Червона книга України: рідкісні метелики Рівненщини

Махаон (Papilio machaon)
Фото: Р. Журавчак

Махаон (Раpilio machaon)

 - найвідоміший метелик України завдяки своєму яскравому забарвленню та великим розмірам (розмах крил досягає 8 см).

Загалом, світова фауна нараховує близько
200 видів роду Papilio. В Україні рід представлений лише одним підвидом підвидом махаона - Р. m. Gorganus. Інші 36 підвидів махаона поширені в Європі, Середній, Північній та Центральній Азії і навіть у Північній Америці. В межах України вид поширений всюди, хоча трапляється рідко.

  Зустріти махаона можна в типових місцях його перебування: на різнотравних луках, сонячних галявинах і узліссях, в парках і садах, узбіччях доріг тощо. Місця зустрічей махаона пов’язані передусім з його поведінкою. Самці махаона, з перших днів життя в стадії метелика (імаго), обирають одну або кілька гарно освітлених ділянок, де їх буде добре помітно і літають там протягом всього свого життя. Кожен самець відчайдушно захищає обрану територію від інших самців і навіть інших метеликів. Багато самців обирають для своїх польотів проїжджу частину доріг, через що нерідко гинуть від зіткнень з автомобілями. Самки ж, навпаки, практично все життя летять у довільному напрямку, поки не зустрінуть самця.

  Особливого шарму метелику махаону надають великі і незвичайної форми крила. Вони мають темно-жовте забарвлення з чітким, промальованим малюнком, який складається з великих плям і темної, зовнішньої облямівки. Задні крильця прикрашені широкою, чорною облямівкою, з глибокими, синюватими плямами. У їх нижнього внутрішнього кута є особлива «мітка» — червона пляма. Характерною ознакою махаона є "хвостики" на нижніх крильцях, довжиною до 10 мм.

  Махаон дає 2 (іноді 3) генерації на рік. Літ метеликів, як правило, починається у кінці квітня і триває до вересня.

  Самка відкладає по 1-2 яйця в кожне з обраних нею місць. Загалом протягом дня, вона може відкласти до 100 яєць, які розвиватимуться протягом 5-12 днів. Яйця відкладають не у заростях, а на рослини, що ростуть окремо. Листок або стебельце, на які сідає самка, мають бути досить міцними. Якщо вони не витримують її маси, самка зразу ж злітає і шукає іншу рослину. Така поведінка не випадкова: яйця будуть відкладені на молоді соковиті частини, а не на ті, що невдовзі опадуть на землю, де яйця (або крихітна личинка) легко загинуть. 

  Життєдіяльність махаона тісно пов’язана з такими зонтичними рослинами як: дика морква, горічник, кріп. На них самка махаона відкладає свої яйця. З них пізніше з’являються товсті, великі гусениці зеленого насиченого кольору, з поперечними чорними смужками і червоними крапками на кожній лапці.  

Махаон (Papilio machaon)
Фото: Р. Журавчак

  Гусінь метелика першу частину свого життя проводить в пташиному посліді, вона там ховається від різноманітних ворогів-хижаків. Ставши значно більше, вона змінює своє забарвлення на зелене з помаранчевими і чорними мітками. Природа наділила її захисним механізмом від хижаків — це орган осметерія. Коли гусениця відчуває небезпеку, то осметерія виділяє відлякуючий, неприємний запах.

  Зимують махаони в стадії лялечки, тривалість життя дорослої особини близько 3 тижнів.

   Махаон вперше описаний шведським натуралістом Карлом Ліннеєм. Назва метелика Махаон йде далеко в історію, за часів існування стародавньої країни Трої. Згідно з легендою, в цьому місті проживав лікар Махаон. Він займався лікуванням поранених воїнів. Крім того, Махаон був в числі претендентів на руку і серце прекрасної Олени і брав участь у взятті Трої. Але в одній битві лікар-воїн гине. А його душа стала метеликом з ніжно-жовтими крилами і витонченим малюнком чорного кольору на них.

  Махаона занесено до Червоної книги України, в якій він має статус II категорії – «зникаючі види». Основними причинами зміни чисельності вида є погіршення стану біотопів в яких він мешкає внаслідок господарської діяльності (викошування і випалювання трав, розорювання цілинного степу, застосування пестицидів тощо). Крім того, багато махаонів гинуть внаслідок вилову колекціонерами і від зіткнень з автомобілями. У першій половині ХХ ст. махаона оголошували шкідником народного господарства, оскільки його гусінь з’являлась на культивованих зонтичних рослинах, у звязку із чим для боротьби з ним використовувались пестициди. Проте тепер цей вид знаходиться під охороною, як в Україні, так і в деяких інших європейських країнах.