Збережемо
первоцвіти!
З
приходом перших весняних днів з під снігу пробиваються первістки оновленої
землі, тендітні квіти – вісники весни. Ранньоквітучі рослини – безцінний дар
природи, перша посмішка весни, прикраса лісів, які розтеляються немовби
барвистий килим – цибуля ведмежа, сон розкритий, первоцвіт весняний, проліска, анемона, фіалка,
ряст...
Здається грунт у весняному лісі вкривається
тонкою мереживною різнобарвною скатертиною.
Першоцвіти ще мають назву весняні ефемероїди
(грец. "ephemeros" – одноденний) через короткий період цвітіння
(рослини швидко проходять всі етапи вегетації, допоки їх місцезростання ще не
затінені листям деревних порід).
На
жаль, з кожним роком все менше й менше залишається їх у наших лісах. Ось чому
багато з цих рослин занесені до Червоної книги України.
Чому
ж не можна зривати першоцвіти:
• ранньоквітучі рослини, незважаючи на їх здатність цвісти під снігом,
мають складний і довгий цикл розвитку. Багато з них, пророслих з насіння,
вперше зацвітають тільки через 6-10 років;
• букети з анемон, пролісків, рясту, конвалій
швидко в'януть, тому одразу втрачають красу по дорозі з лісу додому.
Первоцвіти потребують нашого захисту.
Квітка у вазі – полонянка, яка приречена на загибель. Хай лісові квіти тішать
око, серце і душу всіх, хто прийде слідом за вами у ліс.
Ольга Мосійчук
фахівець з екологічної освіти
Рівненського природного заповідника
Немає коментарів:
Дописати коментар