Рівненський природний заповідник

 Мертва деревина — невидиме серце лісу

Коли ми заходимо до лісу, то найчастіше звертаємо увагу на величні дерева, зелене листя, спів птахів і різноманіття рослин. А от повалені стовбури, сухі гілки та старі пні нерідко залишаються непоміченими. Проте саме вони є важливою частиною природного лісу.

Мертва деревина — це не відходи лісу. Це природний ресурс, оселище для живих організмів і важлива ланка кругообігу речовин.

Життя дерева не закінчується в момент його відмирання. Навпаки, починається новий етап його існування. Повалений стовбур поступово заселяють гриби, бактерії, лишайники, мохи та безліч безхребетних. Під корою знаходять притулок комахи, у порожнинах — дрібні тварини, а на поверхні деревини формуються цілі мікросвіти.

    У дуплах можуть оселятися різні види птахів. Дятли використовують мертву деревину для пошуку їжі та облаштування схованок. А залишені ними порожнини згодом можуть стати домівкою для інших мешканців лісу. Тому навіть одне старе сухе дерево може підтримувати цілу низку взаємопов'язаних видів.

    Один старий стовбур може одночасно бути домівкою, їдальнею та місцем розмноження для багатьох організмів.

    Стоячі сухі дерева — сухостій — також мають величезне значення.

Особливо багато життя знаходиться всередині деревини. Личинки комах прокладають ходи під корою та в стовбурі. Одні види живляться деревиною, інші — грибами, треті полюють на тих, хто вже оселився в стовбурі. Це складна харчова мережа, яка допомагає підтримувати біологічну рівновагу лісу.

    Повалене дерево поступово втрачає свою первісну структуру і стає здатним утримувати значну кількість вологи. У лісі така деревина створює особливі умови. Для природних лісів Полісся, де волога є одним із ключових чинників існування екосистем, такі мікросередовища мають особливе значення.

    Чому її не варто забирати з лісу?

У господарському лісі людина часто намагається прибрати сухі дерева та повалені стовбури, щоб територія виглядала «чистою». Але в природному лісі порядок має інше значення. Тут повалене дерево — частина екосистеми, а не сміття, яке потрібно винести.

Залишаючи мертву деревину, ми дозволяємо природі самостійно виконувати свої процеси: від розкладання та формування ґрунту до створення нових оселищ для тварин і рослин.

У природі все пов'язане. Дерево росте — створює кисень і накопичує поживні речовини. Дерево відмирає — стає оселищем для інших організмів. Гриби та мікроорганізми його розкладають. Поживні речовини повертаються в ґрунт. З ґрунту виростає нове покоління лісу. Це і є природний кругообіг життя.

Тож наступного разу, побачивши в лісі старий пень або повалений стовбур, варто поглянути на нього уважніше. Можливо, перед вами не просто залишок дерева, а цілий маленький світ, який продовжує жити.

Юлія Костецька

фахівчиня з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника