2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь!

 

Кожного року 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь.

Водно-болотні угіддя – це справжнє природне багатство, яке зберігає унікальні екосистеми, регулює клімат і забезпечує нас чистою водою.

На Поліссі, зокрема в Рівненському природному заповіднику окрім добре відомих озер, річок, заплав, основна кількість води зосереджена в болотах. Болота є природними фільтрами, які очищують воду, зберігають її запаси та запобігають підтопленням. Вони також відіграють ключову роль у поглинанні вуглекислого газу, допомагаючи сповільнити зміни клімату, а також є домівкою для тисячі видів тварин і рослин.

У 2025 році за пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під гаслом "Захист водно-болотних угідь для нашого спільного майбутнього".

В Україні налічується 50 водно-болотних угідь міжнародного значення. Багато цінних водних екосистем входить до складу природно-заповідних територій, зокрема на Рівненщині – Рівненський природний заповідник, який має чотири водно-болотних угіддя міжнародного значення, а саме:

• UA 1402 “Торфово — болотний масив Переброди” площею 12718 га. Цінністю масиву є те, що основну частину масиву становлять дуже обводнені, важко прохідні болота. В Україні немає жодного іншого болотного масиву такої площі, який би цілком зберіг своєрідну флору та фауну. Це один з найбільших резерватів рідкісних птахів в Україні

• UA 2274 Болотний масив Сира Погоня площею 9926 га. Болотний масив є одним із найцінніших для науки болотних масивів України, оскільки лише тут наявний унікальний горбисто — мочажинний болотний комплекс, характерний для боліт тайги.

• UA 2275 Болотний масив Сомине площею 10852 га. Болотний масив є частиною найбільшого в Україні болотного масиву Кремінне. Більшу частину угіддя займають осоково—сфагнові болота. На території розташоване також однойменне озеро Сомине з максимальною глибиною 13 м.

• UA 2281 Біле озеро та болото Коза-Березина площею 8036,5 га. Підтримують гідрологічний режим у межиріччі Прип'яті, Стоходу та Стиру. Болото Коза та мала річка Березина є реліктовою долиною, якою стікали води під час танення льодовика. Тут представлені всі основні типи болотної рослинності, притаманні болотам Полісся. Важливою складовою угіддя є також карстового погодження озеро Біле з максимальною глибиною 26 м.

Захист водно-болотних угідь – це не лише обов’язок екологів, а й справа кожного з нас. Зменшуючи вплив людської діяльності, відновлюючи пошкоджені території та розвиваючи екологічну свідомість, ми можемо зберегти ці важливі екосистеми для майбутніх поколінь.

Давайте цінувати водно-болотні угіддя, захищати їх, і надихати колег, друзів, учнів та інших співвітчизників на дії на захист природи та країни.

                                                                                                                                       ПІДГОТУВАЛА:

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

                                                                                                                                                    Тетяна Симончук

 

Спостереження за птахами – захопливе заняття

         Наближається важлива екологічна подія - Великий зимовий облік птахів, який традиційно проводять щороку в останні вихідні січня.  Метою заходів є привернення уваги громадськості до проблем пернатих, що зимують поруч з нашими домівками.

         Традиція обліковувати птахів народилася в 1900 році у США, коли редактор орнітологічного журналу Френк Чепмен запропонував новий спосіб Різдвяного полювання: вийти з біноклем в руках замість зброї. За його закликом 26 осіб вперше провели цей день разом з пташками, спостерігаючи за ними та вивчаючи їх, радіючи їхньому польоту та свободі. З цього часу обліковування птахів у Різдвяні дні поширилося.

         Щороку зростає кількість людей і в Україні, які цікавляться птахами й прагнуть їм допомогти. Люди намагаються відволіктися від проблем, побуту спостерігаючи за природою. Особливо під час війни це дуже актуально.

         Спостереження за птахами — захопливе заняття, що підвищує обізнаність і розуміння процесів, які відбуваються в дикій природі. Навичок спостережень за птахами та визначення видів у природі набути нескладно. Птахи є представниками найбільш чисельної групи тварин, невід’ємною частиною багатьох екосистем. Вони захоплюють нас своїм різноманітним забарвленням, милозвучними піснями й характером польоту. Спостерігаючи за птахами, можна багато чого дізнатись про їх життя та поведінку, поглибити свої знання про їх видове різноманіття, відволіктися від проблем та просто озернутися навколо.

 А також, поспостерігавши за птахами, використовуючи фотокамеру, можна прийняти участь у конкурсі «Фотополювання за зимовими птахами 2025» від Рівненського природного заповідника (умови конкурсу дивіться в попередньому номері газети, або на сторінці Рівненського природного заповідника в мережі Фейсбук).

         Спостерігайте за птахами, цікавтеся природою та процесами, що відбуваються в ній. Адже, в наш не легкий час це може слугувати як панацея.

 

Юлія Костецька,

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

 

«Хвойні дерева: прикрашають ліс, а не смітник»

Зима приносить чарівний дух свят, а ялинка – один із головних символів Нового року та Різдва. Однак за цією красою ховається значна шкода для природи. Щороку в Україні напередодні свят вирубують мільйони хвойних дерев, щоб вони кілька тижнів прикрашали наші домівки, а після новорічних свят вони опиняються на звалищах.

Вирубування хвойних дерев мають катастрофічні наслідки для екосистем:

• Втрата природного багатства

Лісові насадження є "легенями" нашої планети. Хвойні дерева очищають повітря, затримують вуглекислий газ і створюють сприятливе середовище для життя багатьох видів тварин. Кожна вирубана ялинка чи сосна – це шкода для екосистеми, яка потребує десятиліть для відновлення.

• Шкода для тварин

Ліс – це домівка для багатьох видів тварин. З кожними вирубаними хвойними деревами ми позбавляємо їх природного середовища існування, що призводить до скорочення чисельності видів.

• Вплив на клімат

Ліси відіграють важливу роль у боротьбі зі змінами клімату. Масова вирубка хвойних дерев знижує здатність природи боротися із забрудненням та перегрівом атмосфери.

• Короткочасна користь, довготривала шкода

Зрубане дерево тішить око лише кілька тижнів, після чого його викидають. Утилізація тисячі хвойних дерев створює додаткові відходи.

Сьогодні кожен із нас може долучитися до збереження природи, обравши одну з альтернатив:

• Штучна ялинка або сосна.

Це чудове рішення, яке дозволяє використовувати ялинку протягом багатьох років. Вона буває різної висоти, кольорів та дизайну.

• Створюйте власноруч святкові прикраси.

Замість традиційної ялинки спробуйте зробити декоративне дерево з підручних матеріалів: картону, тканини, гілок, стрічок чи навіть книг. Такі вироби стануть не лише символом свята, а й вашою особистою творчістю.

• Прикрашайте вже зростаючі дерева.

Якщо ви живете в приватному будинку чи поблизу парків, прикрасьте живу ялинку на вулиці. Це створить святкову атмосферу без шкоди природі.

• Ялинка в горщику.

Придбайте ялинку в горщику. Після свят її можна висадити у відкритий ґрунт, тим самим подарувавши дереву друге життя.

• Штучно створені плантації новорічних ялинок.

Кожен може придбати хвойні дерева на спеціально створених плантаціях у лісогосподарських підприємствах, де кожне деревце має спеціальний дозвіл – захисну бирку зі штрих-кодом, що містить інформацію про їх походження, для електронного обліку. Це унеможливлює обіг дерев, злочинно зрубаних браконьєрами.

Напередодні новорічних свят державна охорона ПЗФ Рівненського природного заповідника нагадують про штрафи та покарання, що загрожують порушникам. Відповідно до законодавства України, правопорушення які були здійсненні на території природно-заповідного фонду, а в нашому випадку скоєння незаконної рубки хвойних дерев у заповіднику передбачена кримінальна та матеріальна відповідальність. Кримінальна відповідальність передбачена ст. 246 ККУ, матеріальна законом України «Про природно-заповідний фонд України» та постановою КМУ №575 від 10.05.2022р..

Зокрема, якщо це відбувається в грудні-січні, то за одне хвойне дерево, діаметр якого біля шийки кореня становить до 10 см., треба буде додатково відшкодувати враховуючи індексацію 7157 грн. Якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки, то порушнику чи групі осіб загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 7 років.

Українці, які ставлять на свята у себе вдома живі ялинки, після закінчення святкування завжди думають, як позбутися дерев. Тому нерідко можна побачити хвойні красуні у сміттєвих баках, хоча це суворо заборонено. Що ж робити?

Як можна утилізувати новорічну ялинку:

• Можете знайти котельню, яка працює на деревних відходах, та відвезти туди. Так гори сміття не будуть накопичуватися поряд з будинком у дворі.

• Хвойні дерева, які мають багато хвої та гілок, можна відвезти до ферми чи зоопарку. Вони стануть не лише натуральним кормом, але й будуть корисними для деяких тварин, а птахам слугуватимуть підстилкою.

Хвойна тирса підійде для підживлення саду та городу. А якщо подрібнити її до стану трісок, то можна підсипати нею кущі і рослини. Вона стане чудовим захистом від ерозії ґрунту.

Ми закликаємо кожного долучитися до збереження природи. Обираючи альтернативи зрубаним хвойним деревам, ви робите внесок у захист довкілля та зберігаєте різдвяно-новорічний настрій для майбутніх поколінь. Пам’ятайте, природа – це наш дім, і ми повинні її берегти!

Підготували

Тетяна Симончук

Фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

Сергій Кирилович

Начальник відділу ДО ПЗФ

Рівненського природного заповідника

Використане фото з інтернет джерел

  Засідання НТР

    15 жовтня у змішаному форматі відбулося чергове засідання Науково-технічної ради Рівненського природного заповідника.

Під час засідання вдалося обговорити ряд питань, зокрема:

- Внесення змін до складу НТР Рівненського ПЗ (доповідач: секретар Науково-технічної ради Lidiia Bachuk)

- Звіт щодо виконання попередніх рішень НТР (доповідач: заступник директора з наукової роботи, Mikhaylo Franchuk )

- Про стан справ щодо ревізії флори та фауни масиву Переброди Рівненського ПЗ за 2024 рік (доповідач: заступник директора з наукової роботи, Mikhaylo Franchuk)

- Про стан справ щодо підготовки конференції з нагоди 25-річчя установи (доповідач: заступник директора з наукової роботи, Mikhaylo Franchuk)

- Погодження проекту наукового обґрунтування з відновлення гідрологічного режиму масивів Сомине та Сира Погоня Рівненського ПЗ. (доповідач: доцент кафедри землеустрою, кадастру моніторингу земель та геоінформатики Національний університет водного господарства та природокористування, к.т.н. Корбутяк В.М.; співдоповідач: заступник директора з наукової роботи, Mikhaylo Franchuk).

Також на засіданні професор кафедри екології, географії та туризму Рівненського державного гуманітарного університету, к.г.н., доцент Мартинюк В.О. представив проміжні результати досліджень озера Сомине Рівненського ПЗ.

 

Бережімо  пташиний символ Полісся!

Щороку в другу неділю вересня планета відзначає Всесвітній день журавля. Цьогоріч свято припадає на 8 вересня.

Вперше Всесвітній день журавля відзначили в Сполучених Штатах Америки ще у 2002 році. Вчені-екологи робили все можливе та неможливе, щоб зберегти один з видів американського журавля, який знаходився під загрозою зникнення. Вони підкладали його яйця до гнізд інших птахів, що гніздувалися у затишних та безпечних місцях. Дата, коли було врятовано виводок американських журавлів, стала значущим екологічним святом.

Журавель птах відомий, його легко помітити й відрізнити під час осінніх перельотів. Мігруючи, зграя вишиковується характерним клином, сповіщаючи про себе голосним курликанням.

В Україні з вересня також можна побачити перші зграї журавлів. Біль шість українських птахів летять до Туреччини, Ізраїлю та країн Африки. У багатьох народів він є символом вірності, щастя, довгого життя. Наразі журавель – національний символ багатьох країн, зокрема нашого рідного Полісся. Його гордий силует красується на емблемах декількох авіакомпаній, природоохоронних територій, зокрема Рівненського природного заповідника.

Перші предки цих красенів з'явилися ще за часів динозаврів, приблизно 40-60 мільйонів років тому. Популяція журавлів широко поширена в усьому світі, за винятком лише Антарктиди й Південної Америки. На сьогодні у світі налічують майже 15 їх видів. В Україні гніздиться 2 види: журавель сірий і журавель степовий. Обидва занесені в Червону книгу України. На Поліссі, у тому числі й у Рівненському природному заповіднику, гніздиться журавель сірий, обираючи сильно зволоженні луки та заболоченні території, в заплавах рік і на берегах озер, де по сусідству розміщенні зарості вільхи. Живляться журавлі сірі переважно рослинною їжею: зелені частини рослин, насіння злаків, ягоди брусниці, журавлини. Також вони поїдають: комах, молюсків, жаб, змій, ящірок, тощо.

З кожним роком чисельність цих пернатих стрімко зменшуються. Така тенденція спостерігається у зв’язку з руйнуванням природних осередків мешкання журавлів – вирубуються ліси, висихають болота, а також  браконьєрство, використання яєць людиною. Окрім цього поля забруднюються пестицидами, що також негативно впливає на цих птахів.

   Тому,  в Всесвітній день журавля в різних містах світу проводяться акції, фестивалі та безліч різноманітних заходів на захист цих тварин. Вчені-орнітологи проводять цікаві лекції, на яких розповідають про особливості життя та повадки цих птахів.

Цікаві факти про журавлів

·         Ноги у цих птахів мають особливу форму (відсутній довгий задній палець), тому вони не можуть триматися на гілках. Його мають лише вінценосні журавлі, що мешкають на африканському континенті.

·         Це найвищі в світі птахи, що літають. Так, дорослі особини австралійських журавлів мають зріст 160-170 см та розмах крил до 2 метрів. Представники цього виду мають вагу в 6-7 кг.

·         Журавлі мають один недолік – після закінчення гніздування вони починають дуже линяти. За цей час втрачають 70% пір’я, через що не можуть літати. В цей період вони стають легкою здобиччю для хижих тварин.

·         Журавлі перебувають в моногамних стосунках, тобто вони знаходять одного супутника на все життя. Хоча трапляється і таке, що журавлі починають нові стосунки. 

·         Гніздяться ці птахи поряд з водою. Деякі різновиди журавлів створюють гнізда на деревах. У великих гніздах самка відкладає не більше двох яєць.

·         Яйця висиджують самець із самкою по черзі. Від відкладення яєць до вилуплення пташенят проходить щонайменше три, а в деяких випадках і п’ять тижнів. Все залежить від різновиду журавлів. Пташенята покидають гніздо через 5-7 днів після вилуплення. Однак з батьками живуть до 3-х місяців.

Зважаючи на загрози й усвідомлюючи важливу роль цих червонокнижних птахів, нам необхідно берегти місця їх існування.

 

 

Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти

 Рівненського природного заповідника

 

 

                   НІ спалюванню сухої рослинності та опалого листя!!!

 Підвищена температура повітря та бездощова погода різко підвищують рівень пожежної небезпеки, зростає ймовірність займань лісових насаджень, рослинності на болотах, торфовищ, полях тощо. Виникнення масових пожеж при таких умовах високо імовірне, та ще й значна частина пожеж стається саме через людський фактор. Адже, з наближенням осені люди масово спалюють суху траву та опале листя після польових робіт. Як наслідок завдають  непоправної шкоди не тільки довкіллю, а і самим собі.

При згорянні сухої рослинності виділяються небезпечні речовини, що стають причиною поширення ракових захворювань, хвороб легень, різного роду алергій та інше.

 Випалювання стерні, сухої рослинності призводить до знищення місць перебування тварин, усього видового складу тваринного та рослинного світу. Багато тварин, птахів гинуть або змушені мігрувати в інші місця, порушуючи природний баланс.

Спалювання сухої рослинності знищує мікрофлору ґрунтів, погіршує структуру та збіднює їх; призводить до посилення процесів водної та вітрової ерозії земель, що призводить до деградації ґрунтів та інших негативних наслідків; може призвести до пожеж у лісосмугах та лісах, завдаючи великої шкоди природному середовищу.

      Суха трава - це безцінне середовище існування для живих організмів створене самою природою. Кожен акт підпалу - це є злочин проти тендітного світу природи.

Підпал сухої трави та знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем карається законом у вигляді притягнення до адміністративної або відповідальності.

                      Закликаємо усіх не палити суху рослинність та опале листя, а компостувати! Для цього необхідно викопати яму та помістити  туди пошарово опале листя, суху траву та інші органічні відходи. Раз у декілька тижнів компост потрібно зволожувати й розпушувати, щоб пришвидшити процеси гниття. Зазвичай компост «достигає» за 3-6 місяців після того, як почали з ним роботу. В результаті ви отримаєте якісне, органічне добриво, що дозволить  зберегти природне середовище, забезпечити родючість ґрунтів та захистити наше з вами здоров'я! 

Будьте екологічно свідомими!

                                                                                                                               

                                                                                                                  Юлія Костецька
                                                                                              фахівець з екологічної освіти 

                                                                               Рівненського природного заповідника