Свято природозахисників

      Чисте повітря, вода, якісні продукти, одяг, меблі, будівельні матеріали та багато іншого не можуть з'являтися без природи. Тому її потрібно цінувати та оберігати. В Україні існують та створюють різні природоохоронні об’єкти, метою яких є збереження природних комплексів із сукупністю усіх компонентів в природному стані.  

        7-го липня відзначають День працівника природно-заповідної справи України. Саме цей день для професійного свята природозахисників обрано невипадково, адже сьомого липня відзначають свято Івана Купала, яке присвячене загадковим і чудодійним силам природи.

        Тож давайте познайомимось з тими хто оберігає природу у нашому регіоні. Це колектив Рівненського природного заповідника на чолі з виконуючим обов’язків директора Олександром Янцевичом.

      Заповідник складається з чотирьох природніх масивів, що знаходяться на півночі Рівненської області. Це Білоозерський масив, що у Вараському районі, масив Переброди, Сира Погоня та Сомине розміщені на території Сарненського району. Площа заповідника становить понад 42 тис.га. Він являється найбільшим в Україні природним заповідником.

         У Рівненському природному заповіднику працюють 117 фахівців, включаючи працівників 6-ти науково-дослідних відділень та адміністрацію. Разом колектив забезпечує три головні функції: охоронну, наукову й екологоосвітню. 

        Першим напрямком роботи є охорона. Охорона природних комплексів від браконьєрів, складання протоколів на порушників, проведення роз’яснювальної роботи для населення. Встановлення шлагбаумів та попереджувальних знаків. Моніторинг територій в пожежонебезпечний період та ін

.
         Наступною функцією являється дослідження того що охороняється. Для цього існує науковий відділ, який складається зі спеціалістів різного профілю. Ботаніки, орнітологи, ентомологи проводять дослідження в межах своєї компетенції.

         Третя функція – екологоосвітня. Екскурсії, уроки, конкурси, виставки, систематична робота з населенням на сторінках Засобів Масової Інформації, в мережі інтернет та видання поліграфічної продукції все це роблять фахівці з екологічної освіти.

         У структурі заповідника також функціонує відділ матеріально-технічного забезпечення, сюди відноситься бухгалтерія, плановий відділ та господарсько-технічний.

          Усі Ми, працівники Рівненського природного заповідника, різні, але заповідник, любов до природи та до своєї роботи об’єднали нас у команду. Яка робить усе можливе для збереження природи. Адже, щодня перед нами постають нові завдання та виклики. Від виконання яких залежить збереження природної спадщини та якість життя українців.

 

 

Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

             5 червня - Всесвітній день охорони навколишнього середовища

Ідея святкування виникла у 1972 році в Стокгольмі. Саме тоді на 27 сесії Генеральної асамблеї ООН 2200 учасників з 23 країн започаткували традицію згадувати про те, що нам дає довкілля.

Чисте повітря, вода, якісні продукти такі необхідні нам і нашим дітям не можуть з'являтися без природи. Одяг, меблі, будівельні матеріали, сировина для виробництва також походять з природи. Завдяки природі ми маємо все необхідне, а чим дякуємо? Сміттям, вихлопними газами і шкідливими хімікатами?

Існує дуже багато чинників, які негативно впливають на стан навколишнього середовища. Необхідно якомога частіше на них звертати увагу. І головне зробити перший крок до сталого користування природними багатствами.

Ми втрачаємо все це занадто швидко, тому важлива кожна комашка, кожна травинка, кожен сантиметр річки чи гектар лісу. Біорізноманіття - ключ до балансу, запорука майбутнього.

Що може робити кожен з нас?

• Берегти дерева і кущі. Не ламайте те, що вже росте. Маєте можливість саджайте;

• Економити електроенергію, користуйтеся енергозберігаючими лампами;

• Ходити пішки чи їхати велосипедом. Тут суцільні переваги і для вас, і для природи;

• Ягоди і гриби збирати у дозволених місцях. Вести себе дуже обережно. І ясно що не користуватися гребінками;

• Квіти купувати у магазині, а у лісі чи лузі нехай залишиться незаймана краса.

• Обирати лише необхідне, тоді зайве, не використане і зіпсуте не поїде на сміттєвий полігон; 

• Не вбивайте плазунів і жаб. Залишайте усіх тварин у їх домі. Корисні тварини і рослини можуть бути і бувають особисто вам не симпатичні. 

• Максимально замініть усе одноразове на багаторазове;

• Сортуйте сміття.

 

Оберіть собі пункти, які вам під силу і вже сьогодні почніть діяти.

Бережіть природу, себе та своїх рідних!

Юлія Костецька,

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

 

                                                     Ніколи не буває пізно

Результати «Підгодуй та сфотографуй зимового птаха»

Війна внесла свої корективи у наше життя. Хоч із запізненням, але ми хочемо вам повідомити що Рівненський природний заповідник за участі знаного орнітолога, члена ради Західного орнітологічного товариства, депутата Сарненської міської ради Олександра Добринського проводив конкурсу «Підгодуй та сфотографуй зимового птаха», метою якого є зацікавити та привернути увагу населення до зимуючих птахів Рівненщини. Цього року конкурс тривав з 17 січня по 13 лютого і проходив в два етапи.

 І етап конкурсу «Як ми допомагаємо птахам взимку».

Для участі в І етапі потрібно було відзняти відео процесу виготовлення годівнички, розміщення її в себе на подвір’ї, в саду, на підвіконні та процесу підгодівлі зимових птахів. А також надіслати відео на електронну адресу заповідника. В цьому етапі конкурсу прийняли участь 45 учасників з Сарненського, Вараського та Рівненського районів. Всі роботи були розміщені на сторінці Рівненського природного заповідника в соціальній мережі фейсбук, де протягом дії конкурсу відбувалося голосування. Усі учасники проявили свою креативність, творчі задуми у виготовленні годівничок, а також застосовували поетичні вміння та знання про те як правильно допомагати птахам взимку. За результатами оцінки та аналізу вподобань, а також виконання усіх умов конкурсу, журі обрало трійку лідерів.

         Отож, нашими призерами у І етапі конкурсу у 2022 році стали:

І МІСЦЕ - Шерстюк Матвій та Шерстюк Тимофій, с. Люхча Сарненського району.

ІІ МІСЦЕ – Матюк Назарій, с. Кам’яне – Случанське Сарненського району.

ІІІ МІСЦЕ - Сидорчук Маргарита та Сидорчук Соломія, с. Кам’яне-Случанське Сарненського району.

         ІІ етап конкурсу «Фотополювання».

Для участі у ІІ етапі конкурсу потрібно було якісно сфотографувати найбільшу кількість птахів та надіслати нам.

         Цьогоріч, до участі зголосилися 22 учасники, роботи двох з них частково відповідали умовам конкурсу. Учасникам вдалося сфотографувати 32 види птахів, а саме: пірникозу малу, чаплю сіру, лебедя шипуна, баклана великого, крижня, чернь червонодзьобу, яструба малого, канюка звичайного, мартина звичайного, дятла великого та сирійського, сича хатнього, голуба сизого, горлицю кільчасту, плиску білу, жайворонка рогатого, волове очко, сойку, грака, галку, сороку, сорокопуда сірого, дрозда чорного, чикотня, синицю велику, гаїчку болотяну, горобців хатнього та польового, снігура, вівсянку звичайну, зеленяка, щиглика. З них 2 види занесені до Червоної книги України це – сорокопуд сірий та чернь червонодзьоба. Найчастіше вдалося зафіксувати горобців, снігурів, вівсянок, синиць великих, сорок та чикотнів. Всі ці птахи є типовими представниками зимової фауни Рівненської області.

         Призерами ІІ етапу конкурсу «ФОТОПОЛЮВАННЯ» стали:

І МІСЦЕ - Шупрудько Кирило, с. Карпилівка (Рокитнівської селищної громади) Сарненського району .

ІІ МІСЦЕ – Пархомчук Оксана, с. Кам’яне-Случанське Сарненського району.

ІІІ МІСЦЕ - Мартинюк Марія Віталіївна, с. Карпилівка (Рокитнівської селищної громади) Сарненського району.

         Щиро дякуємо усім учасникам за участь!!!

         Призери конкурсу нагородженні цінними подарунками від організаторів конкурсу.

         Адміністрація Рівненського природного заповідника щиро дякує депутату Сарненської міської ради Олександру Васильовичу Добринському за надання цінних подарунків переможцям конкурсу.

         Цікавтесь та бережіть природу! Слідкуйте за наступними нашими конкурсами та приймайте активну участь!

 

Юлія Костецька,

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

                 Хамедафна чашечкова

   Найбільш цінними серед представників флори заповіника є рідкісні види. Особливої уваги заслуговує болотний вид — хамедафна чашечкова або торфяниця чашечкова (Chamaedaphne calyculata), тому що цей вид занесений до Червоної книги України, угруповання в яких домінує хамедафна включені до Зеленої книги України і знаходиться в Україні на південній межі свого поширення.

Рослина являє собою чагарник з видовженими еліптичними листками, які на зиму не опадають. Квітки на коротких квітконіжках зібраних в китицю, звисають, мають біле забарвлення.

На даний час в Україні відомо 10 локалітетів, де вона росте, які зосереджені на півночі Полісся. За останніми відомими даними більшість місць зростань або зникли, або зазнали зменшень популяції. Про деякі взагалі протягом багатьох років відомості відсутні.

Важливим для збереження виду є саме Рівненський природний заповідник, оскільки на даний час у заповіднику відомо про існування найбільшої популяції виду в Україні, що зосередилася на півночі Рівненської області в межах масиву Переброди і зростає на площі понад 290,66 га. Рослина цікава, тим, що виконує торфоутворюючу роль в екостемах боліт Полісся, також містить у листках і молодих пагонах речовину, що може викликати отруєння людей і тварин.

 

Науково - дослідний відділ

Рівненського природного заповідника

 

Всесвітній день мігруючих птахів

         Щороку у другі вихідні травня світова природоохоронна спільнота відзначає Всесвітній день мігруючих птахів (World Migratory Bird Day). У 2022 році це свято припадає на 14 травня, який цьогоріч святкується під лозунгом “Приглушіть світло для птахів на ніч”. Засновниками свята є орнітологи із лаболаторії Корнелла США, які у 1993 році запропонували відмічати цю дату. Історичною передумовою установи цього дня стала Міжнародна конвенція з охорони птахів, підписана в 1906 році. Святкування проходить за підтримки Конвенції по мігруючим видам та Африкансько-Азіатської угоди з перелітних птахів. Ці два документи є складовими Екопрограми ООН.

            Щороку мільйони перелітних птахів зазнають впливу від штучного освітлення. Штучне освітлення в усьому світі збільшується щонайменше на 2 відсотки на рік, як відомо, воно негативно впливає на багато видів птахів. Світлове забруднення є значною загрозою для перелітних птахів, виключаючи дезорієнтацію, коли вони літають вночі, що призводить до зіткнень з будівлями, порушує їхні внутрішні годинники або заважає їх здатності здійснювати далекі міграції. Штучне світло також впливає на птахів у сезон розмноження порушуючи годування та інші життєво важливі поведінки.

            Рішення для світлового ураження легкодоступні, необхідно лише у населених пунктах приглушити освітлення будівель під час міграції навесні та восени.

            Зважаючи на загрози та усвідомлюючи важливу роль мігруючих птахів, нам необхідно докласти спільні зусилля у збереженні місць їх існування. Завдяки діяльності мігруючих птахів підтримується баланс екосистеми в цілому. Міграція птахів, є одним із індикаторів біорізноманіття, здоров'я екосистеми, змін клімату.

 

 Ольга Мосійчук

начальник відділу

 еколого-освітньої роботи

                                                                                                 Рівненського природного заповідника

                                  Цінуй – Управляй – Відновлюй - Люби!!!

        Під таким девізом сьогодні відзначаємо Всесвітній день водно-болотних угідь. Саме 2 лютого було підписано Конвенцію про водно-болотні угіддя. Це щорічне свято, яке проводиться з метою підкреслити цінність та збереження унікальних водних комплексів. Болота, заплавні луки, ліси, плавні та мілководні водойми – життєво необхідні для накопичення, очищення та постачання прісної води для потреб людства і довкілля. Відновлення та збереження водно-болотних угідь є одним з важливих заходів для захисту прісних вод, пом’якшення наслідків змін клімату і адаптації до них. Рамсарська конвенція нагадує, що водно-болотні угіддя є не лише важливою частиною Природи, а й приносять користь нам з вами. Для майбутнього планети ми маємо усвідомити важливість припинення руйнування і почати відновлювати водно-болотні екосистеми, берегти джерела прісної води та ощадливо її використовувати.

     
       Кожен з нас може внести свій невеликий внесок у охорону водно-болотних угідь. Це дуже просто. Це не вимагає грошей або багато часу. Головна ідея - "не нашкодь"!

• не забруднюйте водойму, біля якого ви живете;

• не засмічуйте берег, на якому ви відпочиваєте;

• не оріть свій город до урізу води, залишайте прибережні водоохоронні смуги;

• висаджуйте ліс у прибережній зоні;

• дотримуйтесь правил полювання та рибної ловлі;

• не турбуйте тварин у сезон тиші, не вмикайте голосно музику, відпочиваючи на природі;

• вивчайте свою водойму і діліться своїми знаннями з оточуючими;

• не проходьте повз порушень, повідомляйте про них в природоохоронні, а також правоохоронні органи.

Підготувала

фахівець з екологічної освіти

Ольга Позняк

 

Великий зимовий облік птахів

Наближається важлива екологічна дата - Великий зимовий облік птахів, який традиційно проводять щороку в останні вихідні січня. Традиція обліковувати птахів народилася в 1900 році у США, коли редактор орнітологічного журналу Френк Чепмен запропонував новий спосіб Різдвяного полювання – з біноклем в руках замість зброї. За його закликом 26 осіб вперше провели цей день разом з пташками, спостерігаючи за ними та вивчаючи їх, радіючи їхньому польоту та свободі. З цього часу обліковування птахів у Різдвяні дні поширилося на теренах США, Канади, Латинської Америки, Карибських та деяких Тихоокеанських островів. Щороку зростає кількість людей в Україні, які цікавляться птахами й прагнуть їм допомогти. І це дуже тішить, адже природа, особливо в теперішній техногенний період потребує нашої допомоги.

А навіщо взагалі спостерігати за птахами? Спостереження за птахами — захопливе заняття, що підвищує нашу обізнаність і розуміння процесів, які відбуваються в дикій природі. Навичок спостережень за птахами та визначення видів у природі набути нескладно. Птахи є представниками найбільш чисельної групи тварин, невід’ємною частиною багатьох екосистем. Вони захоплюють нас своїм різноманітним забарвленням, милозвучними піснями й вмінням літати. Спостерігаючи за птахами, можна багато чого дізнатись про їх життя та поведінку, а також поглибити свої знання про їх видове різноманіття. Найчастіше серед зимуючих птахів яких ми можемо побачити у нас на Поліссі є: ворона сіра, галки, граки, горобці, дятли, синиці, сойки, сороки, снігурі, омелюхи тощо.

Нумо допоможемо птахам взимку влаштовуючи штучні годівниці для пернатих на своїх балконах, деревах, біля будинків і в міських парках. Тут голодні птахи зможуть поласувати хлібними крихтами, насінням, горіхами, злаковими, а яскраві синички — несоленим салом.

Подбайте про птахів — і допоможіть їм пережити сувору зиму!

Підготувала

фахівець з екологічної освіти

Богдана Деркач

 

         УВАГА конкурс!!!! 

        Рівненський природний заповідник за участі знаного орнітолога, члена ради Західного орнітологічного товариства, депутата Сарненської міської ради Олександра Добринського оголошуює конкурс з нагоди Міжнародного зимового обліку птахів населених пунктів:

«Підгодуй та сфотографуй зимового птаха»

Конкурс проходитиме з 17 січня по 13 лютого 2022 р в два етапи.

І етап – «Як ми допомагаємо птахам взимку»

Для участі в І етапі конкурсу потрібно:

Ø відзняти відео процесу виготовлення годівнички, розміщення її в себе на подвір’ї, в саду, на підвіконні та процесу підгодівлі зимових птахів. Проявіть свою креативність та реалізуйте творчі задуми, щоб ваша годівничка була особливою;

Ø надіслати на електронну адресу Рівненського природного заповідника (ekoosvitarpz@ukr.net) або в приватні повідомлення сторінки заповідника у Фейсбук (Рівненський природний заповідник Nature Reserve Rivnenskyi). До кожного відео додайте Word документ з датою та місцем зйомки; дані про автора: ПІБ, вік, контактний телефон/адресу; для учнів – навчальний заклад. Вік учасників необмежений.

Відео будуть розміщенні на сторінці заповідника в мережі Фейсбук де відбуватиметься голосування. Три учасники, які наберуть найбільшу кількість вподобань отримають цінні подарунки.

         ІІ етап – «Фотополювання»

Для участі в ІІ етапі конкурсу потрібно:

Ø    сфотографувати найбільшу кількість птахів.

Ø  надіслати на електронну адресу Рівненського природного заповідника (ekoosvitarpz@ukr.net) або в приватні повідомлення сторінки заповідника у Фейсбук (Рівненський природний заповідник Nature Reserve Rivnenskyi). Кожен учасник повинен додати  до фото Word документ з датою та місцем зйомки; дані про автора: ПІБ, вік, контактний телефон/адресу; для учнів – навчальний заклад. Вік учасників необмежений.

Ø  фотографія птаха повинна бути достатньої якості, щоб було зрозуміло який вид птаха там зображений;

Ø   кількість фото від одного учасника не обмежена

Три учасники, які сфотографують найбільшу кількість видів зимової орнітофауни отримають цінні подарунки.

    До конкурсу не допускатимуться роботи з інтернет джерел, роботи свійських, одомашнених птахів, птахів, що утримуються в неволі, а також роботи без дотримання вимог конкурсу.

    Всі переможці будуть нагороджені призами від Рівненського природного заповідника та Олександра Добринського.

Тож долучайтеся, а ми з нетерпінням чекаємо на ваші роботи!!!

Роботи прийматимуться до 13 лютого 2022 р. включно.

                                    координатор конкурсу Юлія Костецька

 

Збережи ялинку, не рубай її!

Незабаром новорічні свята, які з нетерпінням чекають і дорослі, і діти. Ялинка – незмінний атрибут Нового року та Різдвяних свят. Всі сім’ї за традицією прикрашають ялинки, створюючи новорічний настрій в наших домівках. Кожного року, за офіційною статистикою, до новорічних свят в Україні незаконно вирубуються мільйони молодих саджанців сосни, ялини та ялиці, ще сотні тисяч дерев варварським чином позбавляються верхівки (зовні схожої на молоде деревце).

Не потрібно забувати про те, яку важливу цінність несуть хвойні рослини для навколишнього середовища та для життя людини, а також вони є домівкою для багатьох звірів. Незаконне рубання новорічних ялинок несуть велику шкоду природі та збитки для держави. Отже, потрібно подумати, як ефективно використовувати хвойні рослини та запобігти винищенню лісових красунь. В першу чергу потрібно задуматись над тим, як можна відсвяткувати Новорічні та Різдвяні свята використавши альтернативу живій ялинці.

Придбати ялинки та сосни можна в усіх лісогосподарських підприємствах області. Такий спосіб мінімізує шкоду для навколишнього середовища. Окрім того працівники державних лісогосподарських підприємств також реалізують ялинки в горщиках. Заготівля новорічних ялинок проходить у формі рубок догляду за насадженнями, коли прибираються такі, які відстали в рості дерева, та спеціально створені плантації новорічних ялинок, де на кожну ялинку є спеціальний дозвіл, оснащені захисними бирками для електронного обліку, які унеможливлюють обіг дерев, отриманих злочинним браконьєрським шляхом. Бирка зі штрих-кодом містить інформацію про походження деревця. Та найвідоміша альтернатива живій ялинці – штучна ялинка. Одна з її головних переваг — можна використовувати багаторазово.

Напередодні новорічних свят Рівненський природний заповідник нагадує про штрафи та покарання, які чекають на порушників. Згідно закону про Природно-заповідний фонд передбачено сплату відшкодування та кримінальна відповідальність. Розмiр відшкодування буде залежати від місця скоєння незаконної рубки хвойних дерев (в лісі чи в межах населеного пункту) та діаметра дерева у корі біля шийки кореня. Зокрема, якщо рубка здійснена в грудні-сiчнi дерева до 41 року, то за одне хвойне дерево діаметр якого біля шийки кореня складає до 10 см, треба буде сплатити в межах населених пунктів 328 грн. за відшкудування і на територіях ПЗФ поза населеним пунктом - 246 грн, а хвойне дерево, діаметр якого 14,1-18 см, обійдеться порушнику у 1496 грн. в межах населеного пункту. Крім того, Рівненський природний заповідник наголошує, що кримінальний кодекс України також визначає покарання за "незаконну порубку або незаконне зберiгання, збут лісу”, які вчинені на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших лісах, які знаходяться під особливою охороною караються штрафом від 1500 до 2000 неоподатковуваних мінімумів (25500-34000 грн.) доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років. Якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки, то порушник чи група осіб можуть отримати позбавлення волі на строк від п’яти до семи років.

Отже, щоб прикрасити оселю до новорічних та Різдвяних свят можна не завдаючи шкоди природі. Вибирайте ялинку, яка принесе не лише задоволення вашій сім’ї, але й не зашкодить довкіллю. Бажаємо щасливих новорічних та Різдвяних свят!

Богдана Деркач

 фахівець з екологічної освіти

Павло Тишков

інженер з охорони природних екосистем

Рівненського природного заповідника