Красу й неповторність Прип’ятського Полісся буде збережено в межах транскордонного біосферного резервату

Створення біосферного резервату несе переваги для громад і природи

22 січня 2020, Сарни, громадське обговорення створення транскордонного біосферного резервату (ТБР) «Прип’ятське Полісся» відбулося за участі зацікавлених сторін району та представників Українського товариства охорони птахів у рамках міжнародного проєкту «Полісся — дика природа без кордонів».

Рішення про створення транскордонного українсько-білоруського біосферного резервату було підтримане першим і другим Форумами регіонів України та Білорусі (2018-2019), а подальшу роботу над втіленням рішення взяв на себе проєкт «Полісся — дика природа без кордонів». До української частини ТБР увійдуть прикордонні з Білоруссю природні екосистеми у Житомирській (Овруцький, Олевський, Коростенський р-ни), Рівненській (Сарненський, Рокитнівський, Володимирецький, Дубровицький та Зарічненський р-ни) і Волинській (Любешівський та Ратнівський р-ни) областях. Загальна площа української частини ТБР за попередніми оцінками становитиме 757 тис. га.

Біосферний резерват - що це?

Рамсарське угіддя Сомине у Рівненському природному заповіднику

  Нещодавно в мережі з'явилася інформація про те, що Сарненщина стане частиною біосферного резервату ЮНЕСКО «Прип'ятське Полісся». Якщо вас цікавлять питання: що таке біосферний резерват, для чого його створюють, чим біосферний резерват відрізняється від інших природоохоронних територій, то наступна інформація для вас.

Біосферний резерват – це територія, на яку поширюється міжнародна програма охорони навколишнього середовища ЮНЕСКО «Людина і біосфера», спрямована на забезпечення збалансованих відносин між людиною і природою. Біосферні резервати створюють для збереження біологічного різноманіття та можливості відслідковування змін у навколишньому середовищі в планетарному масштабі.

Біосферний резерват виконує три основні функції, що доповнюють одна одну:

1. Охоронна — резерват забезпечує збереження ландшафтів, екосистем, видового і генетичного біорізноманіття;
2. Розвиткова — резерват сприяє соціальному, культурному та екологічному сталому розвитку регіону;
3. Матеріально-технічного забезпечення — резерват допомагає вирішувати завдання сталого розвитку на місцевому, державному та світовому рівні за допомогою реалізації проектів, навчання, досліджень та поширення важливої інформації.

Порівняно з іншими об'єктами природо-заповідного фонду біосферний резерват має більшу площу, чітке зонування, включає типові природні ділянки і особливо цінні природні зони, а також ландшафти з традиційним землекористуванням і змінені або деградовані екосистеми, які можна відновити до природного стану, виконує завдання з охорони довкілля узгоджені з соціально-культурними умовами життя місцевого населення.

Територію біосферного резервату поділяють на три зони, що відрізняються за ступенем заповідності та функціями:

1. ЗАПОВІДНА ЗОНА, або ЯДРО РЕЗЕРВАТУ- це унікальні куточки природи. Ця зона призначена для забезпечення довгострокового збереження цілісного природного комплексу і складає 10 – 20 % площі резервату.

• Заборонено будь-яку господарську діяльність.
• Дозволено наукову діяльність, відвідування лише у наукових і еколого-освітніх цілях. 

2. БУФЕРНА ЗОНА оточує заповідне ядро і виконує функцію буфера. Забезпечує відновлення екосистем завдяки проведенню досліджень сталого та ефективного використання природних ресурсів.

• Заборонено: рубки лісу, промислове рибальство та мисливство, інші види користування природними об’єктами, що можуть негативно вплинути на стан довкілля, будівництво шкідливих об’єктів (ГЕС, ферм, заводів тощо). 
• Дозволено: еколого-освітні заходи, відпочинок, туризм, рекреація.

3. ТРАНЗИТНА ЗОНА призначена для взаємодії та узгодження інтересів місцевих громад, природоохоронних, наукових, освітніх закладів, суб’єктів господарювання та інших користувачів щодо розвитку та використання природно-ресурсного потенціалу даної території з метою забезпечення інтересів громадян, що проживають і працюють на цій території.

• Заборонено: полювання, будівництво шкідливих об’єктів (ГЕС, ферм, заводів тощо), господарська діяльність з використанням шкідливих для природного середовища методів.
• Дозволено: відпочинок, туризм, сінокосіння, збір грибів і ягід, пасічництво, любительське та промислове рибальство, лісогосподарська діяльність, зокрема і рубки, вирощування екологічно чистої сільськогосподарської продукції, виготовлення традиційної та ексклюзивної продукції,  будівництво котеджів, інша забудова (якщо відповідає меті та завданням резервату).

У такому форматі біосферний резерват слугує одночасно збереженню унікальної природи та самобутнього населення регіону. Він забезпечує відновлення екологічного балансу, дозволяє розвивати органічне землеробство, туризм, займатися успішною господарською діяльністю. Для місцевих громад – це прогнозоване стале і добре забезпечене майбутнє.

Біосферний резерват “Прип'ятське полісся” буде створено в рамках проекту "Полісся – дика природа без кордонів", який впроваджує Українське товариство охорони птахів у партнерстві з Франкфуртським зоологічним товариством за підтримки Програми вразливих ландшафтів (Endangared Landscapes Prgramme)  і фінансується фундацією "Аркадія - благодійний фонд Пітера Болдвіна та Лісбет Раузин"

підготувала Юлія Костецька
фахівець з екоосвіти

Рівненського природного заповідника

за матеріалами УТОП

Для підтримки

Міжнародного зимового обліку

птахів населених пунктів,

що 2020 року відбудеться 25-26 січня,

Рівненський природний заповідник

оголошує фотоконкурс

«Фотополювання за зимовими птахами»

Для участі в конкурсі необхідно впродовж трьох тижнів,         з 20 січня до 14 лютого 2020 р. зробити фото зимуючих птахів на території Рівненської області та надіслати їх на електронну адресу Рівненського природного заповідника (ekoosvitarpz@ukr.net) або на сторінку заповідника у Фейсбук.

                        Інші умови:

-          Фотографія птаха повинна бути достатньої якості, щоб було зрозуміло який вид птаха там зображений;

-          Кожне фото повинне містити дату та місце зйомки;

-          Кожне фото повинне містити дані про автора: ПІБ, вік, контактний телефон/адресу; для учнів – навчальний заклад;

-          Вік учасників не обмежений.

-          Кількість фото від одного учасника не обмежена

До конкурсу не допускатимуться роботи свійських, одомашнених птахів, птахів, що утримуються в неволі, а також роботи без дотримання вимог фотоконкурсу.

→        Найцікавіші роботи будуть відзначені заохочувальними подарунками.

→        Додатково буде відзначений учасник, який сфотографує в період конкурсу найбільшу кількість видів птахів.

Тож долучайтеся, а ми з нетерпінням чекаємо на ваші роботи!!!

Роботи прийматимуться до 14 лютого 2020 р. включно.

e-mail: ekoosvitarpz@ukr.net            

 Ми на Facebook: https://www.facebook.com/RivneReserve

тел./факс:(03655) 3-47-63;                                                  

 Наш сайт: https://rivnenskyipz.blogspot.com/

І знову чути в небі журавлів!

         Наступила осінь. Перелітні птахи збираються у вирій. Не виключенням є і регіональний символ року – журавель, оголошений Рівненським природним заповідником. На початку вересня у всьому світі відзначають Всесвітній день журавля. Мабуть не даремно, це свято відзначають саме восени, тому що, погожими осінніми днями ми часто в небі чуємо безліч журавлинних звуків, за допомогою яких вони попереджують про небезпеку, збираються у зграї або привертають увагу.

         Уперше День журавля відзначили в 2002 році в США. Свято покликане привернути увагу всього світу до загрози зникнення цих птахів.

         Журавель – птах відомий. Про журавлиний клин знають навіть ті, хто ніколи його не бачив. У казках, прислів’ях, легендах, піснях часто згадується журавель. У багатьох народів цей птах – символ вірності, щастя, довгого життя.

         Зараз в світі налічують близько 15 видів журавлів. Деякі із них занесені до Червоної книги. Зникнення журавлів пов’язане з тим, що раніше птах був об’єктом промислу. Нажаль, незважаючи на протести міжнародної природоохоронної і орнітологічної громадськості, в деяких країнах ,наприклад, в Афганістані та Пакистані, досі збереглися традиції полювання на журавлів.

         В Україні гніздиться 2 види — журавель сірий (біля 700 пар) та журавель степовий (200–250 пар). Обидва види занесені до Червоної книги України. Журавель сірий гніздиться переважно у болотистих районах Полісся. Це великий довгоногий птах, з довгою шиєю, прямим сильним дзьобом. Зимують сірі журавлі у Північній та Східній Африці та Південній Азії. Повертаються з вирію — на свої постійні місця гніздувань, зокрема на болотисті місця, зарослі очеретом.

         Безпідставне турбування птахів людиною, зменшення площі боліт внаслідок осушування, є причиною катастрофічного падіння чисельності сірого журавля в Україні.

         Захисники цих птахів щорічно проводять їх облік, спостерігаючи за їх міграцією,– це роблять, до речі, в період святкування Дня журавля.

         Тож бережімо цих чудових птахів, хай їхня кількість лише примножується!

Цікаві факти про журавлів:

·         за один день журавель здатен пролетіти до 800 км;

·         журавлів природа наділила довгим життям. Відомий випадок, коли білий журавель прожив у неволі 83 роки, при чому у 78 років ще вивів потомство. Тому немає нічого дивного, що у японській міфології журавель є символом довголіття;

·         найрідкісніший представник свого сімейства – американський журавель У 1941 році у всьому світі залишалося всього 15 цих птахів, але у наш час їх популяція вже нараховує близько 150 голів;

·         під час висиджування яєць журавлі схожі на пернатих чудовиськ: вони обмащуються мулом та болотом, щоб стати непомітними серед сіро-зелених трав. І це попри природну охайність: зазвичай птахи люблять довго й ретельно чистити своє пір’я. Маскуються не лише батьки — птахи, а й їхні яйця: зеленуватий камуфляж у руду плямку робить їх менш помітними для хижого ока;

·         навколо дзьоба у журавля розміщені терморецептори, що дозволяють виявити, який бік яйця недостатньо зігрітий. Яйця можуть багато годин залишатися у гнізді без нагляду, оскільки ембріони дуже стійкі до холоду і в очікуванні тепла можуть впадати в заціпеніння;

·         до страв журавель не примхливий: упіймав жабку чи рибку — ось і обід, узрів ягідку чи листочок — на «десерт». Чого по сезону вдосталь, тим і харчується. Поле з недбало зібраним урожаєм для птаха, як скатертина – самобранка: горох, овес, пшениця — все йому до смаку;

·         трубне курликання журавлів чутно за кілька кілометрів. У цих птахів трахея дуже довга і біля кілю грудної кістки утворює петлю, яка слугує резонатором, посилюючи голос у багато разів;

·         у журавлиній мові багато різноманітних звуків. Гучний і різкий крик, чутний на відстані п’яти кілометрів, попереджує про небезпеку. А голосне «кр-р-р» означає: «Небезпека поруч. Негайно злітаємо!». Протяжне «кру-у-у» в осінньому небі — сигнал, який подається перед зльотом усієї зграї. Під час польоту птахи теж перемовляються

·         стрибок і пірует у повітрі, біг зигзагами, граціозний уклін — це вміє кожен журавель. Вважається, що мовою танців він обирає собі пару. Однак, птахи танцюють не лише для того, щоб сподобатися обранцеві. Кожен рух означає певну емоцію: задоволення, неспокій, збудження. Така мова дуже виразна і зрозуміла журавлям так само, як і їхні звуки;

·         з трави, гілок та моху журавлі будують чимале гніздо. Оточене водою у заростях осоки та очерету журавлине гніздо заховане від ворогів: ведмедів, вовків та лисиць;

·         перші пращури думали, що перелітні птахи зимують на чарівному небесному острові Вирій. Ми ж з вами знаємо, що мандрують вони до теплих південних земель. Летять журавлі на висоті до півтора кілометра, у потоках теплого повітря, що підіймається від землі. А якщо летіти доводиться проти вітру, журавлина зграя стає клином – так легше торувати повітряний бар’єр;

·         журавель став національним символом багатьох країн, а його гордий силует красується на емблемах кількох авіакомпаній, а також зображений і на емблемі Рівненського природного заповідника.

Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти

Рівненський природний заповідник

запрошує в гості!

Тиждень знайомства із Рівненським природним заповідником цьогоріч триватиме з 21 по 26 жовтня.

На Вас чекає:

ü Екскурсія музеєм природи;

ü Перегляд документальних фільмів про тваринний та рослинний світ Рівненського природного заповідника;

ü Ілюстрація фотовиставки «Журавель та журавлина» та цікава інформація про них, виставка найкращих робіт переможців конкурсу малюнків «Журавель та журавлина –унікальні скарби болота» .

ü Ви матимете можливість дізнатися про методи дослідження та специфіку роботи фахівців науково-дослідного відділу.

ü А також вікторини та ігри природничої тематики.

Отож, запрошуємо всіх охочих до нас у гості!

Чекаємо Ваших дзвінків для попередньої домовленості за номерами телефонів: 0968144126, 0988335360, 0730634410.

Рівненська область, м. Сарни, урочище Розвилка.

Захід безкоштовний!

Відділ пропаганди та екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

Тиждень з 16 по 22 вересня присвячений поширенню правдивої інформації про кажанів

     Кажани - дуже загадкові тварини, оповиті міфами і легендами.
  Сьогодні Юлія Журавчак разом із Тетяною Симончук провела чудовий день з третьокласниками Сарненської школи N 5.    Діти кажуть, що кажани страшні і цікаві. І знають про них дуже багато різних речей. Разом із тим, що кажани нічні тварини, сплять догори ногами, їдять комах, але можуть їсти фрукти і навіть кров, знають також про ехолокацію. А деякі особливо спостережливі бачили навіть колонію в бабусі на горищі або літаючих кажанчиків у сутінках. Навіть звернули увагу, що в бабусі в селі кажанів якось більше ніж у місті.  Школярі молодших класів, то найвдячніша аудиторія, бо вони уважно слухають, задають мільйон питань і діляться різними цікавими спостереженнями.
    Окрім теорії ми займалися і практикою: робили орігамі "Кажанчик" і розмальовували.Здається, було весело.
    Всього залучено 110 учасників.
 Дякуємо колективу школи, а особливо керівникам усієї паралелі третіх класів за запрошення і співпрацю.

Нач.відділу екопросвіти

Рівненського ПЗ

Юлія Журавчак

Лісівничий тиждень разом з Рівненським природним заповідником

        Не секрет, що ліси відіграють величезну роль в нашому житті: вони запобігають повеням, посухам, протидіють ерозіям та зсувам ґрунту; ліси ведуть запеклу боротьбу із шкідниками, охолоджують міста; ліси очищують повітря і допомагають у боротьбі зі збудниками хвороб. Це точно не всі екосистемні послуги, що надають ліси, але чи не досить цього для констатування того факту, що ліси – це круто?

       З нагоди професійного свята – Дня працівника лісу – протягом 9-15 вересня 2019 року, у рамках Лісівничого тижня, в Рівненському природному заповіднику відбулися низка заходів для привернення уваги суспільства до проблем лісового та мисливського господарства.

Так, головний лісничий заповідника у своєму інтерв’ю у рамках передачі «Природа і Людина», що на хвилі радіо Полісся, 106,6 фм. розповів про важливість, унікальність та залежність людини від лісів. Пояснив, яка найгірша небезпека може чекати на ліс через людську недбалість та закликав всіх поважати рідну природу.

      Сарненська центральна бібліотека, разом з учнями 8 класу Сарненської ЗОШ І-ІІІ ст. радо прослухали лекцію-презентацію «Ліси – окраса полісся», та мали можливість ознайомитися з фотовиставкою «Ліс та його мешканці». Інформація викликала в учнів купу питань та суперечностей. Зустріч вийшла дуже інформативна та дискусійна.

         У візит-центрі, що у Північному лісництві Рівненського ПЗ, також відбулася зустріч із учнями КЗ «Перебродівський НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.». Учні радо прослухали про важливість лісів, та необхідну професію лісівника, а ще зіграли у інтерактивні ігри, щоб підсумувати почуте. На заключення – переглянули повчальний мультфільм. Зустріч на тому не закінчилася, адже діти віршами та квітами вітали працівників заповідника, бо більшість наших працівників теж лісівники.

Всього залучено 150 учасників.

Фахівець екопросвіти

Рівненського ПЗ

Вікторія Ніколайчук

Полісся - дика природа без кордонів. Збереження одного з найбільших у Європі природних регіонів.

         В рамках проекту «Полісся - дика природа без кордонів. Збереження одного з найбільших у Європі природних регіонів» протягом серпня сумісно із науковцями Інституту екології Карпат НАНУ та Державного природознавчого музею НАНУ були здійснені ботанічні обстеження південної частини масиву Сира Погоня та західної частини Білоозерського масиву, в тому числі прилеглих територій, що включені до потенційних на розширення Рівненського ПЗ. 

     Під час обстеження вдалося виявити локалітети значної кількості раритетних видів, а саме: ситник бульбастий (Juncus bulbosus), комоничок зігнутий (Succisella inflexa), пухирник середній ( Utricularia intermedia), пухирник малий (U. minor), шейхцерія болотна (Scheuchzeria palustris), росичка середня (Drosera intermedia), росичка круглолиста (D. rotundifolia), козельці українські (Tragopogon ucrainicus), плаун річний (Lycopodium annotinum), сальвінія плаваюча (Salvinia natans), ринхоспора біла (Rhynchospora alba), смілка литовська (Silene lithuanica), верба лапландська (Salix lapponum), гвоздика несправжньовідстовбурчена (Dianthus pseudosquarrosus).

Фото: І. Данилик, М. Юсковець

Екохвилинки в молодшому шкільному віці

Школа є важливим джерелом для природоохоронного виховання. Більшість екологічних занять, акцій, конкурсів спрямовані на середню і старшу школу, а найменші школярі часто залишаються поза увагою, хоча саме в їхньому віці дуже важливо формувати екологічний світогляд та шанобливе ставлення до природи. Крім того, зацікавленість дітей заповідником  є хорошим підґрунтям для доброго відношення дорослих до нього.

Під час екскурсій чи інших заходів ми помічаємо практично повне незнання природи власного краю. І це зрозуміло, бо у книжках і, особливо, у телепередачах домінує природа далеких земель. Малечі мало хто може показати нашого звичайнісінького зайця чи лисицю, сліди видри чи бобра. Сказати: «Ось співає зяблик, а це – співочий дрізд»… Зате слонів, левів, та кенгуру повно у будь-яких передачах про природу. Інколи діти питають, а де в Рівненському природному заповіднику можна побачити ведмедів та тигрів. Усе це створює  враження, що справжня природа – десь там, в Африці, а у нас – лише так собі, щось не варте уваги і бережливого відношення. Через це вони інколи виявляють байдужість до краси навколишньої природи. Доводиться навіть стикатися з незрозумілою на перший погляд дитячою жорстокістю до рослин і дрібних тварин (ламають гілки дерев, зривають листя, квіти, мучать кошенят, цуценят та ін.). Систематизувати й поглибити такі уявлення, пояснити учням, що природа – наш дім, що її треба оберігати, любити, вчитися її чути і бачити не тільки очима, але й серцем, ніколи не  робити їй зла. Саме для цього і була розроблена програма “Екохвилинки” для учнів молодших класів. Такі щотижневі заняття проводяться співробітником заповідника у  початкових  класах  Сарненської ЗОШ №4 м. Сарни, Навчальний-опорний заклад Люхчанський ліцей та група короткотривалого перебування ДНЗ «Малятко» с. Люхча. Проведення занять здійснюється в ігровій формі, із залученням дітей до різних видів творчої та практичної екологічно значущої діяльності (екскурсії, уявні подорожі, конференції, конкурси, вікторини, перегляд відеофільмів, спостереження в природі, практичні корисні справи, проведення екологічних ігор, змагань ). На екохвилинках у цікавій та доступній формі діти ознайомлюються з елементарними правилами поведінки в природі, розкривають свої здібності, мають можливість висловити своє бачення теми. Щоразу діти дізнаються щось нове, важливе для них, і тому з задоволенням відвідують ці заняття.

Ми вдячні адміністрації навчальних закладів за те, що маємо змогу два роки поспіль проводити  щотижневі заняття для молодших школярів.

 Ми вже готуємося до нового навчального року і з нетерпінням чекаємо нових зустрічей.

Фахівець з екологічної освіти

 Рівненського природного заповідника

Тетяна Симончук

ВЖЕ ВДЕВ’ЯТЕ У ЮННАТІВ ТРАДИЦІЯ НЕПОРУШНА

Традиційно, на теренах озера Біле, що на Володимиреччині, проходить обласна навчально-польова експедиція учнівської молоді ЮНЕКО. Захід відбувається за підтримки управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації, Рівненської обласної ради, Рівненського природного заповідника. На наші питання люб’язно погодилася відповісти Сніжана Дужук, керівник гуртків комунального закладу „Станція юних натуралістів” Рівненської обласної ради, що вже дев’ятий рік бере безпосередню участь та є координатором цієї експедиції.