Рівненський природний заповідник запрошує в «гості»!

Щороку Рівненський природний заповідник проводить Тиждень знайомства. Звичайно війна внесла свої корективи, тому цього року ця подія буде проводитися в онлайн режимі.

Знайомство із заповідником відбуватиметься з 7 по 11 листопада.

Програма заходу:

 Понеділок (7 листопада): «Рівненський природний заповідник. Знайомство з установою (історія створення, структура та характеристика діяльності)»

(10:00-10:45 год., 10:45-11:00 год. – дискусія);

 Вівторок (8 листопада): «Діяльність служби охорони природно-заповідного фонду заповідника у збереженні природних комплексів»

(10:00-10:45 год., 10:45-11:00 год. – дискусія);

 Середа (9 листопада): «Розвиток і перспективи наукової діяльності» (10:00-10:45 год., 10:45-11:00 год. – дискусія);

 Четвер (10 листопада): «Розвиток еколого-освітньої діяльності у підвищенні екологічної свідомості населення»

(10:00-10:45 год., 10:45-11:00 год. – дискусія)

 П’ятниця (11 листопада): Круглий стіл: «Впровадження сучасних засобів моніторингу біорізноманіття Рівненського природного заповідника (науковий, охоронний та еколого-освітній його аспект)»

(10:00-11:00, 11:00 – 11:20 год. – дискусія)

Учасники можуть обрати ту тему, яка їх зацікавить, або ж бути присутніми на заходах протягом тижня.

Гарний настрій та приємні емоції гарантовані!

Для участі у заході потрібно заповнити анкету учасника https://forms.gle/z6QWJhtNBmWxf8TW6 , реєстрація на захід триває до 4 листопада включно. Після заповнення анкети вам буде надіслано посилання на приєднання до онлайн-відеозустрічей в Google Meet.

За детальною інформацією звертайтесь за тел. 0680158605;0988335360.

Відділ еколого-освітньої роботи

Не пали-компостуй!

Осінь – це надзвичайна, чарівна і казкова пора року. Вона приваблює своєю красою та надихає, аж поки не розпочинається масовий процес спалювання населенням опалого листя. Господарювання та прибирання на городах, подвір’ях, прилеглих територіях досить часто завершується вогнищами, що несуть велику небезпеку як для екології так і для здоров’я людини.

Вдихання диму від спалювання опалого листя та залишків рослинності завдає негативних наслідків здоров’ю людини. Тліюче листя виділяє чадний газ, який зв’язується із гемоглобіном крові та блокує постачання кисню до тканин організму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати в людини ракові захворювання. Окрім того, дим від такого багаття може подразнювати слизові оболонки очей та носоглотки людини.

Спалювання сухої рослинності - це злочин проти природи, який завдає шкоди рослинам, птахам, комахам, тваринам. В сухому листі й траві згорають комахи, руйнується верхній ґунтово-рослинний покрив, важливий для росту рослин. На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, а часто не відновлюється НІКОЛИ. Цей покрив накопичує продукти спалювання, зокрема токсини та важкі метали. При гнитті листя, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються у ґрунт. При згорянні утворюється зола, яка є дуже поганим добривом. Вогонь знищує насіння і коріння трав’яних рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, а також верхні частини їх коріння. Нерідко при випалюванні стерні, сухої рослинності пошкоджуються полезахисні лісові смуги, виникають великі пожежі, зокрема в прилеглих лісових масивах.

За самовільне спалювання сухої трави та інших рослинних залишків передбачена адміністративна відповідальність, а за особливо великі збитки – кримінальна (громадянам штраф від 3 060 до 6 120 грн., а для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 грн.).

Найкращою альтернативою боротьби із органічним сміттям є метод компостування. Він є безпечним способом переробки листя та інших органічних відходів, що не шкодить здоров’ю людині та довкіллю, а лише приносить користь. Адже коли листя компостується разом з рештками трави, які містять азот, кінцевий продукт є дуже цінним органічним добривом. Для цього необхідно викопати яму і згребти в неї листя шар за шаром. Між ними можна кидати й інші органічні відходи: гній, лушпиння картоплі та інших овочів і фруктів, яєчну шкарлупу, папір. Раз у декілька тижнів компост варто зволожувати і розпушувати, щоб пришвидшити процеси гниття й вирівняти рівень вологості. Зазвичай, компост “достигає” за 3-6 місяців після того, як ви почали з ним роботу. На цей час ви отримаєте темний та пухкий матеріал, якісне добриво для господарства.

Отже, не допускайте спалювання опалого листя, бережіть природу, власне здоров’я та здоров’я оточуючих, оберіть правильне рішення – не спалювати, а компостувати.

Підготувала

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

Деркач Богдана