Рівненський природний заповідник

                                     Небезпечні зустрічі в природі

                Літо - пора сінокосів, збору ягід, грибів, трав... Хоча у військовий стан прогулянки лісами заборонені, та все ж місцеві жителі ігнорують ці заборони. В результаті ми бачимо повідомлення у інтернет мережі та у ЗМІ про неприємні зустрічі людей з плазунами: «На Рівненщині госпіталізували жінку після укусу гадюки»; «Гадюка вкусила за груди: У Рівненському районі молодий чоловік постраждав від плазуна» та ін. Дуже часто ці контакти закінчуються не надто добре як для людей, так і плазунів, а все через те, що ми просто не вміємо визначати з ким саме контактуємо, і наскільки цей вид є небезпечним.
         Напередодні Міжнародного дня змій, який відзначають 16 липня, ми хочемо розширити знання про плазунів. Це екологічне свято створене для підвищення обізнаності людей про цих дивовижних сусідів по планеті і про той внесок, який вони роблять в живий світ.
         Далеко не всі змії є отруйними, всі вони, навіть і отруйні не мають абсолютно ніякого бажання на нас нападати. Навіть більше: вони цього нападу уникають більше за нас. Побачивши поряд плазуна - просто відійдіть, і не провокуйте його на агресію криками і різкими рухами.
         Найкращий спосіб уникнути будь-яких неприємних наслідків від спілкування із плазунами - це вивчити їх, а також дізнатися, чи є отруйними той чи інший вид. Саме тому в знаннях сила.
  Варто пам’ятати, що плазуни підтримують екологічну рівновагу в навколишньому середовищі. Вони регулюють чисельність гризунів- носіїв небезпечних для людини захворювань і шкідників лісового та сільського господарства. Змії – є продуктами живлення багатьох птахів і ссавців. У медицині отруту гадюк використовують для виробництва ліків. Отже, вони не зовсім вороги, а дуже цінні та корисні компоненти природи. Тож які вони, поліські плазуни?
       На території Рівненського природного заповідника поширені три види змій: гадюка звичайна, мідянка та вуж звичайний. Отруйною є гадюка звичайна, яка виростає до 90 см. Найчастіше трапляється з темним зигзагоподібним малюнком уздовж хребта на сірому або коричневому фоні, але й буває повністю чорна. Укус небезпечний для людини, проте призводить до смерті нечасто. А от мідянка, найменша змія в Україні, занесена до Червоної книги, не отруйна, але доволі агресивна. Це невелика змія довжиною до 75 см. Забарвлення в самців буває яскравого мідного відтінку, у самок переважно сіре або сірувато-коричневе з численними темними смужками, розташованими в 2 або 4 ряди вздовж тіла. Інколи вони зливаються в зигзаг, що робить мідянку схожою на

Рис.1 Гадюка звичайна -руда форма забарвлення (фото Микола Скирпан)

Рис.2 Гадюка звичайна-темна форма(фото Микола Скирпан)

гадюку. Вуж звичайний виростає до 1,5 м. Верхня частина тіла від світло-сірого до чорного кольору. За скронями з боків голови – дві жовті плямки. Вуж не отруйний. Дуже часто отруйною вважають безногу ящірку – веретільницю колхідську. Довжина тіла якої сягає 40-50 см. На відміну від змій, вона має рухомі повіки, здатна відкидати хвоста при небезпеці, а голова плавно й непомітно переходить у тулуб, що також відрізняє її від змій. Веретільницю колхідську доволі часто плутають з мідянкою, через мідне забарвлення самок; а самці мають темно-сіре забарвлення.

Рис.3 Мідянка (фото Михайла Франчука)

Рис.4 Вуж_звичайний (фото з вільних інтернет джерел)

Рис.5 Веретільниця колхідська (самка- мідна, самець- темний) Фото Михайла Франчука

         Щоб уникнути укусу змії, необхідно під час перебування на природі бути максимально обережними, ходити тільки протоптаними стежками й уважно дивитися під ноги. Вдягати відповідний одяг і взуття: довгі штани з цупкої тканини та міцні шкіряні черевики на товстій підошві. У жодному випадку не сідати й не лягати на трухляві пні, повалені колоди, купи хмизу, скирти соломи, сіна тощо. Також не можна встромляти руки в дупла дерев, попід колоди та каміння, розгрібати трав’яні зарості, опале листя. Якщо ж натрапили на змію, повільно відійдіть назад на безпечну відстань або обійдіть її, тримаючи в полі зору. Не здумайте хапати її руками, наступати, бити палицею чи жбурляти камінням! 

   Якщо гадюка таки вкусила, то навколо цього утворюються набряк і почервоніння, з’являється гострий пекучий біль в ураженій ділянці. Знижується артеріальний тиск, погіршується кровопостачання мозку, виникає головний біль, паморочиться голова, з’являється блідість, холодний піт. Бувають втрата свідомості, шоковий стан, пришвидшений пульс, холонуть кінцівки, внаслідок капілярних крововиливів можуть утворитися синці та червоні плями на тілі.

     У цей момент дуже важливо зберегти спокій – страх небезпечніший від отрути! Краще утримувати потерпілого в лежачому положенні або звести до мінімуму будь які рухи, не напружувати м’язи. Відразу після укусу видавити отруту з ранки. Джгут на уражену кінцівку можна накладати ненадовго й на 10-15 см. вище місця укусу. Обробити ранку антисептичним засобом. Не рекомендують робити надрізи, щоб не занести в кров інфекцію. Проте необхідно багато пити, особливо гарячі напої: міцний чай, каву, бульйон, натомість суворо заборонено вживати алкоголь! Головне – якомога швидше транспортувати хворого в найближчий медичний заклад.

         Будьте пильними, бережіть себе та природу!

 

Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника