Музей природи запрошує в гості!

У Рівненському природному заповіднику на базі еколого-просвітницького центру діє Музей природи, який створений у 2006 році. Він слугує для проведення захоплюючих екскурсій та просвіти населення у приміщенні центральної садиби заповідника.

Музей створений для репрезентації біорізноманіття краю, що дає змогу знайомити відвідувачів в різні пори року.

Відвідувачі музею мають можливість ознайомитися з інформацією про природні умови та ландшафти під час останнього періоду льодовикового зледеніння, давню мегафауну Полісся, яка представлена викопними рештками: частина щелепи та плечова кістка волохатого носорога, ріг великорогого оленя, ріг первісного бика-тура, частина черепа з рогом бізона степового, щелепа момонта найвиличнішого,

У музеї представлені колекції мінералів та гірських порід; безхребетних тварин – жуків, метеликів; хребетних тварин – плазунів, птахів, ссавців, риб. Рідкісні види рослин та тварин представлені на фотостендах, представлена діарама мохів та лишайників та експозиція з пташиними гніздами та кладками.

Тут буде цікаво як дітям, так і дорослим. І хто хоч раз відвідає Музей природи, то обов'язково повернеться сюди ще раз. Повернуться спогадом, думкою про те, що треба зберегти природу рідного краю та розумно використовувати її щедрі багатства.

Заповідник запрошує всіх бажаючих відвідати Музей природи щоденно з 8:00 до 16:00 год. та отримати безліч незабутніх вражень.

Висловлюємо подяку у сприянні модернізації музею природи: Франкфурсько зоологічному товариству, депутату міської ради Олександру Добринському, Zebra Print, Національному науково-природничому музею НАН України.

Контактний номер телефону: 0680158605, 0666904327.

Відділ еколого-освітньої роботи

Рівненського природного заповідника

 

Всесвітній день мігруючих птахів

         Щороку у другі вихідні травня відзначають Всесвітній день мігруючих птахів (World Migratory Bird Day). Цьогоріч свято припадає на 13-14 травня. У 2023 році темою Всесвітнього дня мігруючих птахів є: «Вода: збереження життя птахів», і зосередиться на воді та її важливості для мігруючих птахів.

         Засновниками свята є орнітологи із лабораторії Корнелла США, які у 1993 році запропонували відзначати цю дату. Історичною передумовою установи цього дня стала Міжнародна конвенція з охорони птахів, підписана в 1906 році. Офіційно він був проголошений в 2006-му році Секретаріатом Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водоплавних птахів (AEWA) у співпраці з Секретаріатом Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (CMS), і з тих пір став щорічною міжнародною кампанією.

         Метою свята є підвищення обізнаності про необхідність прийняття невідкладних заходів щодо охорони перелітних птахів та середовища їх безпосереднього проживання.

            Вода є основою життя на нашій планеті. Переважна більшість перелітних птахів покладаються на водні екосистеми протягом свого життєвого циклу. Внутрішні та прибережні водно-болотні угіддя, річки, озера, струмки, болота та ставки є життєво важливими для годівлі, пиття чи гніздування, а також як місця для відпочинку та заправки під час довгих подорожей.

            На жаль, водні екосистеми в усьому світі перебувають під дедалі більшою загрозою, а також перелітні птахи, які від них залежать. Зростаюча потреба людей у ​​воді, а також забруднення та зміна клімату безпосередньо впливають на наявність чистої води та природоохоронний статус багатьох мігруючих птахів.

            Цьогоріч, кампанія до Всесвітнього дня мігруючих птахів підкреслює важливість води для мігруючих птахів і визначить ключові дії для захисту водних ресурсів і водних екосистем.

         Міграція птахів, є одним із індикаторів біорізноманіття, здоров'я екосистеми, змін клімату. Щороку велика кількість мігруючих видів птахів перетинає моря, океани, гори та пустелі під час своїх мандрівок на виживання. Останнім часом чисельність мігруючих птахів, які здійснюють перельоти між Африкою, Близьким Сходом і Європою, значно скоротилася.

         Відзначення Всесвітнього дня мігруючих птахів дає можливість кожному зробити свій внесок у зменшення загроз для птахів та берегти місця їх існування. Це свято має глобальне охоплення та є ефективним інструментом для підвищення рівня обізнаності у всьому світі про їх екологічне значення та необхідність міжнародного співробітництва для їх збереження.

 

 

 

Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

 

 

 

 

 

 

 

Дика природа — єдине і незмінне джерело багатств людини

          Природне середовище було, є незмінним партнером в повсякденному житті людини. Ми черпаємо із скриньки дикої природи всі наші багатства. Рослини дають нам продукти харчування, корм для свійських тварин, сировину для промисловості, речовину для виготовлення ліків тощо. Тварини забезпечують нас цінними продуктами харчування. Вони є зручним видом транспорту у важкодоступних місцях земної поверхні (гори, пустелі) і в сільській місцевості. Хутро, шкіра та вовна деяких тварин забезпечують людину теплим одягом. У давнину люди майже повністю залежали від природи. З часом, вивчивши природу, вони навчилися не лише пристосовуватися до неї, але й активно змінювати її в зручному для себе напрямі. Вплив господарської та інших видів діяльності людини на природу зростає з року в рік. Але на жаль цей вплив завдає невиправних змін природі. Через активну й не завжди раціональну діяльність людина все частіше стає причетною до зникнення представників дикої природи – тварин і рослин. Надмірне промислове будівництво, осушення заболоченої місцевості, вирубування лісів призводить до зникнення рослин і тварин на великих площах. Повномасштабне вторгнення росії до України з 24 лютого вже завдало та продовжує завдавати величезної шкоди на дику природу.

Тому, з метою привернути увагу до збереження та підвищити рівень обізнаності в питаннях дикої флори та фауни, яка потерпає від людської діяльності 20 грудня 2013 року на останній Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй постановили проголосити 3 березня Всесвітнім днем дикої природи. Дата збігається з датою прийняття Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори (СІТЕС) в 1973 році, яка відіграє важливу роль в регулюванні міжнародної торгівлі зникаючими видами. Всесвітній день дикої природи тепер став найважливішим глобальним щорічним заходом, присвяченим дикій природі.

Зберегти природу, примножити її багатства – справа державної важливості. Тому й приймають у нашій державі закони на користь збереження природи. Важливу роль у цьому відіграють природоохоронні території. Це заповідники, національні парки й ботанічні сади, яких в Україні чимало. На цих територіях забороняється вести господарські роботи, полювати на тварин, збирати насіння й плоди рослини. Тому, з метою збереження у природному стані типових та унікальних природних комплексів Українського Полісся був створений Рівненський природний заповідник. Його територія є неповторною і багатою на рідкісні види рослинного і тваринного світу. На сьогодні фауна заповідника нараховує 1934 видів тварин, та 1389 видів рослин та грибів. Фауна заповідника налічує 103 вида, занесені до Червоної книги України, 173 види із додатку 2 Бернської конвенції, 35 видів з червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, зокрема - норка європейська, рись звичайна, підорлик великий, журавель сірий, сова бородата, лелека чорний, очеретянка прудка і інші. Флора заповідника налічує 51 вид рослин та 3 види грибів занесені до Червоної книги України, 4 види охороняються Бернською конвенцією, 109 видів — Європейським червоним списком, 65 — на регіональному рівні, з них - цибуля ведмежа, росичка середня, журавлина дрібноплода, 6 видів орхідних і інші. 

Отже, ми повинні пам’ятати, що дика природа залишається єдиним і незмінним джерелом усіх багатств, які потрібні людині для існування. Тому головний обов’язок кожного і всього суспільства в цілому – це дбайливе ставлення до природи, збереження представників рослинного і тваринного світу.

Деркач Богдана

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

Відновлення водно-болотних угідь

Саме під таким лозунгом цьогоріч відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь. Ця тема обрана не випадково, а створена з метою привернути увагу людства до збереження та відновлення водно-болотних угідь та підвищити національну та глобальну обізнаність про водно-болотні угіддя, щоб скасувати їх швидку втрату та заохотити дії щодо їх збереження та відновлення. Відзначення цього дня приурочено до підписання світовою спільнотою 2 лютого 1971 року у місті Рамсар (Іран) міжнародної угоди - Конвенції з водно-болотних угідь міжнародного значення. Ця угода вкрай необхідна перш за все тому, що деградація та зникнення ВБУ мають глобальний характер, негативний вплив однієї країни може поширюватися далеко за її межі. Збереження багатьох видів тварин, перш за все мігруючих риб та птахів, також потребує скоординованих зусиль багатьох країн. Рамсарська конвенція підкреслює тісний зв’язок між ВБУ, водою і людьми, оскільки цей природний ресурс має великий вплив як на природоохоронну сферу, так і соціально-економічний та культурний напрямки діяльності людства.

На Поліссі, окрім добре відомих озер, основна кількість води зосереджена в болотах. Болота-це надмірно зволожені ділянки земної поверхні, зайняті вологолюбною рослинністю, де відбувається торфоутворення (з глибиною не менше 0,3 см.). Багато цінних водних екосистем входить до складу природно-заповідних територій, зокрема на Рівненщині Рівненський природний заповідник, який має чотири водно-болотних угіддя міжнародного значення.

UA-1402. Торфово-болотний масив Переброди. Цінністю масиву є те, що основну частину масиву становлять дуже обводнені, важко прохідні болота. В Україні немає жодного іншого болотного масиву такої площі, який би цілком зберіг своєрідну флору та фауну. Це один з найбільших резерватів рідкісних птахів в Україні. Формує і підтримує мікроклімат, накопичує вуглець, чим уповільнює розвиток парникового ефекту, акумулює радіоактивні елементи після Чорнобильської катастрофи.

UA-2274. Болотний масив Сира Погоня є одним із найцінніших для науки болотних масивів України, оскільки лише тут наявнй унікальний горбисто-мочажинний болотний комплекс, характерний для боліт тайги. Угіддя є своєрідним регіональним стабілізатором гідрологічного режиму, оскільки розташоване в межиріччі Случа, Горині та Уборті. Також масив Сира Погоня важливий для підтримки біорізноманіття .

UA-2275. Болотний масив Сомине є частиною найбільшого в Україні болотного масиву Кремінне. Більшу частину угіддя займають осоково - сфагнові болота. На території розташоване також однойменне озеро Сомине з максимальною глибиною 13 м.

UA-2281. Біле озеро та болото «Коза-Березина». Підтримують гідрологічний режим у межиріччі Прип'яті, Стоходу та Стиру. Болото Коза та мала річка Березина є реліктовою долиною, якою стікали води під час танення льодовика. Тут представлені всі основні типи болотної рослинності, притаманні болотам Полісся. Важливою складовою угіддя є також карстового погодження озеро Біле з максимальною глибиною 24 м.

Отже, водно-болотні угіддя відіграють важливу роль у нашому житті. Тому ми повинні зробити особистий вибір, який мінімізує втрату та деградацію боліт. Найменший особистий внесок для відновлення водно-болотних угідь є використовувати економно воду, уникати використання токсичних продуктів, які можуть потрапити на заболочені території, не викидати відходи та сміття у заболочених місцях.

Давайте бережно ставитись до водно-болотних угідь, адже вони необхідні для життєдіяльності людини!

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

Деркач Богдана

 

Спостереження за птахами – панацея сьогодення

         Наближається важлива екологічна дата - Великий зимовий облік птахів, який традиційно проводять щороку в останні вихідні січня. Метою заходів є привернення уваги громадськості до проблем пернатих, що зимують поруч з нашими домівками та порахувати їх, спостерігаючи за ними.

         Традиція обліковувати птахів народилася в 1900 році у США, коли редактор орнітологічного журналу Френк Чепмен запропонував новий спосіб Різдвяного полювання: вийти з біноклем в руках замість зброї. За його закликом 26 осіб вперше провели цей день разом з пташками, спостерігаючи за ними та вивчаючи їх, радіючи їхньому польоту та свободі. З цього часу обліковування птахів у Різдвяні дні поширилося.

         Щороку зростає кількість людей і в Україні, які цікавляться птахами й прагнуть їм допомогти. Люди намагаються відволіктися від проблем, побуту спостерігаючи за природою.

         Спостереження за птахами — захопливе заняття, що підвищує обізнаність і розуміння процесів, які відбуваються в дикій природі. Навичок спостережень за птахами та визначення видів у природі набути нескладно. Птахи є представниками найбільш чисельної групи тварин, невід’ємною частиною багатьох екосистем. Вони захоплюють нас своїм різноманітним забарвленням, милозвучними піснями й характером польоту. Спостерігаючи за птахами, можна багато чого дізнатись про їх життя та поведінку, поглибити свої знання про їх видове різноманіття, відволіктися від проблем та просто озернутися навколо.

         Спостерігайте за птахами, цікавтеся природою та процесами, що відбуваються в ній. Адже, в наш не легкий час це може слугувати як панацея.

 

Юлія Костецька,

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

 Життя без сміття

Сьогодні відзначається екологічне свято Всесвітній день рециклінгу, або Всесвітній день вторинної переробки. Його головна мета привернути увагу влади, громадськості та промислових структур до цієї теми. Започатковане воно з 1997 року, коли жителі США вперше відзначили America Recycles Day (в перекладі "День, коли Америка переробляє відходи"), що проводився екологами з метою заохочення американців, які здають відходи у вторинну переробку та купують продукцію, виготовлену з вторинної сировини. Вторинною переробкою називають повторне використання або повернення в оборот сміття чи відходів виробництва. Зазвичай вторинній обробці піддають такі матеріали, як папір, скло, залізо, алюміній, тканини, пластик та інше, а органічні відходи широко використовують у сільському господарстві.

На сьогодні в Україні проблема смітників – одна з найважливіших і найактуальніших серед проблем забруднення навколишнього середовища. Ця проблема настільки нагальна не тільки в Україні, а й у всьому світі. Із зростанням кількості міст та промислових підприємств постійно збільшується кількість відходів. Промислові і побутові відходи створюють безліч проблем, таких як транспортування, зберігання, утилізація та ліквідація. Сміття утворюється і накопичується не лише у житлових приміщеннях, а й у офісах, адміністративних спорудах, кінотеатрах і театрах, магазинах, кафе й ресторанах, дитячих садках, школах, інститутах, поліклініках та лікарнях, готелях, на вокзалах, ринках чи й просто на вулицях. Якщо не за рівнем життя, то принаймні за кількістю побутових відходів Україна не відстає від середньоєвропейського показника. Поступово наша країна перетворюється на смітник Європи. Щороку накопичується близько 10 млн. тонн сміття, близько 160 тисяч гектарів землі в Україні зайнято під смітники (це близько 700 смітників, що існують в кожному місті або селі). Замість того, щоб приносити прибуток і без того небагатій країні, мільйони тонн відходів отруюють землю, воду, повітря. За прогнозами як закордонних, так і вітчизняних фахівців, екологічна ситуація в Україні, без перебільшення, наближається до критичної, адже переробкою відходів у нас займаються на дуже низькому рівні.

Але, вихід є! Якщо люди почнуть свідомо та відповідально ставитися до сортування сміття.

Різновиди сміття та правильність їх сортування:

• Макулатура. Сюди відносять книжки, газети, паперове пакування та ін.. Для того, аби зекономити простір, картонні та паперові вироби потрібно зробити максимально плоскими, а потім скласти у паперовий пакет або ж зв’язати шнурком.

Потрібно знати, що макулатурою не вважається: квитанції, коробки від сигарет, tetra pak, продукти які вже проходили переробку раніше, різна забруднена та волога паперова сировина.

• Tetra Pak – це багатошарові упакування з поліетилену, картону чи фольги. Його слід ретельно вимити із середини та стиснути.

• Поліетилен: пакети для продуктів, рукавички, стрейч плівка. Ущільніть поліетилен та складіть у такий же пакет.

• Пластик. Всього існує сім різновидів пластику, 5 з них підпадають під переробку. Аби зрозуміти, до якого типу належить пластикова річ, слід пригледітись до маркування. Там ви побачите трикутник з цифрою від одного до семи, деколи в маркуванні зустрічаються тільки букви. Якщо маркування немає, або ви побачили на ньому цифри 7 або 3 – такі предмети не підлягають перероблянню.

• Метал: консервні банки, кришечки, інші предмети з металу. Їх потрібно відчистити від бруду та добре стиснути.

• Скло: пляшечки від лікарських та косметичних засобів, питва, і т.д. Бите скло також можна віддати на переробку. Не переробляється порцеляна, а також особливо міцне скло (яке витримує сильні удари і високу температуру).

• Відходи, що містять у своїй хімічній структурі токсичні речовини: енергозберігаючі лампи, термометри із ртуттю, акумулятори, розчинники, фарби. Таке сміття не можна викидати у звичайний смітник.

• Органіка: дерево, рослини, харчові залишки. Якщо ви проживаєте у приватному будинку, такі відходи можна утрамбовувати, якщо у квартирі – викидати у спеціальний або загальний бак.

Отже, правильний збір та розподілення сміття є важливим питанням для екології. Перероблення та повторне використання сировини економить колосальні ресурси та сприяє зменшенню кількості небезпечних токсичних відходів на звалищах. На перший погляд сортування сміття здається складною справою. Але, якщо почати відповідально до цього ставитися, то можна допомогти навколишньому середовищу зберегти свій природний стан та запобігти екологічній катастрофі. 

                                                                                                         Деркач Богдана

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

Рівненський природний заповідник запрошує в «гості»!

Щороку Рівненський природний заповідник проводить Тиждень знайомства. Звичайно війна внесла свої корективи, тому цього року ця подія буде проводитися в онлайн режимі.

Знайомство із заповідником відбуватиметься з 7 по 11 листопада.

Програма заходу:

 Понеділок (7 листопада): «Рівненський природний заповідник. Знайомство з установою (історія створення, структура та характеристика діяльності)»

(10:00-10:45 год., 10:45-11:00 год. – дискусія);

 Вівторок (8 листопада): «Діяльність служби охорони природно-заповідного фонду заповідника у збереженні природних комплексів»

(10:00-10:45 год., 10:45-11:00 год. – дискусія);

 Середа (9 листопада): «Розвиток і перспективи наукової діяльності» (10:00-10:45 год., 10:45-11:00 год. – дискусія);

 Четвер (10 листопада): «Розвиток еколого-освітньої діяльності у підвищенні екологічної свідомості населення»

(10:00-10:45 год., 10:45-11:00 год. – дискусія)

 П’ятниця (11 листопада): Круглий стіл: «Впровадження сучасних засобів моніторингу біорізноманіття Рівненського природного заповідника (науковий, охоронний та еколого-освітній його аспект)»

(10:00-11:00, 11:00 – 11:20 год. – дискусія)

Учасники можуть обрати ту тему, яка їх зацікавить, або ж бути присутніми на заходах протягом тижня.

Гарний настрій та приємні емоції гарантовані!

Для участі у заході потрібно заповнити анкету учасника https://forms.gle/z6QWJhtNBmWxf8TW6 , реєстрація на захід триває до 4 листопада включно. Після заповнення анкети вам буде надіслано посилання на приєднання до онлайн-відеозустрічей в Google Meet.

За детальною інформацією звертайтесь за тел. 0680158605;0988335360.

Відділ еколого-освітньої роботи

Не пали-компостуй!

Осінь – це надзвичайна, чарівна і казкова пора року. Вона приваблює своєю красою та надихає, аж поки не розпочинається масовий процес спалювання населенням опалого листя. Господарювання та прибирання на городах, подвір’ях, прилеглих територіях досить часто завершується вогнищами, що несуть велику небезпеку як для екології так і для здоров’я людини.

Вдихання диму від спалювання опалого листя та залишків рослинності завдає негативних наслідків здоров’ю людини. Тліюче листя виділяє чадний газ, який зв’язується із гемоглобіном крові та блокує постачання кисню до тканин організму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати в людини ракові захворювання. Окрім того, дим від такого багаття може подразнювати слизові оболонки очей та носоглотки людини.

Спалювання сухої рослинності - це злочин проти природи, який завдає шкоди рослинам, птахам, комахам, тваринам. В сухому листі й траві згорають комахи, руйнується верхній ґунтово-рослинний покрив, важливий для росту рослин. На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, а часто не відновлюється НІКОЛИ. Цей покрив накопичує продукти спалювання, зокрема токсини та важкі метали. При гнитті листя, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються у ґрунт. При згорянні утворюється зола, яка є дуже поганим добривом. Вогонь знищує насіння і коріння трав’яних рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, а також верхні частини їх коріння. Нерідко при випалюванні стерні, сухої рослинності пошкоджуються полезахисні лісові смуги, виникають великі пожежі, зокрема в прилеглих лісових масивах.

За самовільне спалювання сухої трави та інших рослинних залишків передбачена адміністративна відповідальність, а за особливо великі збитки – кримінальна (громадянам штраф від 3 060 до 6 120 грн., а для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 грн.).

Найкращою альтернативою боротьби із органічним сміттям є метод компостування. Він є безпечним способом переробки листя та інших органічних відходів, що не шкодить здоров’ю людині та довкіллю, а лише приносить користь. Адже коли листя компостується разом з рештками трави, які містять азот, кінцевий продукт є дуже цінним органічним добривом. Для цього необхідно викопати яму і згребти в неї листя шар за шаром. Між ними можна кидати й інші органічні відходи: гній, лушпиння картоплі та інших овочів і фруктів, яєчну шкарлупу, папір. Раз у декілька тижнів компост варто зволожувати і розпушувати, щоб пришвидшити процеси гниття й вирівняти рівень вологості. Зазвичай, компост “достигає” за 3-6 місяців після того, як ви почали з ним роботу. На цей час ви отримаєте темний та пухкий матеріал, якісне добриво для господарства.

Отже, не допускайте спалювання опалого листя, бережіть природу, власне здоров’я та здоров’я оточуючих, оберіть правильне рішення – не спалювати, а компостувати.

Підготувала

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

Деркач Богдана

    Всесвітній день журавля

Кожного року, у другу неділю вересня, вся планета відзначає Всесвітній день журавля. У 2022 році свято припадає на 11 вересня. Мета його - привернути увагу міжнародної спільноти до загрози зникнення цих птахів.

Міжнародний День журавля відзначають в Україні, Казахстані, Туркменістані та деяких інших країнах. Свято є екологічним заходом. Вперше воно було ініційовано у 2002 році робочою групою з євразійських журавлів разом з Союзом захисту птахів. Рятуючи зникаючий вид американського журавля, вчені-екологи підкладали його яйця в гнізда журавлів інших видів, які вирушали на гніздування у безпечні місця. День, коли нове виведення рідкісних птахів дружно полетів на перше гніздування, був оголошений новим екологічним святом, а журавель став символом організацій, що охороняють природу. Пропозиція про заснування свята була затверджена Секретаріатом Боннської Конвенції, що займається захистом багатьох представників фауни, що мігрують на південь.

Журавель– птах відомий, його легко помітити і відрізнити під час осінніх перельотів. Здійснюючи переліт зграя вишиковується характерним клином, даючи про себе знати голосним курликанням. В Україні з вересня також вже можна побачити перші зграї журавлів. Більшість українських журавлів летять до Туреччини, Ізраїлю та країн Африки. У багатьох народів цей птах є символом вірності, щастя, довгого життя. На даний час журавель став національним символом багатьох країн, зокрема нашого рідного Полісся, а його гордий силует красується в емблемах кількох авіакомпаній, природоохоронних територій, зокрема Рівненського природного заповідника.

Перші предки цих красивих птахів з'явилися ще за часів динозаврів, близько 40-60 мільйонів років тому. Зараз популяція журавлів широко поширена у всьому світі, виняток становлять лише Антарктида та Південна Америка. На сьогоднішній день в світі налічується близько 15 видів журавлів. В Україні гніздиться 2 види — журавель сірий та журавель степовий. Обидва види занесені до Червоної книги України. На Поліссі, в тому числі і у Рівненському природному заповіднику гніздиться журавель сірий, обираючи сильно зволожені луки і заболочені території, в заплавах рік та по берегах озер, де по сусідству розміщені зарості вільхи. Однак у пошуках харчів часто прилітає на поля та пасовища, поїдаючи журавлину, брусницю, різноманітне насіння. Інколи може полювати на дрібних тварин – жаб, ящірок, змій. А журавель степовий гніздиться на ділянках без рослинності чи з розрідженим травостоєм, а саме у цілинному степу, на пасовищах, сільськогосподарських ланах та перелогах. Журавлі - моногамний вид, тобто одна пара на все життя.

На жаль, в останні роки ми все рідше й рідше зустрічаємо цих великих та красивих птахі.. їх чисельність постійно знижується і тепер це рідкісні птахи в Україні. Причинами скорочення чисельності популяції журавлів є:

l  зменшення площі боліт в результаті осушення;

l  винищення птахів мисливцями;

l  використання небезпечних пестицидів;

l  винищення та розлякування в результаті бойових дій.

На даний час полювати на журавлів в Україні заборонено. Святкування Всесвітнього дня журавля припадає зі щорічним підрахунком цих птахів, що проводять у передвідлітний період. Тож потрібно бережно ставитися до цих червонокнижних великих птахів - символу Полісся та Рівненського природного заповідника. 

Підготувала

фахівець з екологічної освіти

Деркач Богдана

Зразки необхідних для заповнення документів можна переглянути тут