ВІТАЄМО ВАС НА САЙТІ РІВНЕНСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА!

Сподіваємося, що інформація, яку Ви тут знайдете, буде корисною та сприятиме збереженню довкілля.

Звертаємо Вашу увагу, що даний сайт перебуває в процесі наповнення, тож інформація про структуру та діяльність заповідника буде публікуватися по мірі підготовки матеріалів.

 

УВАГА – ФОТОКОНКУРС!!!!

     Для підтримки Міжнародного зимового обліку

птахів населених пунктів, що 2021 року відбудеться 30-31 січня,

 Рівненський природний заповідник оголошує фотоконкурс

«Фотополювання за зимовими птахами»

 Для участі в конкурсі необхідно впродовж трьох тижнів, з 25 січня до 12 лютого 2021 р. зробити фото зимуючих птахів на території Рівненської області та надіслати їх на електронну адресу Рівненського природного заповідника (ekoosvitarpz@ukr.net) або на сторінку заповідника у Фейсбук (Nature Reserve Rivnenskyi). При цьому, конкурс проходить в двох номінаціях:

      І номінація «Краще фото».

 Для участі в першій номінації:

-  учасник повинен надіслати одне, на його думку, найкраще фото з птахів;

- фотографія птаха, або птахів повинна бути достатньої якості, мати сюжет, творчий задум; тощо;

-  кожне фото повинне містити дату та місце зйомки;

- кожне фото повинне містити дані про автора: ПІБ, вік, контактний телефон/адресу; для учнів – навчальний заклад;

-  вік учасників не обмежений.

  ІІ номінація «Найбільша кількість сфотографованих видів зимової орнітофауни».

Для участі в ІІ номінації:

-  учасник може надіслати необмежену кількість фото, але різних видів птахів;

- фотографія птаха, або птахів повинна бути достатньої якості, щоб було зрозуміло який вид птаха там зображений;

- кожне фото повинне містити дату та місце зйомки;

- кожне фото повинне містити дані про автора: ПІБ, вік, контактний телефон/адресу; для учнів – навчальний заклад;

-   вік учасників не обмежений.

     До конкурсу не допускатимуться роботи свійських, одомашнених птахів, птахів, що утримуються в неволі, а також роботи без дотримання вимог фотоконкурсу. Бажаючі можуть приймати участь як і в обох категоріях разом, так і окремо по категоріях вказуючи назву категорії.

→       Найцікавіші роботи будуть відзначені заохочувальними подарунками.

Тож долучайтеся, а ми з нетерпінням чекаємо на ваші роботи!!!

Роботи прийматимуться до 12 лютого 2021 р. включно.

 Увага до участі в конкурсі не допускаються фото з інтернет джерел!

e-mail: ekoosvitarpz@ukr.net                   

Ми на Facebook: https://www.facebook.com/RivneReserve             



 

 ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИРОДИ – СПРАВА РУК КОЖНОГО!

         Рівненський природний заповідник є найбільшим в Україні, його площа становить понад 42 тисячі гектар. Складається з чотирьох масивів: Білоозерський, Сира Погоня, Переброди та Сомине. Вони розташовані на території Володимирецького, Дубровицького, Рокитнівського та Сарненського районів. Це унікальні ландшафти, болота та лісові масиви, мальовничі озера, з різноманітним рослинним і тваринним світом.

         Метою створення заповідника є збереження в природному стані типових та унікальних для Полісся природних комплексів, вивчення процесів і явищ, що відбуваються в них та розробка наукових засад охорони навколишнього природного середовища. Всі масиви Рівненського природного заповідника мають статус водно-болотних угідь міжнародного значення згідно Рамсарської конвенції.

            На території Рівненського природного заповідника ЗАБОРОНЕНО:

  • Ø проїзд і прохід сторонніх осіб;
  • Ø збір та заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння та ягід;
  • Ø мисливство та рибальство;
  • Ø порушення ґрунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів;
  • Ø рубка та пошкодження дерев, чагарників та іншої рослинності;
  • Ø випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення та гніздування;
  • Ø розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення.

Згідно ст. 16 Закону України про ПЗФ

Порушення вище вказаного тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

Існує безліч проблем з порушенням природоохоронного законодавства, які поступово державна служба з охорони природно-заповідного фонду намагається врегулювати. Але однією з головних є проблема сміття. Особливо це стосується території Білоозерського масиву, так як прибережна смуга озера Біле є місцем відпочинку організованих та неорганізованих рекреантів. Отримуючи істотні позитивні враження, рекреанти завдають значних екологічних збитків навколишньому середовищу, безпосередньо території Рівненського природного заповідника.

Дотримання правил поведінки на природі – важливий елемент відповідального відпочинку.

Найчастіше після встановлених наметів, пікніків залишаються гори пластикових та скляних пляшок, одноразового посуду, поліетиленових пакетів, серветок та підгузників, недопалків та органічних відходів.

Задля зменшення негативного впливу на довкілля потрібно трішки пильності та розсудливості. Усе, що принесли на природу, потрібно забрати з собою. А також, робити покупки у паперові пакети, або екосумки; відмовитися від одноразового посуду; обирати товари в упаковці з більшим обсягом; ущільнювати, стискати відходи; використовувати екологічні альтернативи підгузкам, закопувати органічні відходи, вони перегнивають.

                  Будьте екологічно свідомими!
Пам’ятайте: чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять

                                                                                                    Юлія Костецька
                                                                                   фахівець з екологічної освіти
                                                                    Рівненського природного заповідника,
                                                                                                 Володимир Лойчик
                                                                          лісничий Білоозерського лісництва

 

Павук-оса. Краса чи небезпека?

    Через аномальну спеку, що не є характерною для нашої місцевості частим гостем обійсть мешканців Сарненщини став павук-оса. Його ще називають аргіопа, або ж павук-зебра. Природною зоною його проживання є лісостепова зона, для якої характерний сухий та жаркий клімат. Раніше даний вид проживав на півдні України, а тепер поселився і у нас.

    Це надзвичайно яскравий павук, якого важко не помітити. Він відноситься до родини колопрядів, має смугасте чорно-біле черевце. Свої ловильні сітки полюбляє будувати на сонячних і відкритих місцях, де є висока трав’яниста рослинність. На присадибних чи дачних ділянках його ловильні сітки можна побачити в малиннику та на кущах ожини, а також поряд плетучих рослин.

    Живиться павук-оса різними комахами, зокрема бджолами, кониками та мухами. Хоча отримавши «на обід» бджолу чи осу павук часто гине від їх отрути. Зазвичай, зустрівши даного павука, ми можемо побачити, як він висить головою до низу у центрі ловильної сітки (самки). Цікавим фактом є те, що під час спарювання самиці з’їдають самця. А його розмір у 4-5 разів менший ніж у самки.

    Окрім цього павук-оса є одним із отруйних павуків України. Його отрута не є смертельною для людини. Він боїться людей і зазвичай втікає, або прикидається мертвим. Та ніколи не нападає на людину першим, якщо почуває себе у безпеці.

    Якщо ж Вас вкусив даний павук, то укус може бути дуже болючим (як укус оси), а біль тривати до трьох днів. На місці укусу часто утворюються нариви. У разі виникнення сильних алергічних реакцій необхідно звернутися до лікаря.

    Тому чіпати даний вид павука руками не потрібно. І краще триматися від нього подалі!!!

 


Ольга Позняк

фахівець з екологічної освіти

Рівненського природного заповідника

 

              Вони віддають нам свою любов, а ми….

         У багатьох країнах світу, 4 жовтня, відзначають День захисту тварин. Ця дата була затверджена рішенням Міжнародного конгресу прихильників руху захисників природи, що проходив у 1931 році у Флоренції, з метою звернення уваги людства не тільки на власні проблеми, а й на проблеми інших мешканців планети.

         Саме 4 жовтня для цього було обрано не випадково. У цей день католики шанують пам'ять святого Франциска Ассизького (1181-1226), покровителя тварин.

         Таким чином, вже у більше 80 країн світу у цей день прийнято проводити різні акції та заходи із закликом відмовитися від споживчого і жорстокого ставлення до "братів наших менших", починаючи з домашніх тварин і закінчуючи рідкісними та екзотичними представниками дикої природи, яких з кожним роком стає все менше.

         Нажаль, в Україні, лише в останні роки особливу увагу звернули на порушення прав тварин, захист їх від насильства та навмисного знищення. Приводом для цього стало істотне збільшення випадків жорстокого поводження з домашніми та цирковими вихованцями, безпритульними та дикими тваринами.

         Всесвітній День захисту тварин покликаний об’єднати зусилля людей у збереженні тваринного світу нашої планети. А наше з вами завдання: пам’ятати про це не тільки 4 жовтня, а й завжди. Потрібно любити тварин, відповідати за них, адже деякі стають нам вірними друзями і членами наших сімей, та віддають набагато більше ніж просто комір на одязі.

 

 

Юлія Костецька

фахівець з екологічної освіти

         Рівненського природного заповідника
🐍🐍🐍🐍🐍🐍🐍🐍Увага: змії! 🐍🐍🐍🐍
Літо – прекрасна пора для активного відпочинку. Варто пам'ятати, що сьогодні природа не тільки приймає нас у затінку, частує своїми багатствами і вражає мальовничістю краєвидів, але й несе небезпеку. Однією із них є можлива зустріч із зміями.
На території Рівненського природного заповідника поширені три види змій: гадюка звичайна, мідянка та вуж звичайний. Часто до змій відносять і веретільницю ламку, але ...
Змії насправді полохливі і вразливі. Виробництво отрути затратний процес і тому вони її всіма силами економлять. Також плазуни відіграють важливу роль у підтриманні екологічної рівноваги в навколишньому середовищі. Вони регулюють чисельність гризунів, які є носіями небезпечних для людини захворювань та шкідниками лісового та сільського господарства. Змії є їжею для багатьох птахів та ссавців. В медицині отруту гадюк використовують для виробництва ліків. Тож навіть маючи погану репутацію змії не вороги, а дуже корисні тварини.
Давайте познайомимося з ними детальніше:
🐍🐍🐍 мідянка — невелика не отруйна змія, завдовжки максимум 75 см. Забарвлення самців буває яскравого мідного відтінку. Самки переважно сірі або сірувато-коричневі з численними темними смужками, розташованими в 2 або 4 ряди вздовж тіла. Інколи смужки зливаються в зигзаг, що робить мідянку схожою на гадюку. Через це мідянок нищать. І роблять це так завзято, що мідянки занесені до Червоної книги України;
🐍🐍🐍 вуж звичайний — виростає до 1,5 м верхня частина тіла від світло-сірого до чорного кольору, може мати темніші плямки або смужки. За скронями з боків голови – дві жовті плямки. Трапляються повністю чорні особини та альбіноси. Вуж – не отруйний.
🦎🦎🦎 веретільниця ламка — насправді зовсім не змія, а безнога ящірка. Однак, її помилково вважають отруйною змією. Довжина тіла веретільниці сягає 40-50 см. На відміну від змій, вона має рухомі повіки, здатна відкидати хвоста при небезпеці. Її голова плавно і непомітно переходить в тулуб, що також відрізняє її від змій.
🐍🐍🐍 гадюка звичайна – єдиний отруйний вид змій на території Поілсся. Виростає до 90 см. Найчастіше трапляються гадюки з темним зигзагоподібним малюнком вздовж хребта на сірому або коричневому фоні, але бувають і повністю чорні особини. Отрута гадюки небезпечна для людини. Однак при укусі змія виділяє таку маленьку її кількість, що укус рідко призводить до смерті.
Щоб уникнути укусу змії необхідно:
📌 під час перебування в природі бути максимально обережними;
📌 ходити тільки по протоптаних стежках і уважно дивитися під ноги;
📌 одягати довгі штани з цупкої тканини та закрите взуття, ідеально - міцні шкіряні черевики на товстій підошві;
📌 обминати трухляві пні, повалені колоди, купи хмизу, скирти соломи, сіна тощо;
📌 натрапивши на змію, відійти на безпечну відстань. Для цього тримайте тварину у полі зору і повільно відходьте назад чи обминайте;
📌 уникати контакту. Це значить, що хапати змію руками, наступати на неї, бити палицею чи жбурляти каміння заборонено! З цієї ж причини не можна заглядати і встромляти руки в дупла дерев, попід колоди і каміння, розгрібати руками трав’яні зарості та опале листя.
Якщо гадюка таки вкусила необхідно:
📌 зберігати спокій: страх небезпечніший від отрути!
📌 утримувати потерпілого в лежачому положенні або
звести до мінімуму будь які рухи, не напружувати м’язи;
📌 обробити ранку антисептичним засобом.
📌 багато пити, особливо, гарячі напої: міцний чай, каву, бульйон;
📌 можна приймати ліки, що стимулюють серцеву діяльність або містять кофеїн;
📌 зняти кільця, ремені та інші прикраси, що можуть перешкоджати руху крові при набряках;
📌 якнайшвидше транспортувати хворого до найближчого медичного закладу.
❗️❗️❗️КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО❗️❗️❗️
❌Робити надрізи;
❌Висмоктувати отруту;
❌Припікати рану вогнем;
❌Пити алкоголь;
❌Накладати джгути.
Будьте уважні, бережіть себе та природу!
Юлія КОСТЕЦЬКА



Весняні випалювання – загроза для усього живого!
         З настанням теплих днів люди спалюючи суху траву, влаштовують пожежі, які несуть величезну шкоду довкіллю. Суха трава - це безцінне середовище існування для живих організмів створене самою природою. Кожен акт підпалу - це є злочин проти тендітного світу природи.
         У весняних пожежах знищується велика кількість рослин, в тому числі рідкісних. Пошкодження пагонів, насіння, коренів майбутньої рослинності призводить до того, що земля на кілька років зменшує підріст свіжої зелені. Також, у палаючій стерні гинуть тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту: зайці, їжаки, плазуни, земноводні. Пожежа вбиває багато комах, їх личинок, лялечок, а також інших дрібних тварин. Вогнем знищуються гнізда та місця кладок багатьох видів птахів. На місцях згарищ нерідко можна знайти обгорілі яйця та малих пташенят. Страждають не тільки рослини та тварини, а й самі люди. Разом з димом в легені потрапляють важкі метали та сполуки, що провокують загострення хронічних хвороб та виникнення онкологічних захворювань. Випалювання стерні і сухої рослинності посилюють процеси водної та вітрової ерозії земель. Це призводить до деградації ґрунтів.
         Також, наслідком випалювання трави є лісові та торф’яні пожежі. Лісові пожежі - це страшне лихо, вони знищують тварин, що живуть в лісах, збільшують вітровальність і ослаблюють лісові масиви. Лісові пожежі несуть величезні економічні і екологічні втрати. Торф’яні пожежі рухаються дуже повільно, по декілька метрів на добу, їх майже неможливо загасити. Небезпечні вони раптовими проривами вогню з-під землі і тим, що їх край не завжди помітний.
          У сільській місцевості у вогні згорають залишки добрив і отрутохімікатів, утворюючи леткі токсичні органічні і неорганічні сполуки.  На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, а часто не відновлюється НІКОЛИ. Подібні дії призводять до знищення біорізноманіття.
         Слід пам’ятати, що за спалювання трави передбачена адміністративна відповідальність, а за особливо великі збитки – кримінальна.
         Пожежу легше попередити, ніж загасити! Наш спільний громадянський обов’язок - шанобливо ставитись до природи та дотримуватися правил пожежної безпеки.
            Використане фото (http://ecolog-ua.com/news [дата 19.04.2019])


Юлія Костецька
фахівець з екологічної освіти
Рівненського природного заповідника


Збережемо первоцвіти!
            З приходом перших весняних днів з під снігу пробиваються первістки оновленої землі, тендітні квіти – вісники весни. Ранньоквітучі рослини – безцінний дар природи, перша посмішка весни, прикраса лісів, які розтеляються немовби барвистий килим – цибуля ведмежа, сон розкритий, первоцвіт весняний, проліска, анемона, фіалка, ряст...
            Здається грунт у весняному лісі вкривається тонкою мереживною різнобарвною скатертиною.
            Першоцвіти ще мають назву весняні ефемероїди (грец. "ephemeros" – одноденний) через короткий період цвітіння (рослини швидко проходять всі етапи вегетації, допоки їх місцезростання ще не затінені листям деревних порід).
          На жаль, з кожним роком все менше й менше залишається їх у наших лісах. Ось чому багато з цих рослин занесені до Червоної книги України.
          Чому ж не можна зривати першоцвіти:
•      ранньоквітучі рослини, незважаючи на їх здатність цвісти під снігом, мають складний і довгий цикл розвитку. Багато з них, пророслих з насіння, вперше зацвітають тільки через 6-10 років;
•     букети з анемон, пролісків, рясту, конвалій швидко в'януть, тому одразу втрачають красу по дорозі з лісу додому.
            Первоцвіти потребують нашого захисту. Квітка у вазі – полонянка, яка приречена на загибель. Хай лісові квіти тішать око, серце і душу всіх, хто прийде слідом за вами у ліс.

Ольга Мосійчук
фахівець з екологічної освіти
Рівненського природного заповідника


    3 березня — Всесвітній день дикої природи

          3 березня — день прийняття Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення  проголошено Всесвітнім днем дикої природи (CITES). Цей день був започаткований 20 грудня 2013 року шістдесят восьмою сесією Генеральної Асамблеї ООН. У резолюції відзначається цінність диких тварин і рослин, особливо тих, які потребують захисту.
         Таким чином, прийнявши резолюцію, що проголошує 3 березня Всесвітнім днем дикої природи, 193 члени Генеральної Асамблеї ООН акцентуюь на цінності дикої природи та усіх її мешканців для людства. Серед учасників і Україна, яка приєдналась до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення 14 травня 1999 року.
         В руслі цих світових процесів Україна, яка взяла на себе низку міжнародних зобов'язань в екологічній сфері.
         Відзначення згаданого міжнародного дня покликане, зокрема:
•        привернути увагу до проблем браконьєрства;
•        віддати належне цінності дикої природи та її різноманітного (екологічного, генетичного, соціального, економічного, наукового, культурного та рекреаційного) значення для забезпечення сталого розвитку та добробуту людини.
У2020 році Всесвітній день дикої природи проходить під гаслом “Підтримуємо все життя на землі”.
         Тому, з метою збереження у природному стані типових та унікальних природних комплексів Українського Полісся був створений Рівненський природний заповідник. Його територія є неповторною і багатою на рідкісні види рослин і тварин. Загалом фауна заповідника нараховує понад 1500 видів тварин та близько 1300 рослин.
         Фауна заповідника налічує 91 вид, занесені до Червоної книги України зокрема - норка європейська, рись звичайний, підорлик великий, журавель сірий, сова бородата, лелека чорний, очеретянка прудка і інші.
          Флора заповідника налічує 51 вид, занесені до Червоної книги України зокрема - цибуля ведмежа, росичка середня, журавлина дрібноплода, 6 видів орхідних і інші.
         Турбота про природу - запорука цивілізованого суспільства, тому формування екологічної культури є вирішальним чинником в гармонізації відносин суспільства і природи. Нам з вами необхідно зберегти природні багатства Полісся і внести вагомий внесок у розвиток найцінніших природних куточків природно-заповідного фонду Рівненської області і загалом України, що допоможе зберегти світ рідної природи, сприятиме вихованню поваги та дбайливого ставлення до існуючої дикої флори та фауни.
         Є багато людей, в яких професія пов’язана з дикою природою, вони охороняють, вивчають, досліджують, однак в наш час добре було б щоб про природу дбав кожен. Отже, сподіваємося, що в цей день людство ще раз згадає про дику природу.

                                                                                        Ольга Мосійчук
фахівець з екологічної освіти
                                                                                         Рівненського природного заповідника