Рівненський природний заповідник запрошує в «гості»!

Щороку Рівненський природний заповідник проводить Тиждень знайомства. Звичайно війна внесла свої корективи, тому цього року ця подія буде проводитися в онлайн режимі.

Знайомство із заповідником відбуватиметься з 7 по 11 листопада.

Програма заходу:

 Понеділок (7 листопада): «Рівненський природний заповідник. Знайомство з установою (історія створення, структура та характеристика діяльності)»

(10:00-10:45 год., 10:45-11:00 год. – дискусія);

 Вівторок (8 листопада): «Діяльність служби охорони природно-заповідного фонду заповідника у збереженні природних комплексів»

(10:00-10:45 год., 10:45-11:00 год. – дискусія);

 Середа (9 листопада): «Розвиток і перспективи наукової діяльності» (10:00-10:45 год., 10:45-11:00 год. – дискусія);

 Четвер (10 листопада): «Розвиток еколого-освітньої діяльності у підвищенні екологічної свідомості населення»

(10:00-10:45 год., 10:45-11:00 год. – дискусія)

 П’ятниця (11 листопада): Круглий стіл: «Впровадження сучасних засобів моніторингу біорізноманіття Рівненського природного заповідника (науковий, охоронний та еколого-освітній його аспект)»

(10:00-11:00, 11:00 – 11:20 год. – дискусія)

Учасники можуть обрати ту тему, яка їх зацікавить, або ж бути присутніми на заходах протягом тижня.

Гарний настрій та приємні емоції гарантовані!

Для участі у заході потрібно заповнити анкету учасника https://forms.gle/z6QWJhtNBmWxf8TW6 , реєстрація на захід триває до 4 листопада включно. Після заповнення анкети вам буде надіслано посилання на приєднання до онлайн-відеозустрічей в Google Meet.

За детальною інформацією звертайтесь за тел. 0680158605;0988335360.

Відділ еколого-освітньої роботи

Не пали-компостуй!

Осінь – це надзвичайна, чарівна і казкова пора року. Вона приваблює своєю красою та надихає, аж поки не розпочинається масовий процес спалювання населенням опалого листя. Господарювання та прибирання на городах, подвір’ях, прилеглих територіях досить часто завершується вогнищами, що несуть велику небезпеку як для екології так і для здоров’я людини.

Вдихання диму від спалювання опалого листя та залишків рослинності завдає негативних наслідків здоров’ю людини. Тліюче листя виділяє чадний газ, який зв’язується із гемоглобіном крові та блокує постачання кисню до тканин організму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати в людини ракові захворювання. Окрім того, дим від такого багаття може подразнювати слизові оболонки очей та носоглотки людини.

Спалювання сухої рослинності - це злочин проти природи, який завдає шкоди рослинам, птахам, комахам, тваринам. В сухому листі й траві згорають комахи, руйнується верхній ґунтово-рослинний покрив, важливий для росту рослин. На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, а часто не відновлюється НІКОЛИ. Цей покрив накопичує продукти спалювання, зокрема токсини та важкі метали. При гнитті листя, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються у ґрунт. При згорянні утворюється зола, яка є дуже поганим добривом. Вогонь знищує насіння і коріння трав’яних рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, а також верхні частини їх коріння. Нерідко при випалюванні стерні, сухої рослинності пошкоджуються полезахисні лісові смуги, виникають великі пожежі, зокрема в прилеглих лісових масивах.

За самовільне спалювання сухої трави та інших рослинних залишків передбачена адміністративна відповідальність, а за особливо великі збитки – кримінальна (громадянам штраф від 3 060 до 6 120 грн., а для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 грн.).

Найкращою альтернативою боротьби із органічним сміттям є метод компостування. Він є безпечним способом переробки листя та інших органічних відходів, що не шкодить здоров’ю людині та довкіллю, а лише приносить користь. Адже коли листя компостується разом з рештками трави, які містять азот, кінцевий продукт є дуже цінним органічним добривом. Для цього необхідно викопати яму і згребти в неї листя шар за шаром. Між ними можна кидати й інші органічні відходи: гній, лушпиння картоплі та інших овочів і фруктів, яєчну шкарлупу, папір. Раз у декілька тижнів компост варто зволожувати і розпушувати, щоб пришвидшити процеси гниття й вирівняти рівень вологості. Зазвичай, компост “достигає” за 3-6 місяців після того, як ви почали з ним роботу. На цей час ви отримаєте темний та пухкий матеріал, якісне добриво для господарства.

Отже, не допускайте спалювання опалого листя, бережіть природу, власне здоров’я та здоров’я оточуючих, оберіть правильне рішення – не спалювати, а компостувати.

Підготувала

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

Деркач Богдана

    Всесвітній день журавля

Кожного року, у другу неділю вересня, вся планета відзначає Всесвітній день журавля. У 2022 році свято припадає на 11 вересня. Мета його - привернути увагу міжнародної спільноти до загрози зникнення цих птахів.

Міжнародний День журавля відзначають в Україні, Казахстані, Туркменістані та деяких інших країнах. Свято є екологічним заходом. Вперше воно було ініційовано у 2002 році робочою групою з євразійських журавлів разом з Союзом захисту птахів. Рятуючи зникаючий вид американського журавля, вчені-екологи підкладали його яйця в гнізда журавлів інших видів, які вирушали на гніздування у безпечні місця. День, коли нове виведення рідкісних птахів дружно полетів на перше гніздування, був оголошений новим екологічним святом, а журавель став символом організацій, що охороняють природу. Пропозиція про заснування свята була затверджена Секретаріатом Боннської Конвенції, що займається захистом багатьох представників фауни, що мігрують на південь.

Журавель– птах відомий, його легко помітити і відрізнити під час осінніх перельотів. Здійснюючи переліт зграя вишиковується характерним клином, даючи про себе знати голосним курликанням. В Україні з вересня також вже можна побачити перші зграї журавлів. Більшість українських журавлів летять до Туреччини, Ізраїлю та країн Африки. У багатьох народів цей птах є символом вірності, щастя, довгого життя. На даний час журавель став національним символом багатьох країн, зокрема нашого рідного Полісся, а його гордий силует красується в емблемах кількох авіакомпаній, природоохоронних територій, зокрема Рівненського природного заповідника.

Перші предки цих красивих птахів з'явилися ще за часів динозаврів, близько 40-60 мільйонів років тому. Зараз популяція журавлів широко поширена у всьому світі, виняток становлять лише Антарктида та Південна Америка. На сьогоднішній день в світі налічується близько 15 видів журавлів. В Україні гніздиться 2 види — журавель сірий та журавель степовий. Обидва види занесені до Червоної книги України. На Поліссі, в тому числі і у Рівненському природному заповіднику гніздиться журавель сірий, обираючи сильно зволожені луки і заболочені території, в заплавах рік та по берегах озер, де по сусідству розміщені зарості вільхи. Однак у пошуках харчів часто прилітає на поля та пасовища, поїдаючи журавлину, брусницю, різноманітне насіння. Інколи може полювати на дрібних тварин – жаб, ящірок, змій. А журавель степовий гніздиться на ділянках без рослинності чи з розрідженим травостоєм, а саме у цілинному степу, на пасовищах, сільськогосподарських ланах та перелогах. Журавлі - моногамний вид, тобто одна пара на все життя.

На жаль, в останні роки ми все рідше й рідше зустрічаємо цих великих та красивих птахі.. їх чисельність постійно знижується і тепер це рідкісні птахи в Україні. Причинами скорочення чисельності популяції журавлів є:

l  зменшення площі боліт в результаті осушення;

l  винищення птахів мисливцями;

l  використання небезпечних пестицидів;

l  винищення та розлякування в результаті бойових дій.

На даний час полювати на журавлів в Україні заборонено. Святкування Всесвітнього дня журавля припадає зі щорічним підрахунком цих птахів, що проводять у передвідлітний період. Тож потрібно бережно ставитися до цих червонокнижних великих птахів - символу Полісся та Рівненського природного заповідника. 

Підготувала

фахівець з екологічної освіти

Деркач Богдана

Зразки необхідних для заповнення документів можна переглянути тут

 

                                     Небезпечні зустрічі в природі

                Літо - пора сінокосів, збору ягід, грибів, трав... Хоча у військовий стан прогулянки лісами заборонені, та все ж місцеві жителі ігнорують ці заборони. В результаті ми бачимо повідомлення у інтернет мережі та у ЗМІ про неприємні зустрічі людей з плазунами: «На Рівненщині госпіталізували жінку після укусу гадюки»; «Гадюка вкусила за груди: У Рівненському районі молодий чоловік постраждав від плазуна» та ін. Дуже часто ці контакти закінчуються не надто добре як для людей, так і плазунів, а все через те, що ми просто не вміємо визначати з ким саме контактуємо, і наскільки цей вид є небезпечним.
         Напередодні Міжнародного дня змій, який відзначають 16 липня, ми хочемо розширити знання про плазунів. Це екологічне свято створене для підвищення обізнаності людей про цих дивовижних сусідів по планеті і про той внесок, який вони роблять в живий світ.
         Далеко не всі змії є отруйними, всі вони, навіть і отруйні не мають абсолютно ніякого бажання на нас нападати. Навіть більше: вони цього нападу уникають більше за нас. Побачивши поряд плазуна - просто відійдіть, і не провокуйте його на агресію криками і різкими рухами.
         Найкращий спосіб уникнути будь-яких неприємних наслідків від спілкування із плазунами - це вивчити їх, а також дізнатися, чи є отруйними той чи інший вид. Саме тому в знаннях сила.
  Варто пам’ятати, що плазуни підтримують екологічну рівновагу в навколишньому середовищі. Вони регулюють чисельність гризунів- носіїв небезпечних для людини захворювань і шкідників лісового та сільського господарства. Змії – є продуктами живлення багатьох птахів і ссавців. У медицині отруту гадюк використовують для виробництва ліків. Отже, вони не зовсім вороги, а дуже цінні та корисні компоненти природи. Тож які вони, поліські плазуни?
       На території Рівненського природного заповідника поширені три види змій: гадюка звичайна, мідянка та вуж звичайний. Отруйною є гадюка звичайна, яка виростає до 90 см. Найчастіше трапляється з темним зигзагоподібним малюнком уздовж хребта на сірому або коричневому фоні, але й буває повністю чорна. Укус небезпечний для людини, проте призводить до смерті нечасто. А от мідянка, найменша змія в Україні, занесена до Червоної книги, не отруйна, але доволі агресивна. Це невелика змія довжиною до 75 см. Забарвлення в самців буває яскравого мідного відтінку, у самок переважно сіре або сірувато-коричневе з численними темними смужками, розташованими в 2 або 4 ряди вздовж тіла. Інколи вони зливаються в зигзаг, що робить мідянку схожою на

Рис.1 Гадюка звичайна -руда форма забарвлення (фото Микола Скирпан)

Рис.2 Гадюка звичайна-темна форма(фото Микола Скирпан)

гадюку. Вуж звичайний виростає до 1,5 м. Верхня частина тіла від світло-сірого до чорного кольору. За скронями з боків голови – дві жовті плямки. Вуж не отруйний. Дуже часто отруйною вважають безногу ящірку – веретільницю колхідську. Довжина тіла якої сягає 40-50 см. На відміну від змій, вона має рухомі повіки, здатна відкидати хвоста при небезпеці, а голова плавно й непомітно переходить у тулуб, що також відрізняє її від змій. Веретільницю колхідську доволі часто плутають з мідянкою, через мідне забарвлення самок; а самці мають темно-сіре забарвлення.

Рис.3 Мідянка (фото Михайла Франчука)

Рис.4 Вуж_звичайний (фото з вільних інтернет джерел)

Рис.5 Веретільниця колхідська (самка- мідна, самець- темний) Фото Михайла Франчука

         Щоб уникнути укусу змії, необхідно під час перебування на природі бути максимально обережними, ходити тільки протоптаними стежками й уважно дивитися під ноги. Вдягати відповідний одяг і взуття: довгі штани з цупкої тканини та міцні шкіряні черевики на товстій підошві. У жодному випадку не сідати й не лягати на трухляві пні, повалені колоди, купи хмизу, скирти соломи, сіна тощо. Також не можна встромляти руки в дупла дерев, попід колоди та каміння, розгрібати трав’яні зарості, опале листя. Якщо ж натрапили на змію, повільно відійдіть назад на безпечну відстань або обійдіть її, тримаючи в полі зору. Не здумайте хапати її руками, наступати, бити палицею чи жбурляти камінням! 

   Якщо гадюка таки вкусила, то навколо цього утворюються набряк і почервоніння, з’являється гострий пекучий біль в ураженій ділянці. Знижується артеріальний тиск, погіршується кровопостачання мозку, виникає головний біль, паморочиться голова, з’являється блідість, холодний піт. Бувають втрата свідомості, шоковий стан, пришвидшений пульс, холонуть кінцівки, внаслідок капілярних крововиливів можуть утворитися синці та червоні плями на тілі.

     У цей момент дуже важливо зберегти спокій – страх небезпечніший від отрути! Краще утримувати потерпілого в лежачому положенні або звести до мінімуму будь які рухи, не напружувати м’язи. Відразу після укусу видавити отруту з ранки. Джгут на уражену кінцівку можна накладати ненадовго й на 10-15 см. вище місця укусу. Обробити ранку антисептичним засобом. Не рекомендують робити надрізи, щоб не занести в кров інфекцію. Проте необхідно багато пити, особливо гарячі напої: міцний чай, каву, бульйон, натомість суворо заборонено вживати алкоголь! Головне – якомога швидше транспортувати хворого в найближчий медичний заклад.

         Будьте пильними, бережіть себе та природу!

 

Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

Свято природозахисників

      Чисте повітря, вода, якісні продукти, одяг, меблі, будівельні матеріали та багато іншого не можуть з'являтися без природи. Тому її потрібно цінувати та оберігати. В Україні існують та створюють різні природоохоронні об’єкти, метою яких є збереження природних комплексів із сукупністю усіх компонентів в природному стані.  

        7-го липня відзначають День працівника природно-заповідної справи України. Саме цей день для професійного свята природозахисників обрано невипадково, адже сьомого липня відзначають свято Івана Купала, яке присвячене загадковим і чудодійним силам природи.

        Тож давайте познайомимось з тими хто оберігає природу у нашому регіоні. Це колектив Рівненського природного заповідника на чолі з виконуючим обов’язків директора Олександром Янцевичом.

      Заповідник складається з чотирьох природніх масивів, що знаходяться на півночі Рівненської області. Це Білоозерський масив, що у Вараському районі, масив Переброди, Сира Погоня та Сомине розміщені на території Сарненського району. Площа заповідника становить понад 42 тис.га. Він являється найбільшим в Україні природним заповідником.

         У Рівненському природному заповіднику працюють 117 фахівців, включаючи працівників 6-ти науково-дослідних відділень та адміністрацію. Разом колектив забезпечує три головні функції: охоронну, наукову й екологоосвітню. 

        Першим напрямком роботи є охорона. Охорона природних комплексів від браконьєрів, складання протоколів на порушників, проведення роз’яснювальної роботи для населення. Встановлення шлагбаумів та попереджувальних знаків. Моніторинг територій в пожежонебезпечний період та ін

.
         Наступною функцією являється дослідження того що охороняється. Для цього існує науковий відділ, який складається зі спеціалістів різного профілю. Ботаніки, орнітологи, ентомологи проводять дослідження в межах своєї компетенції.

         Третя функція – екологоосвітня. Екскурсії, уроки, конкурси, виставки, систематична робота з населенням на сторінках Засобів Масової Інформації, в мережі інтернет та видання поліграфічної продукції все це роблять фахівці з екологічної освіти.

         У структурі заповідника також функціонує відділ матеріально-технічного забезпечення, сюди відноситься бухгалтерія, плановий відділ та господарсько-технічний.

          Усі Ми, працівники Рівненського природного заповідника, різні, але заповідник, любов до природи та до своєї роботи об’єднали нас у команду. Яка робить усе можливе для збереження природи. Адже, щодня перед нами постають нові завдання та виклики. Від виконання яких залежить збереження природної спадщини та якість життя українців.

 

 

Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

             5 червня - Всесвітній день охорони навколишнього середовища

Ідея святкування виникла у 1972 році в Стокгольмі. Саме тоді на 27 сесії Генеральної асамблеї ООН 2200 учасників з 23 країн започаткували традицію згадувати про те, що нам дає довкілля.

Чисте повітря, вода, якісні продукти такі необхідні нам і нашим дітям не можуть з'являтися без природи. Одяг, меблі, будівельні матеріали, сировина для виробництва також походять з природи. Завдяки природі ми маємо все необхідне, а чим дякуємо? Сміттям, вихлопними газами і шкідливими хімікатами?

Існує дуже багато чинників, які негативно впливають на стан навколишнього середовища. Необхідно якомога частіше на них звертати увагу. І головне зробити перший крок до сталого користування природними багатствами.

Ми втрачаємо все це занадто швидко, тому важлива кожна комашка, кожна травинка, кожен сантиметр річки чи гектар лісу. Біорізноманіття - ключ до балансу, запорука майбутнього.

Що може робити кожен з нас?

• Берегти дерева і кущі. Не ламайте те, що вже росте. Маєте можливість саджайте;

• Економити електроенергію, користуйтеся енергозберігаючими лампами;

• Ходити пішки чи їхати велосипедом. Тут суцільні переваги і для вас, і для природи;

• Ягоди і гриби збирати у дозволених місцях. Вести себе дуже обережно. І ясно що не користуватися гребінками;

• Квіти купувати у магазині, а у лісі чи лузі нехай залишиться незаймана краса.

• Обирати лише необхідне, тоді зайве, не використане і зіпсуте не поїде на сміттєвий полігон; 

• Не вбивайте плазунів і жаб. Залишайте усіх тварин у їх домі. Корисні тварини і рослини можуть бути і бувають особисто вам не симпатичні. 

• Максимально замініть усе одноразове на багаторазове;

• Сортуйте сміття.

 

Оберіть собі пункти, які вам під силу і вже сьогодні почніть діяти.

Бережіть природу, себе та своїх рідних!

Юлія Костецька,

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

 

                                                     Ніколи не буває пізно

Результати «Підгодуй та сфотографуй зимового птаха»

Війна внесла свої корективи у наше життя. Хоч із запізненням, але ми хочемо вам повідомити що Рівненський природний заповідник за участі знаного орнітолога, члена ради Західного орнітологічного товариства, депутата Сарненської міської ради Олександра Добринського проводив конкурсу «Підгодуй та сфотографуй зимового птаха», метою якого є зацікавити та привернути увагу населення до зимуючих птахів Рівненщини. Цього року конкурс тривав з 17 січня по 13 лютого і проходив в два етапи.

 І етап конкурсу «Як ми допомагаємо птахам взимку».

Для участі в І етапі потрібно було відзняти відео процесу виготовлення годівнички, розміщення її в себе на подвір’ї, в саду, на підвіконні та процесу підгодівлі зимових птахів. А також надіслати відео на електронну адресу заповідника. В цьому етапі конкурсу прийняли участь 45 учасників з Сарненського, Вараського та Рівненського районів. Всі роботи були розміщені на сторінці Рівненського природного заповідника в соціальній мережі фейсбук, де протягом дії конкурсу відбувалося голосування. Усі учасники проявили свою креативність, творчі задуми у виготовленні годівничок, а також застосовували поетичні вміння та знання про те як правильно допомагати птахам взимку. За результатами оцінки та аналізу вподобань, а також виконання усіх умов конкурсу, журі обрало трійку лідерів.

         Отож, нашими призерами у І етапі конкурсу у 2022 році стали:

І МІСЦЕ - Шерстюк Матвій та Шерстюк Тимофій, с. Люхча Сарненського району.

ІІ МІСЦЕ – Матюк Назарій, с. Кам’яне – Случанське Сарненського району.

ІІІ МІСЦЕ - Сидорчук Маргарита та Сидорчук Соломія, с. Кам’яне-Случанське Сарненського району.

         ІІ етап конкурсу «Фотополювання».

Для участі у ІІ етапі конкурсу потрібно було якісно сфотографувати найбільшу кількість птахів та надіслати нам.

         Цьогоріч, до участі зголосилися 22 учасники, роботи двох з них частково відповідали умовам конкурсу. Учасникам вдалося сфотографувати 32 види птахів, а саме: пірникозу малу, чаплю сіру, лебедя шипуна, баклана великого, крижня, чернь червонодзьобу, яструба малого, канюка звичайного, мартина звичайного, дятла великого та сирійського, сича хатнього, голуба сизого, горлицю кільчасту, плиску білу, жайворонка рогатого, волове очко, сойку, грака, галку, сороку, сорокопуда сірого, дрозда чорного, чикотня, синицю велику, гаїчку болотяну, горобців хатнього та польового, снігура, вівсянку звичайну, зеленяка, щиглика. З них 2 види занесені до Червоної книги України це – сорокопуд сірий та чернь червонодзьоба. Найчастіше вдалося зафіксувати горобців, снігурів, вівсянок, синиць великих, сорок та чикотнів. Всі ці птахи є типовими представниками зимової фауни Рівненської області.

         Призерами ІІ етапу конкурсу «ФОТОПОЛЮВАННЯ» стали:

І МІСЦЕ - Шупрудько Кирило, с. Карпилівка (Рокитнівської селищної громади) Сарненського району .

ІІ МІСЦЕ – Пархомчук Оксана, с. Кам’яне-Случанське Сарненського району.

ІІІ МІСЦЕ - Мартинюк Марія Віталіївна, с. Карпилівка (Рокитнівської селищної громади) Сарненського району.

         Щиро дякуємо усім учасникам за участь!!!

         Призери конкурсу нагородженні цінними подарунками від організаторів конкурсу.

         Адміністрація Рівненського природного заповідника щиро дякує депутату Сарненської міської ради Олександру Васильовичу Добринському за надання цінних подарунків переможцям конкурсу.

         Цікавтесь та бережіть природу! Слідкуйте за наступними нашими конкурсами та приймайте активну участь!

 

Юлія Костецька,

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника