Рівненський природний заповідник

І знову чути в небі журавлів!

         Наступила осінь. Перелітні птахи збираються у вирій. Не виключенням є і регіональний символ року – журавель, оголошений Рівненським природним заповідником. На початку вересня у всьому світі відзначають Всесвітній день журавля. Мабуть не даремно, це свято відзначають саме восени, тому що, погожими осінніми днями ми часто в небі чуємо безліч журавлинних звуків, за допомогою яких вони попереджують про небезпеку, збираються у зграї або привертають увагу.

         Уперше День журавля відзначили в 2002 році в США. Свято покликане привернути увагу всього світу до загрози зникнення цих птахів.

         Журавель – птах відомий. Про журавлиний клин знають навіть ті, хто ніколи його не бачив. У казках, прислів’ях, легендах, піснях часто згадується журавель. У багатьох народів цей птах – символ вірності, щастя, довгого життя.

         Зараз в світі налічують близько 15 видів журавлів. Деякі із них занесені до Червоної книги. Зникнення журавлів пов’язане з тим, що раніше птах був об’єктом промислу. Нажаль, незважаючи на протести міжнародної природоохоронної і орнітологічної громадськості, в деяких країнах ,наприклад, в Афганістані та Пакистані, досі збереглися традиції полювання на журавлів.

         В Україні гніздиться 2 види — журавель сірий (біля 700 пар) та журавель степовий (200–250 пар). Обидва види занесені до Червоної книги України. Журавель сірий гніздиться переважно у болотистих районах Полісся. Це великий довгоногий птах, з довгою шиєю, прямим сильним дзьобом. Зимують сірі журавлі у Північній та Східній Африці та Південній Азії. Повертаються з вирію — на свої постійні місця гніздувань, зокрема на болотисті місця, зарослі очеретом.

         Безпідставне турбування птахів людиною, зменшення площі боліт внаслідок осушування, є причиною катастрофічного падіння чисельності сірого журавля в Україні.

         Захисники цих птахів щорічно проводять їх облік, спостерігаючи за їх міграцією,– це роблять, до речі, в період святкування Дня журавля.

         Тож бережімо цих чудових птахів, хай їхня кількість лише примножується!

Цікаві факти про журавлів:

·         за один день журавель здатен пролетіти до 800 км;

·         журавлів природа наділила довгим життям. Відомий випадок, коли білий журавель прожив у неволі 83 роки, при чому у 78 років ще вивів потомство. Тому немає нічого дивного, що у японській міфології журавель є символом довголіття;

·         найрідкісніший представник свого сімейства – американський журавель У 1941 році у всьому світі залишалося всього 15 цих птахів, але у наш час їх популяція вже нараховує близько 150 голів;

·         під час висиджування яєць журавлі схожі на пернатих чудовиськ: вони обмащуються мулом та болотом, щоб стати непомітними серед сіро-зелених трав. І це попри природну охайність: зазвичай птахи люблять довго й ретельно чистити своє пір’я. Маскуються не лише батьки — птахи, а й їхні яйця: зеленуватий камуфляж у руду плямку робить їх менш помітними для хижого ока;

·         навколо дзьоба у журавля розміщені терморецептори, що дозволяють виявити, який бік яйця недостатньо зігрітий. Яйця можуть багато годин залишатися у гнізді без нагляду, оскільки ембріони дуже стійкі до холоду і в очікуванні тепла можуть впадати в заціпеніння;

·         до страв журавель не примхливий: упіймав жабку чи рибку — ось і обід, узрів ягідку чи листочок — на «десерт». Чого по сезону вдосталь, тим і харчується. Поле з недбало зібраним урожаєм для птаха, як скатертина – самобранка: горох, овес, пшениця — все йому до смаку;

·         трубне курликання журавлів чутно за кілька кілометрів. У цих птахів трахея дуже довга і біля кілю грудної кістки утворює петлю, яка слугує резонатором, посилюючи голос у багато разів;

·         у журавлиній мові багато різноманітних звуків. Гучний і різкий крик, чутний на відстані п’яти кілометрів, попереджує про небезпеку. А голосне «кр-р-р» означає: «Небезпека поруч. Негайно злітаємо!». Протяжне «кру-у-у» в осінньому небі — сигнал, який подається перед зльотом усієї зграї. Під час польоту птахи теж перемовляються

·         стрибок і пірует у повітрі, біг зигзагами, граціозний уклін — це вміє кожен журавель. Вважається, що мовою танців він обирає собі пару. Однак, птахи танцюють не лише для того, щоб сподобатися обранцеві. Кожен рух означає певну емоцію: задоволення, неспокій, збудження. Така мова дуже виразна і зрозуміла журавлям так само, як і їхні звуки;

·         з трави, гілок та моху журавлі будують чимале гніздо. Оточене водою у заростях осоки та очерету журавлине гніздо заховане від ворогів: ведмедів, вовків та лисиць;

·         перші пращури думали, що перелітні птахи зимують на чарівному небесному острові Вирій. Ми ж з вами знаємо, що мандрують вони до теплих південних земель. Летять журавлі на висоті до півтора кілометра, у потоках теплого повітря, що підіймається від землі. А якщо летіти доводиться проти вітру, журавлина зграя стає клином – так легше торувати повітряний бар’єр;

·         журавель став національним символом багатьох країн, а його гордий силует красується на емблемах кількох авіакомпаній, а також зображений і на емблемі Рівненського природного заповідника.

Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти