Всесвітній день журавля

Щороку у другу неділю вересня люди відзначають Всесвітній день журавля.

Вперше День журавля відзначили у 2002 році у США. Вболіваючи за спасіння зникаючого виду американського журавля, вчені-екологи підкладали його яйця у гнізда журавлів інших видів, які відправлялись на гніздування у безпечні місця. День, коли на гніздування відправився цілий виводок врятованих птахів, було оголошено новим екологічним святом, а журавель став символом організацій, які охороняють природу. Власне свято у різних країнах супроводжується фестивалями, акціями, конкурсами та фотовиставками, присвяченими журавлям. Свято покликане привернути увагу всього світу до загрози зникнення цих птахів.

Журавлі – одні з найулюбленіших у народі птахів. Адже поети, письменники, композитори склали немало віршів, пісень, казок, байок, розповідей про журавлів, їх вірність, відданість один одному, оспівували сум прощання з Батьківщиною та радість зустрічі знову з рідним краєм, показували їх благородними та розумними. А багато творів про журавлів пов'язані з трагедіями життя та безсмертям людського духу з успадкуванням найкращих людських якостей кожним поколінням, що приходить на землю. Саме відліт журавлів наче символізує настання осінньої пори.

На сьогоднішній день в світі налічується 15 видів журавлів. В Україні гніздиться 2 види – журавель сірий та журавель степовий. Вони обидва занесені до Червоної книги України. Сірий журавель селиться на Поліссі в тому числі у Рівненському природному заповіднику, обираючи сильно зволожені луки і заболочені території, в заплавах рік та по берегах озер, де по сусідству розміщені зарості вільхи. Однак у пошуках харчів часто прилітає на поля та пасовища, поїдаючи журавлину, брусницю, різноманітне насіння, особливо злаки. Інколи може полювати на дрібних тварин – жаб, ящірок, змій. А журавель степовий гніздиться на ділянках без рослинності чи з розрідженим травостоєм, а саме у цілинному степу, на пасовищах, сільськогосподарських ланах та перелогах.

Природними ворогами журавлів, а особливо пташенят є лиси, собаки, вовки, кабани та великі хижі птахи, такі як орлан – білохвіст, беркут, пугач. Однак найбільших збитків популяція журавлів зазнає від людей. Вирубування лісу, осушування водно-болотних угідь, браконьєрський відстріл заради розваги чи екзотичного м'яса — дуже впливає на кількість гніздових пар і успішність розмноження цих птахів. Це призводить до падіння чисельності сірого журавля в Україні.

Журавель – птах відомий, його легко помітити і відрізнити під час осінніх перельотів. Здійснюючи переліт зграя вишиковується характерним клином, даючи про себе знати голосним курликанням. В Україні з вересня також вже можна побачити перші зграї журавлів. Більшість українських журавлів летять до Туреччини, Ізраїлю та країн Африки.

Давайте збережемо цих птахів, тому що вони є символом Полісся та Рівненського природного заповідника!

Підготувала

фахівець з екологічної освіти

Богдана Деркач

 

Журавлина – наше багатство!

       Незабаром розпочнеться період заготівлі журавлини, коли люди масово їдуть у болотні угіддя, щоб поповнити родинні бюджети.

Журавлина - смачна і корисна ягода, що володіє багатьма цінними якостями. Росте на заболочених ділянках де ґрунт покритий мохом. Це вічнозелена рослина з маленьким листям та темно-червоними, соковитими, кислими на смак ягодами. В Україні її можна зустріти у Карпатах і Закарпатті, у Рівненській, Чернігівській, Житомирській областях.

Збір журавлини

Перший і основний сезон – це вересень. В цей час ягода вже червона, але до кінця ще не дозріла. Вона тверда і пружна, а тому придатна до тривалого зберігання.

Вдруге на збір журавлини слід виходити після перших морозів. Як правило, це період пізньої осені – листопад. В цей час ягода дозріває повністю, стає більш корисною і смачною.

Третій сезон збору журавлини настає ранньою весною. Ягоди, що з’явилися із-під снігу, втрачають значну частину запасів вітаміну С, стають солодкими. Термін зберігання такої журавлини не великий.

Збирати можна не всюди

            Часто люди не звертають уваги на таблички з попередженням про те, що територія охороняється законом та з подивом дізнаються, що їм чогось не можна робити в доступних, здається місцях: лісах, біля водойм чи в болотах.

            Господарська діяльність людини змінює навколишнє середовище. Щоб від цього не постраждали цінні екосистеми, держава захищає їх певним режимом охорони. Згідно ст.16 Закону України про природно-заповідний фонд на території Рівненського природного заповідника забороняється: збір та заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння та ягід. Порушники притягуються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної, і навіть кримінальної відповідальності.

        Є правила збору журавлини. Насамперед її бажано збирати вручну, не використовуючи різноманітні технічні пристосування, що пошкоджують коріння рослини, пагони,  знижують урожайність на наступний рік. А краще збирати вранці та у вечірні години при сухій погоді і помірній температурі. На одне і те ж місце збору потрібно навідуватися через день. Зібрані ягоди необхідно прибирати подалі від сонця і в прохолодне місце. В іншому випадку вони втратять не тільки вигляд, але і смак, а також значну частину корисних речовин. Також кошик бажано прикрити тонкою тканиною або рушником

                                                           Корисні властивості

     У складі ягоди в значній кількості міститься вітамін C, тому вживання її в їжу допомагає людині краще протистояти різним захворюванням, особливо простудних.

     Рекомендується їсти журавлину і людям із захворюваннями нирок і сечовивідних шляхів. Корисні як самі ягоди, так і відвари з них, морси, соки. Це допоможе як сечогінний засіб, хто має проблеми з запалення нирок і сечовивідних шляхів, лихоманкою, і згортанням крові, гіпертонією, серцевою недостатністю.

     До всього, в її складі міститься велика кількість калію, який відповідає за міцність судин.

Ягода може нашкодити

     В основному журавлина протипоказана алергікам, які мають індивідуальну непереносимість цієї ягоди. У жодному випадку не їжте її, якщо маєте виразку або гастрит з підвищеною кислотністю.

     Стоматологи, у свою чергу, попереджають, що надмірне вживання «кислого лікаря» у їжу може негативно позначитися на емалі зубів.

 

     Отже, зрештою, що журавлина – справді цінна і корисна для нашого здоров’я дика ягода. Її позитивний вплив на людський організм і лікувальні властивості вже давно доведено. Але не забувайте, що слід збирати журавлину в дозволених місцях, не завдаючи шкоди ні собі, ні природі.

 

 

 

Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

Міжнародна ніч кажанів 

Останніми вихідними серпня в світі відзначається загальноєвропейська природоохоронна акція - Міжнародна Ніч кажанів. Ідея такого заходу зародилася в Європі з 1997 року в якій беруть участь всі країни, що є сторонами Угоди про збереження кажанів (Україна приєдналася до цієї Угоди 19 травня 1999 р.). Проведення ночі кажанів в Україні є цікавою та значною подією, оскільки фауна нараховує 28 видів кажанів. Усі види кажанів, що мешкають в Укра­їні, занесені до національної Червоної книги, а також знаходяться під охороною трьох міжнародних договорів, підписаних Україною (Угода EUROBATS, Бернська та Боннська конвенції).

Кажани – одна з найуразливіших груп ссавців, які завдяки своїй будові оволоділи мистецтвом польоту. Чотири довгих пальці сильно розвинених передніх кінцівок разом зі шкірястою перетинкою утворюють крило. Перетинка є і біля хвоста. Пальці задніх кінцівок з кігтями вільні від перетинки: ними кажани чіпляються за гілки і виступи, повисаючи вниз головою. Саме тому їх ще називають рукокрилими. Більшість їх мігрують.

Рукокрилі провадять нічний спосіб життя, їх зір пристосований тільки до темряви. Зате у кажанів чудово розвинені нюх і слух, які допомагають полювати і орієнтуватися в просторі, а також унікальна здатність до ехолокації. Ехолокація дозволяє полювати в апсолютній темряві, між гілками, дротами, антенами та численними будівлями з великою точністю.

Живуть колоніями й обирають різноманітні темні, вузькі, потаємні щілини.

За розмірами кажанів розділяють на дві великі групи. До криланів або крупних рукокрилих із розмахом крил до 180 см, що переважно живуть у тропіках, належать літаючі лисиці. І дрібні рукокрилі, або власне кажани, живуть північніше, у прохолодніших місцях. Найменший у світі має розмір 3 см і належить до виду свиноносий кажан.

Кажани зустрічаються всюди, крім полярних районів і високогір’їв. І всі вони безпечні. Виняток становлять кажани-вампіри з великими і гострими зубами, що мешкають у Латинській Америці і харчуються кров’ю дрібних гризунів, птахів, а зрідка – і домашньої худоби. Що стосується кажанів, що мешкають у Європі, їх боятися не варто. Всі вони – комахоїдні тварини.

Багато видів кажанів знаходяться на межі зникнення. Їм в основному загрожують: вирубування лісів, особливо старих і дуплистих дерев; споживацьке використання полів, пасовиськ і перетворення цих земель у голу, политу отрутами пустелю, де ніхто не хоче жити; різні затійливі людські вироби та споруди, ознаки технічного прогресу; турбування місць зимівлі кажанів. Особливо, зрізання дерев, де вже спить колонія з кількох сотень тваринок, або ж екстрений ремонт горищ і підвалів. Висмикнуті з зимівлі - можуть загинути; хвороба кажанів “синдром білого носа”.

Пам'ятайте, що ці дивні тваринки важливі для планети і наш обов'язок зробити максимум, щоб рукокрилі не постраждали й продовжили спокійне життя. Любіть та поважайте цих незвичних тваринок!

Відділ еколого-освітньої роботи 

Всесвітній день мігруючих птахів

Щороку у другу суботу травня з метою підвищення обізнаності широкої громадськості про необхідність прийняття невідкладних заходів щодо охорони перелітних птахів та безпосереднього середовища їх проживання міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день мігруючих птахів. У 2021 році Всесвітній день відзначається 8 травня. Історичною передумовою установи цього дня стала Міжнародна конвенція з охорони птахів, підписана в 1906 році. Щорічно відзначати цей день виникла зі спільної ініціативи Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннська конвенція, CMS) та Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих видів водно-болотних птахів (AEWA).

Щороку велика кількість мігруючих видів птахів перетинає моря, океани, гори та пустелі під час своїх мандрівок. Останнім часом чисельність мігруючих птахів, які здійснюють перельоти між Африкою, Близьким Сходом і Європою, значно скоротилася. Цьому посприяла різноманітна кількість факторів, а саме: погодні умови і сильні шторми. Також мігруючі птахи стикаються з загрозами, які створює їм людина. Осушення, вирубка лісів, урбанізація ландшафтів призводить до руйнування біотопів. Через це птахи позбавляються місць, де можна відпочити і знайти корм. Крім того, забруднення річок, морів, океанів, і повітря також негативно впливає на них. Щорічно від впливу пластмаси гине близько 1 мільйона птахів. Також, птахи гинуть через зіткнення з лініями електропередач, маяками, телевізійними вежами та від рук мисливців і браконьєрів.

Міграція має вирішальне значення в життєвому циклі птахів, і без цієї щорічної подорожі багато птахів не змогли б виростити своє потомство. Птахи мігрують, щоб знайти найбагатші джерела їжі, які забезпечать достатньою енергією для живлення молодих птахів. Птахи мігрують для того, щоб не було конкуренції за їжу в сезон розмножування, тому що це призвело б до вимирання.

Зважаючи на всі загрози та усвідомлюючи важливу роль мігруючих птахів, нам необхідно докласти спільні зусилля у збереження місць їх існування. Завдяки діяльності мігруючих птахів підтримується баланс екосистеми в цілому. Міграція птахів, є одним із індикаторів біорізноманіття, здоров'я екосистеми, змін клімату.

Підготувала

фахівець з екологічної освіти РПЗ

Деркач Богдана

                                           
                                                  Опитування жителів Полісся

         З метою почути думку кожного жителя Полісся команда громадської організації «Українське товариство охорони птахів» в рамках впровадження на території Українського Полісся міжнародного природоохоронного проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» розробили опитувальник ( https://forms.gle/f4hiLpgftNTHfApm6), заповнення якого дозволить експертам зрозуміти, на яких питаннях про природу, загрози її існуванню та шляхи подолання цих загроз необхідно акцентувати увагу.

Запрошуємо взяти участь в опитуванні всіх небайдужих!!!

Всесвітній день довкілля

В Україні з 1999 року День довкілля відзначається щороку в третю суботу квітня, згідно з Указом Президента від 6 серпня 1998 року. Спочатку свято було задумано на честь Стокгольмської конференції з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху. Цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) - Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом Дня довкілля.

Цьогоріч Український День навколишнього середовища (День довкілля) припадає на 17 квітня.

Завдяки широкій підтримці громадських організацій, представників органів влади, небайдужих громадян це свято стало днем активних практичних дій на захист навколишнього середовища, та є доказом того, що українське суспільство виявляє зацікавленість до розв’язання екологічних проблем та дбає про забезпечення права громадян на безпечне довкілля.

Ми всі живемо на одній планеті і забруднюючи природу ми шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Тому наводимо вам практичні поради на кожен день, як бути дружнім до довкілля:

Почніть з себе. Якщо ти хочеш зміни в майбутньому, почни з сьогодення.

Використовувати енергозберігаючі лампи. Це зекономить ваші витрати на електроенергію.

Викидати сміття в смітник. Зазвичай сміттєві баки у містах є на кожному кроці. Звісно, багато людей зараз свідомі того, щоб не смітити на вулиці, але важливо не боятися/лінуватися зробити зауваження іншим людям, які викидають сміття на вулиці.

Сортувати сміття. Окремо зібрані відходи- це не сміття, це вторинна сировина;

Цікаво знати: папір розкладається за 2-10 років, консервні бляшанки – 80 років, поліетиленові пакети – понад 200 років, пластмаса – 500 років, скло – 1 000 років.

Використовувати екоторбинку.

В супермаркетах нам упаковують все в окремі пакети, які розкладатимуться безліч років. Можна не пакувати все в окремі пакети. Або придбайте (пошийте) один екопакет із тканини, який багаторазовий у використанні. Так ви ще й значно зекономите на пакетах.

Не викидати батарейки, а віддавати у спеціальні місця збору

Потрапивши в землю, батарейка здатна забруднити 400 літрів води або 20 квадратних метрів ґрунту.

Не пити воду із пластикових пляшок.

90% пластикових пляшок не переробляються. При можливості купляйте сік у паперовій упаковці, або наливайте воду вдома і використовуйте одну пляшку декілька разів, бо ж більшість «мінеральних вод» зовсім не мінеральні, а столові, що нічим не відрізняється від води з-під крану. Тим більше, коли рідини довго знаходяться в пластиковій пляшці, вони є не корисні для організму людини.

Їздити на велосипеді.

Почувайтеся в хорошій фізичній формі, здоровими, енергійними, модними, швидко пересувайтесь по місту. І це все завдяки велосипеду. Та ще й зменшуйте шкідливі викиди в повітря.

Пам’ятаймо, що природа – це безцінний дар, тож берегти її – наш священний обов’язок. І лише разом ми зможемо зробити наше довкілля безпечнішим, адже наше майбутнє залежить саме від нас!

Підготувала

фахівець з екологічної освіти РПЗ

Деркач Богдана

                                           

                                      

                 Непоправна шкода природі

         Чи задумувались ви: як легко вплинути на свідомість людини? Дехто скаже дуже легко. Політики, артисти, блогери завдяки телебаченню, ЗМІ, інтернет ресурсам з легкістю нав’язують свої думки. І в результаті люди розділяють їх погляди, купують відомі бренди, приймають участь в акціях та інше.

         А з іншої сторони, щороку восени та на весні телебачення, преса, фейсбук, інстаграм «тріщать» інформацією про небезпеку випалювання сухої трави, і що? З року в рік, одне і те ж.

         Випалювання стерні, сухої рослинності призводить до знищення місць гніздування птахів, місць перебування та знаходження тварин, усього видового складу тваринного та рослинного світу. Багато тварин, птахів гинуть або змушені мігрувати в інші місця, порушуючи природний баланс.

         Спалювання сухої рослинності знищує мікрофлору ґрунтів, погіршує структуру та збіднює їх; призводить до посилення процесів водної та вітрової ерозії земель, що в свою чергу призводить до деградації ґрунтів та інших негативних наслідків; може призвести до пожеж у лісосмугах та лісах, завдаючи великої шкоди природному середовищу.

        Весняні випалювання шкодять не лише довкіллю, але і здоров’ю людини: поширення ракових захворювань, хвороб легень, різного роду алергій та інше.

        Велика шкода довкіллю, загроза життю людини, спалені села, ліси..., великі штрафи, масштабні негативні наслідки не можуть ВПЛИНУТИ на свідомість людини.

        Суха трава - це безцінне середовище існування для живих організмів створене самою природою. Кожен акт підпалу - це є злочин проти тендітного світу природи.

   Слід пам’ятати, що за спалювання трави передбачена адміністративна відповідальність, а за особливо великі збитки – кримінальна.

          Пожежу легше попередити, ніж загасити!

       Наш спільний громадянський обов’язок - шанобливо ставитись до природи та дотримуватися правил пожежної безпеки.

                                                                                                        Юлія Костецька

                                                                                     фахівець з екологічної освіти

                                                                      Рівненського природного заповідника

 

       Першоцвіти - вісники весни!!!

Першоцвіти після холодної зими приносять величезну втіху для очей та душі. Прогулянка до весняного лісу – просто спокуса. Руки так і тягнуться до перших весняних квітів, але не поспішайте рвати це чудо! При збиранні першоцвітів ми з вами не задумуємося якої шкоди завдаємо природі, а саме не даємо можливості рослинам утворити насіння. Ні сніг, ні сильні морози не знищують ці добре пристосовані рослини. Кожна зірвана стебелинка з трьома першоцвітами несе за собою знищення 45 – 60 насінин. Поступово втрачається велика кількість цих чудових пахучих дарів природи, серед яких цибуля ведмежа, сон розкритий, первоцвіт весняний, пролісок, анемона, фіалка та ряст. Деякі з них належать до категорії рідкісних і зникаючих рослин та занесені до Червоної книги та потребують охорони. Торгівля першоцвітами (продаж та купівля) є порушенням законів України « Про Червону книгу України», «Про рослинний світ», «Про охорону навколишнього середовища України».

Першоцвіти ще мають іншу назву – ефемероїди. Це слово грецького походження і в перекладі означає «скороминучий», «швидкоплинний». Така назва першоцвітів пов’язана з тим, що ці рослини дуже швидко зацвітають. Ефемероїди готуються до весни ще восени, накопичують в своїх цибулинах запаси поживних речовин, щоб раніше від інших рослин зустріти весну та потішити нас своєю красою.

Тому просимо Вас, щоб перед тим як зірвати квітку Ви задумались!!! Пам’ятайте, що першоцвіти занесені до Червоної книги України, а зірваний букет квітів не принесе насолоди, хіба що смуток, бо вони швидко зів’януть. Мертві першоцвіти не можуть бути символом радості і прикрашати свято. Роль окраси вони можуть відіграти лише будучи живими у природному середовищі. Тож давайте берегти красу, що дарує нам природа!!!

Підготувала

фахівець з екологічної освіти

Ольга Позняк

 

3 березня — Всесвітній день дикої природи

Земля є домом для безліч видів флори та фауни. Люди звикли пристосовувати середовище для себе, водночас забуваючи про дикі місця де існує дика флора та фауна. Частіше за все людина вирубує ліс, розорює ділянки з дикорослою трав’яною рослинністю, на незайманих ділянках дикої природи люди влаштовують нові міста, будинки та інше, створюючи для свого буденного життя комфортні умови проживання. Заради хутра вбивають рідкісних видів тварин, тим самим знищуючи дику місцевість. Поступово люди взагалі забувають про дику природу.

Вплив людської діяльності на природу набрав таких масштабів, що люди почали виразно усвідомлювати його обернену сторону, небажані й негативні наслідки: річки й озера втратили чистоту, збільшилося забруднення повітря вихлопними газами, почали скорочуватися місця проживання окремих видів тварин, інші потрапили під загрозу повного вимирання. А що буде коли вона взагалі зникне, зникнуть старовічні ліси, від яких віє свіжістю, рослини, які надихають нас своєю красою і ароматом, чудова трава, яка вкрита ранковою росою, заплавні луки, солов’їні гаї, річки, озера...?

З метою привернути увагу до збереження флори та фауни, яка потерпає від діяльності людини 20 грудня 2013 року на останній Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй постановили проголосити 3 березня Всесвітнім днем дикої природи. Варто зазначити, що в колі цих світових процесів перебуває й Україна, яка взяла на себе низку міжнародних зобов’язань в екологічній сфері. Ліси в даний час опиняються на перехресті безлічі планетних криз, з якими стикається людство, від змін клімату до втрати біорізноманіття, соціальну та економічну ситуацію. Тому цьогорічний Всесвітній день дикої природи відзначається під девізом "Ліси та добробут - підтримка для людей та планети".

Відзначення згаданого міжнародного дня покликане, зокрема:

•привернути увагу до проблем браконьєрства;

•віддати належне цінності дикої природи та її різноманітного (екологічного, генетичного, соціального, економічного, наукового, культурного та рекреаційного) значення для забезпечення сталого розвитку та добробуту людини.

Тому, з метою збереження у природному стані типових та унікальних природних комплексів Українського Полісся був створений Рівненський природний заповідник. Його територія є неповторною і багатою на рідкісні види рослин і тварин. На сьогодні фауна заповідника нараховує 1830 видів тварин та 1248 рослин.

Фауна заповідника налічує 93 види, занесені до Червоної книги України зокрема - норка європейська, рись звичайна, підорлик великий, журавель сірий, сова бородата, лелека чорний, очеретянка прудка і інші.

Флора заповідника налічує 52 види, занесені до Червоної книги України зокрема - цибуля ведмежа, росичка середня, журавлина дрібноплода, 6 видів орхідних і інші.

Турбота про природу - запорука цивілізованого суспільства, тому формування екологічної культури є вирішальним чинником в гармонізації відносин суспільства і природи. Нам з вами необхідно зберегти природні багатства Полісся і внести вагомий внесок у розвиток найцінніших природних куточків природно-заповідного фонду Рівненської області і загалом України, що допоможе зберегти світ рідної природи, сприятиме вихованню поваги та дбайливого ставлення до існуючої дикої флори та фауни.

Тож пам’ятаймо, що дика природа — це невід’ємна частина нашої планети. Адже неможливо уявити світ без неповторних диких тварин та неймовірних рослин, непідвладних людині. Саме захищати тварин і рослин в природному середовищі — завдання кожного з нас.

Деркач Богдана

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

УВАГА – ФОТОКОНКУРС!!!!

     Для підтримки Міжнародного зимового обліку

птахів населених пунктів, що 2021 року відбудеться 30-31 січня,

 Рівненський природний заповідник оголошує фотоконкурс

«Фотополювання за зимовими птахами»

 Для участі в конкурсі необхідно впродовж трьох тижнів, з 25 січня до 12 лютого 2021 р. зробити фото зимуючих птахів на території Рівненської області та надіслати їх на електронну адресу Рівненського природного заповідника (ekoosvitarpz@ukr.net) або на сторінку заповідника у Фейсбук (Nature Reserve Rivnenskyi). При цьому, конкурс проходить в двох номінаціях:

      І номінація «Краще фото».

 Для участі в першій номінації:

-  учасник повинен надіслати одне, на його думку, найкраще фото з птахів;

- фотографія птаха, або птахів повинна бути достатньої якості, мати сюжет, творчий задум; тощо;

-  кожне фото повинне містити дату та місце зйомки;

- кожне фото повинне містити дані про автора: ПІБ, вік, контактний телефон/адресу; для учнів – навчальний заклад;

-  вік учасників не обмежений.

  ІІ номінація «Найбільша кількість сфотографованих видів зимової орнітофауни».

Для участі в ІІ номінації:

-  учасник може надіслати необмежену кількість фото, але різних видів птахів;

- фотографія птаха, або птахів повинна бути достатньої якості, щоб було зрозуміло який вид птаха там зображений;

- кожне фото повинне містити дату та місце зйомки;

- кожне фото повинне містити дані про автора: ПІБ, вік, контактний телефон/адресу; для учнів – навчальний заклад;

-   вік учасників не обмежений.

     До конкурсу не допускатимуться роботи свійських, одомашнених птахів, птахів, що утримуються в неволі, а також роботи без дотримання вимог фотоконкурсу. Бажаючі можуть приймати участь як і в обох категоріях разом, так і окремо по категоріях вказуючи назву категорії.

→       Найцікавіші роботи будуть відзначені заохочувальними подарунками.

Тож долучайтеся, а ми з нетерпінням чекаємо на ваші роботи!!!

Роботи прийматимуться до 12 лютого 2021 р. включно.

 Увага до участі в конкурсі не допускаються фото з інтернет джерел!

e-mail: ekoosvitarpz@ukr.net                   

Ми на Facebook: https://www.facebook.com/RivneReserve