Рівненський природний заповідник

Таємничий мешканець Полісся — чорний лелека

    Серед птахів, які мешкають в Україні, важко знайти більш загадкового та потайного, ніж чорний лелека. Багато людей усе життя бачать лише його родича — білого лелеку, який давно став символом українського села. Білий лелека століттями живе поруч із людиною. Він охоче селиться на дахах будинків, водонапірних баштах, електроопорах і навіть спеціальних платформах. Люди радіють його появі та вважають добрим символом. А ось чорний лелека залишається справжнім привидом лісу: він уникає людей, ховається серед старих дерев і неохоче відкриває свої таємниці навіть науковцям.

    Зустріти чорного лелеку в дикій природі — велика удача. Навіть досвідчені орнітологи можуть роками досліджувати ліси й болота, перш ніж побачать цього величного птаха.  Потайний спосіб життя зробив чорного лелеку символом незайманої природи. Для гніздування він обирає віддалені ділянки старих лісів, де рідко ступає людська нога. Його гнізда розташовуються високо, на Поліссі на могутніх соснах, дубах або вільхах та у Карпатах на ялині європейській, буку лісовому. Йому потрібні спокій, старі ліси, болота, тихі річки та заплави. Там він знаходить їжу та безпечні місця для вирощування потомства. Чорний лелека полює переважно на мілководді лісових річок, боліт і водойм. Його здобиччю стають риба, жаби, тритони, водяні комахи та дрібні безхребетні. Птах дуже чутливий до турбування. Якщо поблизу гнізда часто з'являються люди, він може покинути кладку або навіть залишити територію. Саме тому місця гніздування чорного лелеки ретельно охороняються природоохоронцями.
    Ще одна причина його загадковості — поведінка. Чорний лелека майже ніколи не збирається у великі групи, не прогулюється відкритими луками біля людських осель. Більшість часу він проводить наодинці або парами.
    Чорний лелека вражає своєю красою. Його оперення не просто чорне. На сонці воно переливається зеленими, синіми, фіолетовими та бронзовими відтінками, наче покрите дорогоцінним металом. Яскраво-червоні ноги та дзьоб надають птахові особливої виразності. Попри назву, черево і нижня частина грудей у нього білі. Така контрастна зовнішність робить чорного лелеку одним із найкрасивіших птахів Європи.
    Територія Рівненського природного заповідника має особливе значення для збереження цього виду. Тут чорний лелека знаходить те, що дедалі важче знайти в багатьох інших місцях Європи: спокій, старі ліси, чисті водойми та болота.
    Чорний лелека занесений до Червоної книги України. Основними загрозами для нього залишаються вирубування старовікових лісів, осушення боліт, турбування поблизу гнізд та погіршення стану водойм.
    Збереження цього птаха неможливе без охорони його природних оселищ. Кожен збережений лісовий масив, кожне вціліле болото та кожна чиста річка допомагають чорному лелеці залишатися частиною української природи.
    Чорний лелека не привертає до себе уваги так, як його білий родич. Проте, саме в цьому полягає його особлива чарівність. Це птах дикої природи, який і сьогодні нагадує нам, що в українських лісах ще залишаються куточки справжньої тиші та недоторканності, які неодмінно потрібно берегти.
 

Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти

 Рівненського природного заповідника