса різними комахами, зокрема бджолами, кониками та мухами. Хоча отримавши «на обід» бджолу чи осу павук часто гине від їх отрути. Зазвичай, зустрівши даного павука, ми можемо побачити, як він висить головою до низу у центрі ловильної сітки (самки). Цікавим фактом є те, що під час спарювання самиці з’їдають самця. А його розмір у 4-5 разів менший ніж у самки.

    Окрім цього павук-оса є одним із отруйних павуків України. Його отрута не є смертельною для людини. Він боїться людей і зазвичай втікає, або прикидається мертвим. Та ніколи не нападає на людину першим, якщо почуває себе у безпеці.

    Якщо ж Вас вкусив даний павук, то укус може бути дуже болючим (як укус оси), а біль тривати до трьох днів. На місці укусу часто утворюються нариви. У разі виникнення сильних алергічних реакцій необхідно звернутися до лікаря.

    Тому чіпати даний вид павука руками не потрібно. І краще триматися від нього подалі!!!

 

Ольга Позняк

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

              Вони віддають нам свою любов, а ми….

         У багатьох країнах світу, 4 жовтня, відзначають День захисту тварин. Ця дата була затверджена рішенням Міжнародного конгресу прихильників руху захисників природи, що проходив у 1931 році у Флоренції, з метою звернення уваги людства не тільки на власні проблеми, а й на проблеми інших мешканців планети.

         Саме 4 жовтня для цього було обрано не випадково. У цей день католики шанують пам'ять святого Франциска Ассизького (1181-1226), покровителя тварин.

         Таким чином, вже у більше 80 країн світу у цей день прийнято проводити різні акції та заходи із закликом відмовитися від споживчого і жорстокого ставлення до "братів наших менших", починаючи з домашніх тварин і закінчуючи рідкісними та екзотичними представниками дикої природи, яких з кожним роком стає все менше.

         Нажаль, в Україні, лише в останні роки особливу увагу звернули на порушення прав тварин, захист їх від насильства та навмисного знищення. Приводом для цього стало істотне збільшення випадків жорстокого поводження з домашніми та цирковими вихованцями, безпритульними та дикими тваринами.

         Всесвітній День захисту тварин покликаний об’єднати зусилля людей у збереженні тваринного світу нашої планети. А наше з вами завдання: пам’ятати про це не тільки 4 жовтня, а й завжди. Потрібно любити тварин, відповідати за них, адже деякі стають нам вірними друзями і членами наших сімей, та віддають набагато більше ніж просто комір на одязі.

 

 

Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти

         Рівненського природного заповідника