Щороку, 2 лютого, світ відзначає
Всесвітній день водно-болотних угідь, на згадку про підписання в 1971 році
Рамсарської конвенції — першої міжнародної угоди про охорону водно-болотних
угідь міжнародного значення. Ця угода підкреслює важливість цих природних територій, як середовищ
існування для водоплавних птахів та інших організмів, а з часом досягнення
Конвенції розширили до збереження всього біорізноманіття й сталого використання
цих екосистем.
Що таке
водно-болотні угіддя?
Водно-болотні угіддя — це природні
території, які постійно або періодично затоплені водою: болота, торфовища,
мілководні озера, річкові заплави, прибережні зони. Вони важливі не лише як
середовище життя для великої кількості видів, а й як природні «фільтри» води,
природні буфери від повеней, регулятори клімату та джерело прісної води для
людей і тварин.
Близько
половини усіх видів рослин і тварин живуть, або
розмножуються у водно-болотних угіддях, хоча ці екосистеми займають лише
близько 6 % суші Землі.
Як
фахівець Рівненського природного заповідника, я щодня бачу, наскільки важливими
є водно-болотні угіддя Полісся. Болота — це не «порожні» землі, а складні живі
системи, які накопичують і зберігають воду, регулюють гідрологічний режим
територій, очищують воду та зменшують наслідки кліматичних змін та являються природнім бар'єром, захистом Полісся.
Рівненський природний заповідник —
приклад цінності водно-болотних угідь. Він є найбільший природний заповідник у
континентальній Україні (площа
понад 42 000 га), розташований у північних районах
Рівненщини. Велику частину його території займають різноманітні болота та
торфовища, які є типовими для українського Полісся.
Екосистеми
заповідника підтримують понад 1 500 видів флори і понад 2 000 видів фауни,
багато з яких — рідкісні або зникаючі. Серед них — тварини і рослини, які
занесені до Червоної книги України та міжнародних списків охорони.
Водно-болотні
угіддя виконують функцію середовища існування для численних видів птахів,
особливо під час міграції та розмноження. Це робить
заповідник важливою частиною мережі природних «островів» біорізноманіття в
Поліссі.
Усі
чотири масиви заповідника це водно-болотні угіддя
міжнародного значення за Рамсарською конвенцією. Це підтверджує не лише
національне, а й глобальне значення цих територій для збереження природних
процесів і біорізноманіття.
Водно-болотні угіддя відіграють
низку ключових ролей у природі:
·
Біорізноманіття. Ці території
підтримують величезну кількість видів тварин і рослин, у тому числі рідкісних і
зникаючих.
· Водний баланс. Вони виступають природними резервуарами води, що допомагає підтримувати водність річок, живити підземні джерела та пом’якшувати наслідки посух і повеней.
· Регулювання
клімату. Болота та
торфовища є потужними сховищами вуглецю, ефективно зберігаючи його у ґрунті й
допомагаючи пом’якшувати зміни клімату.
· Очищення води. Рослини та
ґрунти водно-болотних угідь природно фільтрують воду, затримують забруднювачі
та сприяють якісному водозабезпеченню.
На жаль, водно-болотні угіддя часто зазнають негативного
впливу:
·
осушення для
сільського господарства,
·
видобуток торфу, бурштину,
·
зміни гідрології та ін.
Ці
зміни призводять до втрати біорізноманіття та зниження екологічних функцій, що
робить питання охорони таких територій надзвичайно важливим.
У Всесвітній день водно-болотних угідь
важливо пам’ятати: ці екосистеми — не тільки домівка для птахів і рослин, а й
життєво важлива ланка, що підтримує водний баланс, клімат і здоров’я планети.
Юлія Костецька,
фахівець з екологічної освіти
Рівненського природного заповідника